Під твоєю шкірою: Історії людей, які набили тату з символами Києва
Любов до Києва у деяких людей залишається не тільки в серці, але й під шкірою. БЖ дізнався, хто і чому набиває татуювання з каштанами, метро та головними визначними пам'ятками столиці.
Я народилася в Києві, але росла в іншому чудовому місті – Славутичі. У Києві вступила до вишу. Попри те, що тут жила майже вся родина, я оселилася в гуртожитку і пізнавала місто з іншого боку.
Завжди любила Київ за привітність, толерантність, максимальну з українських міст, і неймовірну красу.
Я давно хотіла присвятити хоча б одне тату своєму місту й перебрала купу ідей ескізів: каштани, Батьківщина-мати, Золоті ворота. Але потім абсолютно спонтанно вирішила бити жетон метро старого зразка, там і каштан є, і назва міста.
Тому взимку я після роботи заїхала до майстра і через 40 хвилин вже володіла новим тату. Воно символізує тільки мою любов до Києва. І це не останнє тату на його честь, будуть ще.
У метрополітені відразу дізналися про це, адже я журналіст і у мене в друзях у Facebook є Наталія Макогон [радник начальника КП «Київський метрополітен» – БЖ]. Я «вибивала» у Наталії проїзний на рік, а вона пообіцяла мені світшот з написом: «Не притулятися». Ми поки так і не зустрілися, щоб я вже була фаном метрополітену по максимуму.
В юні роки я захоплювався транспортом, лазив по депо і тунелях, фотографував і отримував естетичне задоволення від цього, особливо від метрополітену. Про його таємниці знає лише вузьке коло людей, наприклад, про підземне місто, покинутий перегон, гігантський бункер Сталіна.
Я корінний киянин і на правій руці планую набити рукав, присвячений улюбленому місту. Але над ним ще працювати й працювати.
Коли бив тату з засновниками міста, заздалегідь знав, що це буде. Знайшов в інтернеті картинку і набив у Гліба Таврова роки чотири тому. Інші ескізи поки шукаю. Планую набити головні історико-культурні пам'ятки Києва.
Мені довелося народитися в самому центрі столиці, і поки моє серце буде битися, я буду пишатися місцем, де судилося народитися. Ось так, відповім віршами, хоч і не моїми.
У мене всього чотири тату, і кожне для мене щось значить. Я переїхала до Києва п'ять років тому із Запоріжжя і шалено закохалася в це місто. Тут я відчуваю себе вдома і щасливою, і переїзд для мене – одна з головних подій у житті. Тому я хотіла зробити татуювання, присвячене місту, ще й з датами, коли переїхала.
На моєму тату зображена панорама Києва: Арка дружби народів, Батьківщина-мати, Лавра, стела Незалежності та інші значущі для Києва об'єкти. Ескіз я знайшла в інтернеті. Він досить стандартний, але мені сподобався, і я вирішила його набити. Зараз моєму татуюванню два роки.
Я сам одесит і живу в Одесі. Татуювання, присвячене Києву, вирішив зробити, коли приїхав сюди два роки тому в гості до друга Діми. Діма народився в Києві, але на ікрі у нього набите тату у формі поштової марки з написом «Одеса». Там море, чайки, всі справи.
Ну і, пам'ятається, в передостанній день мого перебування в Києві, Діма пропонує: «А давай тобі наб`ємо тату як спогад про круто проведений час, заодно і на Позняках побуваєш». Сенс був у тому, що у Діми – «Одеса» набита, а у мене на тому ж місці «Київ».
Наступного дня поїхали на Позняки до тату-майстра Панди. Він буквально за 20 хвилин зробив ескіз і почав валити. Мій поїзд вирушав близько четвертої вечора, а ми в два з копійками тільки почали забиватися. Закінчили на початку четвертого – за 40 хвилин до поїзда. Я до останнього не вірив, що ми встигнемо. Але за 5 хвилин до відправлення я застрибнув у вагон і поїхав в Одесу.
Київ вражає своєю масштабністю, історією. Він по-своєму гарний і чарівний. Мої улюблені місця – це БЖ, Контрактова, Арт-Причал, ось в останній раз перебування ще в Пущу-Водицю заїхав. Буквально трохи й скраю побув, але мені там дійсно сподобалося.
До татуювання «Київ» у мене вже було 4 тату. Зараз усього 7.
Ескіз малював тату-майстер. Скільки били, вже не пам'ятаю, тоді кілька одразу робили. Зараз у мене понад 20 татуювань.
Фото: Гліб Тавров, Ната Руденко
