Киянка запустила Енциклопедію цивільного активіста. Як створювався проєкт

Головна редакторка cultureversus Юлія Нікітіна запустила Енциклопедію цивільного активіста. За словами Юлії, це і літопис, і практичний підручник, і завод із виробництва інформаційних патронів для тих, кому вони потрібні. У ній зібрані історії активістів і практичні поради.

Читайте також: У Київській області відкрили пам'ятник Кузьмі Скрябіну

Зараз у ній всього одна довідка про протест і 5 довідок про правила та принципи. Але до публікації готуються близько сотні довідок про організації, активістів, акції та різні поняття.

БЖ поспілкувався з Юлією і дізнався, як створювався проєкт.

Як давно ви працювали над проєктом і як з'явилася його ідея?

Навіщо потрібна ця енциклопедія, кому і як вона покликана допомогти?

Енциклопедія – проєкт про тих і для тих, хто щиро хоче щось змінити навколо себе і не чекає, що прийде месія і зробить це за них, якщо нити голосніше. Вона буде вирішувати цілий спектр завдань:

1. Зберігати спадщину, передавати досвід і давати широкому загалу уявлення про те, хто є хто. У Києві є люди, яким вдавалося неможливе, які перемагали неймовірно сильних супротивників, причому робили це взагалі без фінансування, на чистій силі характеру, розуму та умінні організовувати людей. Всі вони в процесі свого протесту або ініціативи придумували масу рецептів юридичного та комунікаційного впливу, що працюють в умовах майже повної відсутності ресурсів. Я хочу, щоб всі ми могли вчитися на цих їхніх рецептах. А ще я хочу, щоб люди знали про них правду, тому що, по-моєму, вони справжні герої.
2. Давати всім, хто хоче щось змінити, практичну допомогу у вигляді покрокових інструкцій – з чого почати, який документ знайти і як, куди дивитися, що в подібних ситуаціях інші активісти робили далі та до чого це призвело, що законно, що незаконно і як за це можуть покарати правоохоронці. Такі мануали взагалі мета енциклопедії №1 і я свято вірю, що вони зможуть сильно підвищити боєздатність українського громадянського суспільства, але для того, щоб почати їх робити, нам потрібно ще дуже багато обробленої інформації.
3. Бетонувати факти та служити антибіотиком від медіа-вірусів. Якщо ви політик і у вас вибори на носі, ви йдете в яке-небудь ПР-агентство, добре їм платите, і погана інформація про вас таємничим чином зникає з перших двох сторінок видачі Гугла, а хороша – з'являється. Іноді вам навіть приписують безліч чужих заслуг. А іноді ви самі намагаєтеся створити видимість того, що ви розв’язали якусь проблему, хоча насправді нічого ви не вирішили. Довідку енциклопедії таким чином виправити не можна буде – факт виправлення миттєво виявить група публічного діалогу, і якщо редактор не зможе пояснити подібну поведінку, енциклопедія просто тут же помре. Вона не працює без публічного діалогу, а публічний діалог неможливий, якщо його ініціатор бреше. Ми, правда, не будемо публікувати досьє на політиків, чиновників і суддів, але в довідках про протести, організації та документи усі необхідні факти про їхню діяльність будуть.
4. Підтримувати активістські рухи, протести та ініціативи. Будь-якому протесту або ініціативі потрібна детальна хронологія подій, підтверджена документами та написана людською мовою. Як мінімум, щоб журналісти могли швидко розібратися, що відбувається і зрозуміти, кого варто підтримувати в цій ситуації. Але коли всередину протесту потрапляє людина, яка може таку довідку написати, зазвичай вона так чи інакше стає ще й організатором і спікером, а через це починається внутрішня боротьба за владу, яка шкодить всім. Енциклопедія буде писати такі хронології, не претендуючи на потрапляння всередину протесту або якусь роль у ньому.

Ви сама активістка? В яких акціях ви не могли б не взяти участь?

Так, я трохи брала участь у кінці протесту «Пейзажних котиків», а потім активно брала участь у протестах по Десятинному провулку і Сінному ринку та просуванні мораторію на нове будівництво в буферній зоні Софії. Крім цього, як найманий консультант компанії «Еста Холдинг» групи компаній СКМ я робила два незвичайних рекламно-меценатських-активістських проєкти – суспільно-експертна рада «Юності на Андріївському» та встановлення та погодження боллардів на Андріївському узвозі. Мене за них досі називають запроданкою Ахметова – то в жовтих виданнях під час протесту по Сінному, то ось позавчора народний депутат, якому не подобається критика кошмарного «Закону про столицю». Що смішно, оскільки обидва ці проєкти з Естою з морально-етичної точки зору чисті як сльоза і я ними дуже пишаюся.

Що було найскладнішим у створенні цього проєкту?

Найскладніше ще не почалося – найскладніше буде створення мануалів (покрокових інструкцій, – ред.).

Трапилися у вас які особисті відкриття під час роботи над енциклопедією?

Мені довелося багато чого придумати, інакше працювати з такими масивами даних було б неможливо. Наприклад, специфічний спосіб створення довідок – мої довідки починаються не з історії, а з документів, з яких ретельно виписуються та розпихуються різними довідками всі значущі дані, історія пишеться вже поверх цього. І файлова система у мене відрізняється від класичної – замість звичайних папок у папках, у мене є величезна хмара протеганих гіперпосиланнями довідок, що, до речі, дуже зручно. Працювала б я де-небудь у корпорації – я б і там таку ввела.

Читайте частіше