Як мистецтво протистоїть руйнуванню: музикант із Харкова – про те, як через його проєкт світ бачить наслідки війни
Денис Карачевцев із Харкова та його віолончель – нероздільні вже чверть століття. Зі своїм інструментом він представляв Україну в багатьох частинах світу. Останні два роки – працював в Оперному театрі та викладав у виші.
Цієї весни Денис став відомий на цілий світ завдяки відео, на яких він грає посеред руїн у центрі Харкова, у розпал бомбардувань міста російськими ракетами.
Разом із другом він заснував мистецький проєкт "In the streets of Kharkiv" – записує відео з грою на віолончелі біля напівзруйнованих будівель, збираючи кошти на їхнє майбутнє відновлення.
Розповідаємо історію харківського віолончеліста.
Про любов до віолончелі та свою кар'єру
Денис Карачевцев – харків’янин. Музика в його житті була завжди. Мати Дениса – піаністка, а сам він почав грати на віолончелі з пʼяти років. Навчався у спеціальній музичній школі, потім – в училищі, а згодом – у столичній консерваторії. На своєму інструменті Денис грає вже 25 років.
За роки карʼєри він об'їздив більш як 25 країн, працював у різних колективах, грав різну музику. Неодноразово своїм виступом представляв Україну.
Останні два роки віолончеліст постійно жив у Харкові. Пандемія поставила на паузу частину його проєктів, давши змогу шукати нові формати. Це дозволило Денису трохи попрацювати самому. А згодом його запросили на роботу в Харківський оперний театр, де він працює й досі.
«Це був такий формат, який іншим людям доволі звичний, – »дім-робота«. Але для мене це було чимось новим, якимсь несподіваним способом життя. Мене надихало бути у рідному місті, працювати над академічною музикою. А торік мене як віолончеліста ще й запросили викладати у Харківському університеті мистецтв. Це для мене була дуже важлива подія, і я сподіваюся, що зможу продовжити цей шлях», – розповідає Денис.
Про перший ракетний удар
Денис, який називає себе оптимістом, відчував, що нова фаза війни дійсно може початися. Хоча й не розумів достеменно, як саме це буде. Про початок повномасштабного вторгнення він дізнався, просто визирнувши з вікна.
«О пʼятій ранку 24 лютого я прокинувся і побачив перший ракетний удар. У той момент я був поблизу Чугуєва й бачив обстріл військового аеродрому. Одразу стало зрозуміло, що сталося. Я почав збирати цінні речі. Ми з рідними намагалися бути на зв'язку й ділитися інформацією, що в кого відбувається», – згадує Денис.
Музикант пригадує, як, побачивши обстріл, почав шукати інформацію в мережі. Наштовхнувся на відео, де володимир путін оголошував про початок «спеціальної операції».
«У мене за вікном обстріли, я намагаюся зрозуміти, що відбувається. А оскільки в мене YouTube не преміум версії, посеред промови президента рф мені вмикають рекламу якихось ліків. Це виглядало кринжово», – каже Денис.
У перші дні війни він намагався допомагати харківʼянам: возив людей до вокзалу, розвозив ліки та їжу, бо зрозумів, що «не просто так опинився у цей час у цьому місці».
Про свій проєкт
«Ці відео – наш меседж до всіх людей про те, що ми – українці – сильні й нічого не боїмося. Ми залишаємося в рідному місті, бо воно нам дороге, і готові тут допомагати людям. Важлива ідея була про те, що допомога може бути від будь-якої людини з будь-якою професією», – розповів Денис.
Мистецький проєкт Дениса та Олександра – серія зіграних частин сюїти Йоганна Себастьяна Баха на різних локаціях Харкова. Відео вони поширювали у своїх соціальних мережах. Денис грав у метро, де ховалися люди, та біля напівзруйнованих будівель. Наприклад, на відео, розміщеному 1 квітня, музикант грає на віолончелі на баскетбольному майданчику школи №134, яка згоріла повністю. Перед цим виступав біля знищеної Академії управління при президентові України.
Перше відео вони знімали у Сквері Перемоги поряд з Оперним театром. Хлопці просто поставили стілець і камеру, Денис взяв до рук віолончель і почав грати. Тоді на вулицях було дуже мало людей. Як згадує Денис, за пів години у центрі міста можна було не зустріти нікого.
Особливо Денису запамʼяталася гра в метро. Він розповів, що бачив там зовсім інший світ. Саме там відбувся перший живий концерт з початку повномасштабної війни, участь у якому, до речі, брав і Денис.
«Зйомки у метро справили на мене дуже велике враження. Я бачив людей, які там живуть, їхній побут. Навіть у таких умовах вони намагалися вчитися, роботи щось корисне. Мене це дуже зворушило та зачепило», – каже музикант.
“Завдяки музиці зруйнований Харків побачив увесь світ”
Денис зауважує, що зовсім не очікував на таку увагу до їхнього проєкту. Хлопці розраховували достукатися для харківської спільноти – хоча б до своїх знайомих, аби ті допомагали волонтерам. Але перший же ролик підхопив популярний харківський паблік, і це набуло розголосу. Потім відео почали поширювати іноземні медіа.
«Незабаром наші відео почали публікувати люди з професійного кола – віолончелісти, які стали легендами свого часу. Одним із таких був американський віолончеліст китайського походження Йо-Йо Ма. Для мене це дуже визначний виконавець, близький мені за філософією. Я був вражений, що він поширив наше відео», – розповів Денис.
Про допомогу Харкову та наближення перемоги
Під кожним відео Денис залишає посилання, за яким всі охочі можуть допомогти фінансово. Перший лінк – допомога волонтерському фонду Kharkiv Help. Це організація друзів Олександра, яка постійно збирає для людей гуманітарну допомогу.
Ще один лінк веде на ресурс Віри Литовченко – колеги Дениса з Оперного театру. Жінка має свій проєкт, присвячений гуманітарній допомозі людям. З перших днів повномасштабної війни вона грає у бомбосховищах та знімає відео з українською музикою.
Також Денис залишає дані особистої картки, відкритої спеціально для цього проєкту. Музикант хоче мати можливість адресно допомагати музикантам, яких він знає і які цього потребують. Після перемоги України у війні з цих коштів Денис хоче допомагати відбудовувати зруйновані культурні обʼєкти у Харкові.
«Є чимало культурних закладів, які потребують відновлення. Я бачу попереду дуже багато роботи. Але сподіваюся, ми все зможемо, і дуже вірю, що ми наближаємо цей момент», – зазначив музикант.
Про плани
Наразі Денис як музикант з колективом Оперного театру бере участь у міжнародних проєктах. Каже, що підтримка світу нині неймовірна. На момент нашої розмови він перебував у Вільнюсі в Литві. Там скрізь майоріла українська символіка. І все ж здебільшого музикант нині перебуває в Харкові, де розвиває власний проєкт.
Після закінчення війни Денис планує і далі займатися музикою та робити щось корисне для своєї країни та, зокрема, для Харкова. Дуже мріє взяти учать у відбудові міста.
«Я для себе зрозумів, що треба робити все можливе для допомоги людям на своєму місці – саме там, де ти зараз, і таким чином, яким ти вмієш найкраще. Я думаю, що найкраще в житті вмію саме грати на своєму інструменті, й дуже щасливий, що таким чином вдається допомагати іншим», – підсумував Денис.
Фото: Денис Карачевцев
