20 травня розпочала роботу виставка "Мета-сенси". 112 творів від 49 авторів можна переглянути у віртуальній галереї: 

В експозиції – живопис, графіка, цифрове мистецтво, фотографія. Через власний досвід українських художників досліджується вплив війни на творчість та мистецтво.

Кураторка виставки – художниця Дельнара Ель.

Виставка відбувається у віртуальному просторі, який розділений на три зали. Перші дві кімнати нагадують лабіринт, і в ньому можна знайти різні історії та тематичні стіни-емоції. Передчуття, осмислення, біль, віра, любов, жага життя.

Олеся Третьякевич досліджує війну та жіночий досвід на межі страждань, на межі смерті. Потужні жіночі образи створили Тетяна Черевань та Вікторія Куш. Катрін Савич в своїх роботах апелює до тілесності і трактує дотик, як контакт з реальністю в часи, коли реальність вислизає з-під ніг. Яна Макух крізь ненависть та зневіру чекає на "Мир".

Робота Анастасії Кривенко "Два світи" була виконана вже під час війни.Її сенс полягає у фіксації відмінності між тим, що ми бачимо в даний момент, і тим, що ми можемо почути за декілька секунд. 

 "Коли я сиділа на подвір'ї та робила замальовки сусідських будинків, то відчувала повний спокій – через теплі промені сонця, спів пташок й знайомі краєвиди, але щойно я зайшла в будинок, у вуха врізались голоси з марафону новин, вже який тиждень поспіль вони говорили жахливі речі які відбуваються в моїй країні, у містах друзів, деякі з них вже втратили будинки й хочуть щоб залишилося найцінніше – життя рідних. Такими контрастними були ті емоції", - розповідає художниця.

Олена Ємельянова представила три роботи, присвячені відчуттям, які наразі переживають всі українці: "Біль", "Вразливість" та "Надія".

Настя Клименко, мисткиня з біполярним розладом, свій досвід переживання війни втілює в емоційних колажах: "Біженці", "Між любов’ю ненавистю", "Чорна бджола".

У третьому залі – вільний простір, добірка фотографій та експозиція ботанічного живопису.

Кураторка виставки пояснює це так: "Це мирні сюжети, котрі дарують спокій та надію. Адже разом з жахом війни ми отримали неймовірної сили бажання жити, насолоджуватися красою та цінити кожен момент свого життя".

Так фотографиня Алла Діденко, перебуваючи під обстрілами в Харкові, створює пейзажі на тему весни. Вона розповідає, що квіти допомагають їй зберігати здоровий глузд в умовах війни.

Євгенія Лакосник Світлина представила зроблену на Хортиці світлину "Ой чий то кінь стоїть": сьогодні і пісня, і це фото сприймаються як нагадування про довгий час боротьби українського народу за свободу. Боротьби, яка й досі триває.