“Я сіла за кермо вантажівки”: Як режисерка Ірина Шевлякова опановувала нову професію під час війни

Повномасштабна війна суттєво змінила ринок праці в Україні. Багато чоловіків пішли на фронт, і країна гостро потребує фахівців у сферах, які раніше вважалися суто “чоловічими”.

У 2023 році шведська організація Beredskapslyftet у партнерстві зі Scania Україна запустила Reskilling Ukraine — програму безкоштовного навчання жінок на водійок вантажівок та автобусів, а також автомеханікинь. Учасниці не лише отримують нові професійні навички, а й мають шанс побудувати кар’єру в транспортній сфері.

Однією з випускниць програми стала режисерка монтажу Ірина Шевлякова. Ми розпитали її, як проходило навчання, що вразило найбільше й чи планує вона працювати у цій сфері.

Як Ірина вирішила стати водійкою вантажівки

Ірина Шевлякова завжди була відкритою до змін. Вона займалася музикою 17 років, грала на скрипці, закінчила музичне училище та педагогічний університет. Але після вирішила кардинально змінити професію й стала режисеркою монтажу на телебаченні.

Ще до повномасштабної війни вона захоплювалася водінням, тож коли її колишній хлопець-далекобійник запропонував їздити в рейси разом, ця ідея здалася їй цікавою та цілком реальною.

“Я бачила, що для нього це було ненапряжно: був чіткий регламент часу водіння за кермом, у день були паузи для відпочинку, були чітко прописані правила — скільки на тиждень годин він працює та скільки часу випадає на відпочинок у вихідні. Якось він сказав: “А давай їздити разом”, я сказала — “А давай!”, — згадує Ірина.

Вона сприйняла цю пропозицію серйозно й одразу відчула, що така робота їй до снаги. Її не лякали ані складність професії, ані побутові незручності — ночівлі в машині, душі на зупинках та паркінгах. Навпаки, вона була готова до такого виклику, адже звикла до подорожей у наметах, де комфорт також мінімальний.

Але повномасштабна війна змінила все. Ірина поїхала до Німеччини і знову почала думати про своє майбутнє.

“Я понад рік була в Німеччині, і ця думка знову виникла: а чим би я могла займатися? І я відчула, що все ж таки хочу бути водійкою. Причому водійкою великої автівки, можливо, навіть далекобійницею”, — згадує Ірина.

Про програму Reskilling Ukraine Ірина дізналася випадково — під час інтерв’ю на телебаченні вона зустріла жінку-далекобійницю, яка сама навчалася за цією програмою. Ірина навіть не сумнівалася — одразу подала заявку.

“Рішення було миттєвим. Я жодної хвилини не вагалась, просто подала заявку, а далі — уже без гальм!” — згадує вона.

Уже через тиждень після співбесіди Ірина отримала лист із підтвердженням зарахування.

Перші кроки за кермом вантажівки

Навчання починалося з теоретичної частини: правила дорожнього руху, основи безпеки, технічне обслуговування машини. Спочатку Ірині здавалося, що вивчати ПДР вдруге не має сенсу, адже вона вже проходила це для категорії B. Але згодом, під час водіння, зрозуміла, наскільки корисним виявилося оновлення знань.

“До речі, з правил дорожнього руху в автошколі був іспит, і це стало першим випробуванням”, — згадує вона.

Найцікавіше почалося, коли стартували практичні заняття. Упродовж трьох тижнів кожен день був розписаний погодинно: уроки водіння, курси першої допомоги, тренінги в Сервісному центрі SCANIA.

“Перше відчуття за кермом вантажівки — це й захват, і страх, і дитяча радість одночасно! Аж до тремтіння! Я ніколи до того не сідала за кермо великої автівки”, — ділиться Ірина.

Особливо запам’ятався день, коли дівчата вперше випробували нові вантажівки без інструкторів.

“Ми тестували самоскид, сміттєвоз, голову фури. І в якийсь момент я зрозуміла, що навіть у великій машині можна відчути єдність з автівкою. Це було, як магія!”, — розповідає Ірина.

У центрі SCANIA їм не лише дозволили покермувати новими машинами, а й навчили, як приймати вантажівку в роботу: перевіряти її технічний стан, кріпити вантаж, правильно завантажувати та розвантажувати самоскид. Теорію одразу відпрацьовували на практиці — усе доводилося робити власноруч.

На майданчику дівчата тренувалися їздити “змійкою” вперед і назад, заїжджати у вузький проїзд переднім і заднім ходом, відчувати габарити, навчаючись контролювати рух до сантиметра.

Що було найскладнішим у навчанні

Навчання вимагало витримки, але найбільшою складністю для Ірини стали не габарити машини, а бюрократія: “Складно було отримати талон у МРЕВ на складання іспиту — усе інше було по силах!”.

Опановуючи керування вантажівкою, Ірина поступово звикала до її особливостей: меншої маневреності, повільності через вагу та великих розмірів. Але замість того, щоб розчаруватися, вона лише більше захопилася водінням: “Захопило те, що я зрозуміла: я зможу кермувати великою машиною. Здивувало, що я не розчарувалася, а навпаки, ще більше захопилася”.

А найбільш вражаючим моментом стало те, що дівчатам у SCANIA дозволили тестувати нові, ще не продані автівки без інструкторів у салоні.

“Там не було подвійних педалей для інструкторів, нас навіть не супроводжували. Ми просто самі, соло, тестували ці машини. Це було дуже приємно!”, — розповідає Ірина.

Зрештою за три тижні підготовки вона здобула всі необхідні навички для складання іспиту на категорію C.

Що далі

Попри успішне закінчення курсів, Ірина поки взяла паузу, щоб зрозуміти, чи справді хоче працювати в цій сфері.

“Я думала, що одразу почну працювати. Але зараз хочу взяти паузу й подивитися на себе зі сторони. Це серйозне рішення, і я хочу все зважити”, — ділиться Ірина.

Але на цьому вона не зупиняється — уже мріє отримати категорію СЕ (водій вантажівки з причепом) і стати далекобійницею.

На думку Ірини, сьогодні все більше жінок обирають водіння вантажівок:

“Коли багато чоловіків зараз на фронті, жінки беруть на себе нові професії.

Але я вважаю, що конкурувати тут не треба — краще взаємодіяти й доповнювати одне одного. Чоловіки фізично сильніші, це факт. Але у жінок є свої переваги: уважність на дорозі, почуття самозбереження в критичних ситуаціях, акуратність у роботі. І найголовніше — жінка завжди знайде вихід із будь-якої складної ситуації. Зараз, коли війна забрала багатьох чоловіків на фронт, підтримка жінок у так званих “чоловічих” професіях важлива як ніколи”.

“Якщо є бажання — не бійтеся!”

Тим жінкам, які хочуть навчитися керувати вантажівкою , Ірина радить не сумніватися:

“Не бійтеся, якщо є бажання. Це не лише цікаво, а й корисно. Життя може повернутися по-різному, і ця навичка може стати в нагоді”.

Разом із Іриною курси проходили лікарка, поліцейська, головна редакторка телевізійних проєктів, бухгалтерка, соціальна працівниця, ландшафтна дизайнерка, блогерка. Більшість із них прийшли до цієї професії через вигорання або пошук нових можливостей.

“Ми підтримували одна одну. І це була одна з найкращих частин цього шляху!”, — говорить Ірина.

Жінок в Україні безкоштовно навчатимуть керувати будівельною технікою: як долучитися

Наталія Габрух 28 вересня 2024

Фото: Ірина Шевлякова