Як мама і донька з Одеси відкрили поп-ап ресторан в Ніцці
Ірина Ангелова займається ресторанним бізнесом понад 30 років. Після початку повномасштабного вторгнення вона разом з донькою Юлією переїхала до Європи: там вони встигли провести серію благодійних подій, а ще відкрили поп-ап ресторан в одному з закладів Ніцци.
Для БЖ Ірина розповіла про те, чи важко готувати в Європі українські страви, про те, як їх сприймають у Франції, та про те, що самим українцям давно варто почати цінувати локальні смаки.
Про кафе в Одесі
Ірина працює в ресторанному бізнесі дуже давно. Останні 7 років вона з родиною розвивала кафе «У Ангелових» – один з культових закладів Одеси.
Вона розповідає: «До 24 лютого 2022 року у нас все було чудово. Кафе було таким популярним, що навіть взимку, в «не сезон» в Одесі у нас завжди були гості. День вторгнення змінив все.
Ми почали готувати не для гостей, а для армії. 8 волонтерів готували по 1000 порцій на день.
40 днів в режимі нон-стоп, аж поки у нас не закінчилися останні ресурси. Почали накопичуватися борги. Ані оренду за цей час, ані комуналку нам не «пробачили» і не зменшили. Тож нам довелося закрити заклад».
Крім того, в Одесі ставало небезпечно: вже відбулися перші влучання в житлові будинки, вже трапилися перші смерті серед цивільних.
«Все це дуже вплинуло на мій стан. В якийсь момент донька завантажила половину нашої кухні в машину і сказала, що ми маємо їхати. Інакше вона просто боялася мене втратити», - розповідає Ірина.
Вони взяли 1000 доларів, кулінарне приладдя та вирушили у невідомість.
Про рік подорожей Європою
За рік повномасштабної війни Ірина з донькою об’їхали багато різних країн. І Італії, в регіоні Емілія-Романья, провели 5 гастрономічних подій, які користувалися великою популярністю у місцевих жителів.
Далі переїхали до знайомих у Франції. Донька Юлія відразу влаштувалася в ресторан з зіркою Michelin. Через юридичні деталі – Франція надала їй захист, але без офіційного дозволу на роботу – мала покинути цей контракт.
Ще півроку пішло на те, аби владнати всі ці питання і отримати повноцінну можливість працювати.
В Ніцці мама з донькою потоваришували з подружжям рестораторів. У Сема та Марії декілька маленьких закладів у місті.
Юлія, донька Ірини, вправно готує десерти, брала участь в «Майстер-Шефі» та Чемпіонаті світу з кондитерського мистецтва. Вона почала робити десерти для ресторанів Сема і Марії, а згодом виникла ідея українського поп-ап ресторану.
Ірина розповідає: «Нам було дуже непросто. Хтось нас підтримував, а хтось відверто не вірив. Скільки разів нам казали, що це нікому не потрібно. Що у Франції, де такі чудові власні брасері та патісері, ніхто не буде їсти десерти від Юлії. Що нікому тут не цікава і не зрозуміла українська кухня. І все таке.
Але в ситуації, в якій у тебе немає вибору, ти просто береш і робиш.
І раптом виявилося, що солодощі, які готує Юлія, просто змітають з полиць. А коли ми влаштували одеську вечерю з борщем, форшмаком, качкою з яблуками та іншими рідними стравами, не неї прийшла якась неймовірна кількість людей. І всі були в захваті».
Після успішної одеської вечері, яку Ірина та Юлія Ангелови провели в закладі під назвою Ceviche&Co, виникла ідея відкрити на цій локацій поп-ап ресторан «У Ангелових», щовихідних готувати страви в одеському стилі.
«На першу вечерю ми зібрали повну залу. З нашим меню виторг закладу відразу зріс в декілька разів. Людям дуже подобається така їжа, а ми щоразу намагаємося вигадати щось ще цікавіше: такий французько-одеський фьюжн.
До речі, ми вкотре переконалися, що треба вірити у себе, і менше слухати порад.
Нас запевняли, що соціальні мережі у Франції не працюють. Але ми почали робити публікації про наші одеські поп-апи в соціальних мережах, і отримали дуже гарний відгук».
В квітні-травні вони працюватимуть у поп-ап форматі щовихідних, а далі мають великі плани.
Про плани
Ірина розповідає: «Звісно, найбільше ми хочемо повернутися до Одеси. Але поки не маємо, куди вертатися. Закладу, в який ми вклали все, там більше немає.
Тож спробуємо взяти максимум від поп-ап форматів. Це ж така дуже популярна навіть для зіркових шефів історія.
У Франції дуже важко починати з нуля, але за рік ми вже заробили і повагу, і репутацію.
Ми з донькою вдвох працюємо як машина. Спланувати все так, що продуктів вистачило рівно на вікенд – і без залишків, і без стоп-лістів? Можемо. Вдвох приготувати бенкет на 30 людей? Легко. Немає такої задачі, яка була б нам не під силу».
Цікаво, що Юлія – професійний кондитер, а Ірина – саме ресторатор, а не кухар. Лише декілька років тому вона сама почала виходити на зміни на кухню у своєму закладі, і так всьому навчилася:
«Я непомітно для себе стала кухарем. Почала проводити майстер-класи. Потім під час пандемії у нас не було можливості утримувати велику команду, тож ми працювали родиною – з донькою та її хлопцем.
Так ми стали монстрами на кухні: можемо все. Думаю, що можемо вдвох повністю забезпечувати роботу кухні ресторану, без помічників та команди».
Про українські страви в Україні та Франції
Ірина розповідає, що готувати українські страви у Франції не складно: продуктів вистачає:
«За рік ми вивчили всі продукти в усіх країнах Європи. У Франції є все, і дуже високої якості. Точно не проблема приготувати смачний борщ. Так, для форшмаків нам потрібен саме український кисломолочний сир. Іноді потрібні сметана, солоні огірки, оселедець, гречка, темний хліб. Якщо цього не має в супермаркеті, то точно можна знайти в тематичному магазині неподалік».
І додає:
Так цікаво спостерігати, як зараз всі почали цікавитися одеською кухнею, українською кухнею. А ми з донькою захоплювалися цим все життя, хоча іноді нас не розуміли.
Навіть на «Майстер-шефі» доньці говорили: Кому твій форшмак потрібен? Тобі самій не смішно? А ми готували рідні одеські страви у себе в кафе. І зараз готуємо голубці та мідії, форшмак та щучу ікру, такий цікавий французько-одеський мікс, і радіємо від того, як він подобається людям.
Як українці у Франції згадують рідні смаки, а французи з захопленням відкривають їх для себе».
Фото: соцмережі героїнь
