Видання про архітектуру та дизайн інтер'єру Dezeen написало про синагогу у вигляді книжки в Меморіальному центрі Голокосту "Бабин Яр" у Києві. Її побудували за проєктом швейцарської студії Manuel Herz Architects до 80-ї річниці розстрілів в урочищі під час Голокосту.

Сам Мануель Герц розповів виданню, що не хотів робити споруду похмурою, монументальною та мінімалістичною, хоча такий стиль вважається закономірним у відповідь на трагедію.

"Архітектурна історія меморіалів Голокосту сповнена всього цього. Але я хотів підійти до проєкту з абсолютно іншого боку", - каже архітектор.

Саме тому Герц вирішив утілити ідею синагоги, яка буде рухатись і трансформуватись, бо, на думку архітектора, це сприятиме утворенню нових колективних ритуалів.

Синагога стоїть на дерев'яній платформі, її стіни прикрашені молитвами і благословенням. Стеля прикрашена квітковими візерунками зоряного неба від 29 вересня 1941 року - дня, коли почалися перші масові розстріли в Бабиному Яру.

Споруда побудована з пари стін висотою 11 і шириною 8 метрів зі сталі і облицьованих дубом. Одна зі стін стоїть на рейці, тому її можна переміщати за допомогою ручної лебідки. У згорнутому стані дві стіни розташовані разом, але в розгорнутому створюється тривимірна синагога з висувним дахом і відкидними вниз балконом і сидіннями.

"Світ історій, історії, моралі та мудрості. Книга, що розкривається та трансформується у будівлю, з її перетворювальною якістю і колективним ритуалом відкриття й закриття, здається, є ідеальним лейтмотивом для Синагоги в Бабиному Яру", - зазначає Герц.

Раніше ми писали, що на проспекті Перемоги відкривали інсталяцію Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" - "Погляд у минуле". Вона складається з двох кам’яних валунів, між якими лежить дерево. У кам’яні стели вмонтували монокуляри з фотографіями німецького військового фотографа-пропагандиста Йоганнеса Геле. Світлини зроблені восени 1941 року під час окупації Києва.

Фото: Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр"