На смак як аристократія: Verhaeghe Vichte — броварня, яка зробила пиво чимось більшим

Пиво з аристократичним смаком, що ввібрав у себе події минулого, повинно мати красиву історію. І вона починається з кінця XIX століття та Пола Верхаге — представника давнього шляхетного бельгійського роду. Рід Верхаге веде свою історію із середньовіччя та щільно пов’язаний з герцогами Бургундськими.

Сестра Пола Верхаге, Марі-Матильда, одружилася з пивоваром. Разом сім’я переїхала до селища Віхте за 50 кілометрів від Брюсселя — у самому серці Західної Фландрії. Уже на той час регіон славився давніми броварськими традиціями.

У 1885 році Пол Верхаге збудував у Віхте пивоварню-солодовню. Як і більшість сімейних броварень тієї епохи, новостворене підприємство поставило собі за мету варити чесне пиво високої якості. Протягом наступних п’яти поколінь та ста сорока років пивоварня Verhaeghe опинилася в надійних родинних руках, а кожне наступне покоління продовжувало справу попереднього.

«Ми надзвичайно цінуємо нашу родинну спадщину, але скажу відверто: всередині пивоварні нікому немає жодного діла до титулів чи статусів, — розповідає Морган Ванден Борре, менеджер із міжнародних продажів та маркетингу компанії Verhaeghe. — Нас по-справжньому визначає хіба що сильне відчуття відповідальності. Кожен із попередників відчував за собою обов’язок зберегти пивоварню, поважати її традиції та передати нащадкам у значно кращому стані».

Пиво та війна

Напередодні Першої світової війни Віхтенська пивоварня мала чималий попит: завдяки залізничному сполученню, що з’єднувало Віхте з Брюсселем, компанії вдалося продавати значну частину продукції на столичному брюссельському ринку.

У 1914 році, коли почалася Перша світова війна, Верхаге відгукнувся на заклик бельгійського уряду чинити економічний опір німецькій окупації, через що з перших днів війни виробництво пива зупинили. На протест бельгійців німецькі окупанти відповіли демонтажем пивоварні.

Чотири роки війни призвели до простою на виробництві, і як наслідок Brouwerij Verhaeghe Vichte втратила всіх клієнтів у Брюселі. Також Верхаге мусив інвестувати у нове виробниче обладнання. А ще необхідно було адаптуватися до нових тенденцій ринку: саме тоді на відновленій пивоварні з’явилися перші партії пива з низовим, або холодним, бродінням. Низове бродіння на той момент вважалося більш прогресивним і мало резонну ефективність: пиво, виготовлене з використанням дріжджів низового бродіння, може зберігатися без пастеризації до двох років. Тоді як верхове бродіння гарантувало зберігання напою лише до шести місяців.

Ключ до успіху — самобутність

Сьогодні вже п’яте покоління сімейних пивоварів із Віхте продовжує традиції, започатковані наприкінці XIX століття.

Візитівка компанії Verhaeghe, за якою її впізнають у всьому світі, — червоний ель, один із найбільш самобутніх видів пива у Бельгії. Найперше, що згадують, коли чують про Verhaeghe, — Duchesse de Bourgogne, фламандський червоний ель змішаного бродіння. Протягом багатьох місяців він витримується у спеціальних дубових бочках, і через дубильні речовини наділений фруктовим характером.

Аби досягти потрібного балансу, пивовари Verhaeghe міксують близько від трьох до шести розливів пива, витриманого в футерах протягом різного періоду часу. Для Duchesse de Bourgogne змішують розливи, які настоювали від шести місяців до двох-трьох років — усе, аби досягти правильного смакового профілю.

Золота борода та поетичне пиво

А от ще цікава серія — Barbe. Назва цієї лінійки пива від Verhaeghe нагадує споживачам про пивоварню Barbe d’Or. Це старовинна пивоварня у бельгійському місті Льєжі, яка належала іншому шляхетному роду — де Ромсе. Verhaeghe віддали данину поваги колегам по цеху і зварили «Золоту бороду», золотистий ель із насиченим гіркувато-солодким смаком.

Ще один бестселер компанії — Duchesse Red. За словами Ванден Борре, в основі цього напою закладено традиційний Duchesse de Bourgogne, але до нього додають сік і м’якоть черешні, створюючи більш солодку фруктову версію і водночас зберігаючи трохи різкий характер оригіналу.

Лінійку Streuvels Beer від Verhaeghe самі виробники називають «поетичним пивом». Це данина фламандському письменнику Стейну Стрьовелсу — класику натуралістичної прози, який зображав у своїх творах життя фламандської провінції. Streuvels — світле пиво високої ферментації з міцністю 7,5%. Як наголошують його творці, це ода гурманам, що люблять гарне легке пиво після тяжкого робочого дня.

Трохи менше, але щоразу краще

Сьогодні всі працівники Verhaeghe сповідують головний принцип компанії: «Трохи менше, але краще».

«Ми надаємо перевагу контрольованому зростанню, яке дає нам змогу підтримувати найвищі стандарти якості. До прикладу, прискорити дозрівання нашого сорту Duchesse у фудерах неможливо, якщо ми хочемо зберегти його багатий і складний смак. Час, терпіння та майстерність залишаються найважливішими інгредієнтами», — пояснює Ванден Боре.

Цей принцип можна пояснити на прикладі ще одного сорту компанії — освіжного Vichtenaar. Для його виготовлення використовують м’яку воду, відкачану з колодязя завглибшки 172 метри, що більш ніж красномовно говорить про якість та чистоту води. Vichtenaar — один із небагатьох червоних елів Фландрії, який досконало витримується в дубових бочках і особливо цінується знавцями.

Чи не найбільше цікавить питання: як це — керувати родинним підприємством із давніми традиціями? Це як у звичайній родині — любов, повага, бенкети, але водночас і чвари, образи та непорозуміння?

«Одна з найбільших проблем у родинному бізнесі — влаштувати все так, щоб усі рухалися в одному напрямку. Члени родини можуть мати різні думки, і баланс між стосунками та діловими рішеннями не завжди є простим», — каже Морган Ванден Боре. Втім, родина регулярно зустрічається за кухлем пива, щоб обговорити справи.

Складно не запитати, якою бачать співробітники Verhaeghe пивоварню через сто років, коли там працюватимуть наступні покоління. Таким самим родинним колом, що збирається за кухлем якісного червоного елю?
«Я вірю, що через сто років пивоварня так само буде незалежним родинним підприємством, що варитиме той самий фламандський червоний ель із тією самою пристрастю та автентичністю, які відрізняють нас, починаючи з 1885 року», — відповідає Ванден Боре.

І чомусь це легко уявити.