Як київський стоматолог та його клініка безкоштовно лікують військових

Ми продовжуємо розповідати про те, як кияни проживають війну, поєднуючи роботу та волонтерську діяльність. Ми вже писали про ювеліра, який створює прикраси для військових, та про власників кав’ярень, які поєднують бізнес і волонтерство.

Цього разу герой статті – Віталій Ушаков, власник стоматології "Клуб 32", яка з початку повномасштабного вторгнення на волонтерських засадах прийняла вже кілька сотень пацієнтів.

Про клініку і початок волонтерської роботи

У 2008 році я відкрив власну клініку «Клуб 32». Спочатку був і ортопедом, і головним лікарем, і директором. З роками команда зростала, а я все більше займався саме менеджментом. Зрідка приймав кількох постійних пацієнтів.

24 лютого все змінилося.

Напередодні ми купили дуже дорогий апарат для знеболювання закисом азоту та нову форму. В ніч з 23 на 24 в клініці був клінінг, тож я не спав: підрядники весь час дзвонити уточнювати якісь деталі. Закінчили вони близько шостої, за кілька хвилин до того, як я почув перші вибухи.

Звісно, був дуже розгублений. Всі мої працівники – лікарі та асистенти – евакуювалися з Києва. 25 лютого я прийшов в клініку, і був там абсолютно один. Було боляче дивитися на нерозпакований апарат і думати про всі зруйновані плани на майбутнє.

Але треба було якось діяти. Я вирішив займатися тим, що вмію: лікувати зуби
Тим паче, що запитів було дуже багато.

Була холодна погода. У бійців ТРо та інших людей, які мали чергувати, багато часу проводити на морозі, загострилися всі стоматологічні проблеми.

З’явився Telegram-канал, в якому лікарі, готові працювати безоплатно, залишали свої координати. Я розмістив там інформацію: перші пацієнти прийшли звідти. Якщо чесно, дуже багато людей, черги були нереальні. Було досить важко. Перший тиждень мені асистував мій 16-річний син: я знайшов для нього форму, показав, що робити, він швидко призвичаївся і дуже мені допоміг. Вже згодом почати звертатися інші лікарі і пропонувати участь: їхні клініки зачинилися, вони були готові, як і я, працювати без грошей, тільки щоб якось допомагати.

З такою волонтерською командою я пропрацював аж до кінця квітня, допоки не почали повертатися мої співробітники, а стоматології в Києві не почали масово відчинятися знову.

Про допомогу військовим

Я лікую військових дуже давно. З 2014-го року в моїй клініці були спеціальні умови для учасників АТО та їхніх родин. Але зараз ці звернення, звісно, стали масовими. Йдеться про сотні пацієнтів за три місяці.

Зазвичай «стоматологічну відпустку» у командира беруть 5-6 людей відразу і відправляються до нас. Більшість – із загостреннями. Ситуація типова: на регулярні огляди не ходили, нічого не турбувало, зуб почав боліти в самий недоречний момент.

Це поширена проблема, тож я ще раз наголошую на обов’язкових оглядах у стоматолога, особливо перед відправкою на фронт, щоб потім не було сюрпризів.

Ситуації були різні. Якось я підходжу до клініки, а поряд – поліція. Я вже злякався, що щось трапилося, а це вони просто чекали на прийом. Поліцейських та рятувальників, звісно, лікую також.

Іншого ранку приходжу, дізнаюся план на день, а там вже записано 14 воїнів батальйону «Азов»
Видаляв зуби, чистив канали, ставив пломби власноруч – тобто робив те, чим не займався багато років. Але мене це дуже підтримувало: робота завжди допомагає зібратися.

Якось я вибіг з клініки на перерву без халату, коли поряд вже стояли бійці. Дорослі, видно, що з бойовим досвідом. Прийняли мене за пацієнта і питають: «Як лікар? Хоч не дуже боляче робить?». Такі сильні мужні чоловіки, а все одно стоматолога трохи бояться.

Були випадки, коли військові не знали, що для них послуги безкоштовні – ніяковіли на касі. Намагалися якось підтримати. Один чоловік, який в цивільному житті володів спортивним клубом, приніс нам безкоштовно шовний матеріал. Ще одна жінка-парамедик, щоб віддячити, пообіцяла для команди провести тренінг з тактичної медицини.

Зараз ми приймаємо всіх пацієнтів, але продовжуємо на особливих умовах лікувати військових. Якщо до нас звертаються з гострим болем, лікування безкоштовне, все оплачую я особисто. Якщо ж воїн хоче зробити щось не дуже термінове – наприклад, поставити імпланти – я роблю 50% знижки, аби грошей вистачило хоча б на необхідні матеріали.

Будемо продовжувати стільки, скільки треба. Це чи не найменше, що ми можемо зробити для хлопців та дівчат, яким ми безмежно вдячні просто за можливість жити.

Фото надані героєм

Сподобалась стаття? Постав реакцію!
Увійдіть, щоб залишити реакцію!
Опубліковано: 29 червня 2022