Автобіографічна подорож Голлівудом 70-х, сходження до пекла двох академіків, південноафриканський магічний реалізм та книга про смерть сина Шекспіра — БЖ зібрав найцікавіші новинки місяця.
Видавництво: Vivat
XVI століття, Англія охоплена епідемією чуми. На Генлі-стріт у Стратфорді-на-Ейвоні оселяється подружжя з трьома дітьми. 1596 року один із них, Гамнет, помирає у віці 11 років. Так починається белетризоване дослідження смерті сина Вільяма Шекспіра, який через чотири роки після трагедії напише «Гамлета».
Меґґі О’Фаррелл вибудовує чуттєвий історичний роман, суміш фікшену і філологічних штудій біографії Шекспіра. Але О’Фаррелл не поспішає віддавати весь простір роману головному драматургові світу, зосереджуючись на тих, хто часто залишається в тіні — родині Шекспіра, його дружині Агнес та дочці Джудіт, та тому, як одна сім’я проживає смерть, долає траур і як з горя народжується текст.
Видавництво: Жорж
Катабазис — класичний літературний троп. Данте спускається до пекла в пошуках Беатриче, Орфей вирушає в Тартар за Еврідікою, Одіссей шукає серед берегів Лети душу матері. Ребекка Кван робить із цього класицистичного сюжету щось зовсім інакше — одночасно пародію на campus novel (твори про академічне життя й університети) та іронічне фентезі.
Аліса та Пітер, двоє академіків із Кембриджа, теж вирушають в пекло — аби знайти там свого наукового керівника і отримати від нього рекомендаційного листа. Озброєні лише оповідями Орфея й Данте, крейдою для пентаграм та бажанням довести, що вивчення літератури не було марним, вони спускаються в підземний світ, аби зрештою дізнатися, що він зовсім не такий, як у книжках.
Видавництво: Nebo Booklab Publishing
Стіг Ларссон був одним з перших авторів, який перетворив місцевий, дуже локальний жанр скандинавського детективу на глобальний літературний тренд. І робив це настільки вдало, що слова «холод», «депресія», «сірий похмурий ландшафт», «криваве, без прикрас, убивство» в колективній свідомості одразу асоціюються з нордичними детективами.
«Дівчина, яка гралася з вогнем» — друга книга з циклу «Міленіум», серії шведських кримінально-психологічних трилерів. Лісбет Саландер — хакерку та блискучу математикиню — звинувачують у потрійному вбивстві. Щоб з’ясувати, хто її підставив, Саландер об’єднується з журналістом Мікаелем Блумквістом, котрий саме розслідував, як діє мережа торгівлі людьми в Швеції. І, на диво, ці дві справи мають спільне коріння.
Видавництво: Грушка
Ів Бабіц — американська письменниця, контриб’юторка Rolling Stone і Esquire та художниця, яка стоїть за обкладинками альбомів The Byrds, Buffalo Springfield і Лінди Ронстадт.
«Повільні дні, швидка компанія» — спроба відтворити минуле південної Каліфорнії шалених 70-х у розгублених через свій успіх портретах кінозірок, світських левиць, які три дні поспіль вживають наркотики, зачинившись у Chateau Marmont; акторів мильних опер та італійських femme fatale. Бабіц, як і інша видатна письменниця та репортерка 70-х Джоан Дідіон, робить зліпок десятиліття і показує зворотну, темну сторону Голлівуду.
Видавництво: Фабула
Століття тому Акбар Манзіл був величним маєтком на узбережжі Південної Африки, а зараз — став прихистком для знедолених, маргіналів та людей, які намагаються забути своє минуле. Сюди потрапляють і Сана та її батько.
Згідно з усіма канонами магічного реалізму імені Ісабель Альєнде та Габріеля Маркеса, маєток — непростий. Ночами будинком пересувається таємнича фігура, в саду валяється скупчення кісток, мешканці уникають східного крила будинку, а в кінці коридору стоять зачиненими двері, що не відчинялися десятки років. І, здається, Сана виявляється єдиною, кого цікавлять таємниці Акбар Манзілу: вона знаходить старий щоденник, який розповідає історію заснування маєтку. І поки дівчина досліджує цю історію, за нею весь час спостерігає джин, котрий чекає в домі вже сто років. Питання: на кого чи на що?