На старому місці: Як львів'яни перетворили закинутий сад на міський город
"Розсадник" – простір міського садівництва та городництва у Львові, який заснували у 2021 році волонтери у співпраці з міською владою. Тут вирощують овочі і фрукти, організовують маркети і воркшопи з городництва.
Читайте також: "Сади перемоги": Як в Україні створюють міські городи, які зцілюють і відновлюють громади під час війни
Ми поспілкувалися зі співзасновницею ГО "Плато" та екопростору Анжелікою Зозулею про те, як покинуту територію перетворили на міський сад-город.
Про занедбаний міський сад
Міський сад-город створили у парку “Залізна Вода” спільними зусиллями кількох громадських організацій. Зокрема "Плато", що активно працюють в охороні довкілля, представників управління екології Львівської міської ради та ЛКП "Зелений Львів". Він є пам’яткою садово-паркового мистецтва місцевого значення та одним із найстаріших парків у Львові.
У парку колись працювало велике квіткове господарство, що постачало декоративні рослини місту. Зараз його площа складає понад 1 га. Вважається, що історія заснування пов’язана з відомим львівський садівником – Арнольдом Рьорінгом. Господарство працювало упродовж десятиліть, але у 2014 році діяльність повністю припинилася, простір почав занепадати.
"З 2019 року наша команда працювала з цією темою близько трьох років, проте зрозуміла, що було б добре створити простір у місті, де ми говоритимемо про це постійно – зустрічатимемось з різними цільовими аудиторіями, проводитимемо зустрічі, якісь цікаві формати взаємодії. І, звісно, для нас було важливо, щоб ця діяльність мала безпосередній стосунок до теми адаптації міських просторів до наслідків кліматичної зміни" – пояснює Анжеліка Зозуля, співзасновниця "Плато".
Про ідею міського саду-городу
"Розсадник" заснували у 2021 році на місці колишнього квіткового господарства. Основною метою було створення місця, де мешканці міста змогли б зустрічатися, обговорювати питання навколишнього середовища та, безпосередньо, впливати на благоустрій цієї території та озеленення громади в цілому.
Ідея створення простору було запозичено з-за кордону, де це є популярною активністю серед людей. Наприклад, одним із сотні інших відомих садів-городів є Himmelbeet, що функціонує в Німеччині з 2013 року. Він приваблює багато відвідувачів, які хочуть спробувати себе в екоактивізмі. Тому це має бути гарним прикладом для нас, аби заохочувати українців до таких проєктів.
"У межах цього проєкту популяризуються природоорієнтовані рішення, як компостування, проникні поверхні, різнотрав’я, збір дощової води. Ці рішення успішно використовуються в інших містах, таких як Нью-Йорк, Відень, Німеччина. Співпраця з міськими садами-городами інших країн дає можливість переймати досвід та впроваджувати нові ідеї у Львові" – додала Анжеліка.
Про комунікацію містян з простором
"Розсадник" є волонтерською ініціативою, що функціонує за допомогою діяльності небайдужих людей та грантовим коштам. Тобто будь-який продукт, який з’являється у просторі – це робота волонтерів та волонтерок, містян.
"Допомоги донорів, здебільшого, вистачає на інструменти та матеріали. Тому ми організовуємо спільнотворення та воркшопи, аби показати людям, як звичайна дошка з Епіцентру може перетворитися у щось класне та креативне. До прикладу, ті самі вуличні меблі, підвищення грядок та шпалери для вирощування рослин.
Отже, наш шлях – це не просто купувати готовий продукт, а насамперед процес виготовлення. Це таке "дизайн мислення", коли ми намагаємося проблему у просторі перетворити на рішення", – каже співзасновниця.
Простір є майданчиком для різноманітних заходів та подій. Від фрі-маркетів, де люди обмінюються речами та ідеями, до важливих зустрічей із представниками міської влади та садівниками. Кожен знаходить тут щось для себе: поради щодо догляду за рослинами, ідеї для власного саду або просто можливість поспілкуватися з іншими людьми.
Сама територія повністю заповнена різнотрав’ям, городиною, фруктами, квітами та деревами. Тут вирощують гарбузи, буряки, кукурудзу, горох, петрушку, кріп, шпинат та інші види культур. У високих грядках росте м’ята. Її можна торкнутися або понюхати. Згодом навіть використати для чаю чи лимонаду.
Окрім цього, на локації можна відвідувати воркшопи, майстер-класи з рослинного ткатства, створити кокедаму, спробувати себе у терапевтичному садівництві або сформувати насіннєву кульку і долучитися до "зеленого партизанства". Це форма активізму, коли люди кидають кульки у ґрунт, аби озеленити публічні місця в місті.
Про просвітницьку діяльність саду-городу
Команда простору заснувала клуб міського садівництва. Містян та містянок запрошують дізнатися більше про формати сталого озеленення у міських умовах (багаторічні рослини замість однорічних, місцеві види замість інвазивів, ярусне озеленення замість посадок в "рядочок").
Багато людей мають хибне уявлення про те, що для вирощування рослин чи городини потрібно жити в селі. Але це не так. Їх можна вирощувати навіть на балконі чи у прибудинковій території, проте, це потребує певних знань та вмінь.
Влітку молодь має нагоду взяти участь у школі зеленого лідерства, аби підсилити знання про проблеми довкілля, навчитися з ними боротися та шукати рішення. З групами працюють досвідчені фасилітатори, які діляться власним досвідом та успішними кейсами. А ще кожен, хто бажає, може забронювати місце для свого заходу просто неба, попередньо заповнивши заявку.
"Ми ставимо перед собою завдання максимально наповнювати простір різноманітними активностями, щоб усі можливості використовувалися не лише в сезон активної діяльності – орієнтовно квітень-жовтень. Але й у той період, коли робота в "Розсаднику" менш інтенсивна.
Ба більше, ми плануємо відновити будівлю на території, створивши з неї "будиночок садівника", де проводитимемо заходи, зустрічі невеличкими групами, надаватимемо інформація про наші ініціативи та плани на майбутнє та, де зберігатимуться інструменти", – пояснила одна із авторів ініціативи.
Про об'єднання містян
Відвідувачами простору є як підлітки, молоді люди, так і люди старшого віку –всі з цікавістю досліджують сад-город. Такі місця є чудовою можливістю для перетину різних вікових груп. Значна кількість містян, зокрема, внутрішньо переміщених осіб, долучаються до подій.
"Ми свідомо прагнемо не обмежувати себе в заходах окремо для внутрішньо переміщених осіб, оскільки розуміємо, що це хибний шлях і важливо групи міксувати – з участю львів'ян та людей з інших регіонів України", – пояснює Анжеліка та додає, що це гарна нагода новим людям познайомитися, поспілкуватися, обмінятися цінним досвідом та інформацією.
У січні цього року "Розсадник – простір міського садівництва та городництва" увійшов у десятку найкращих проєктів "Премія відповідальності 2023" від Фонду Родини Богдана Гаврилишина.
Унікальність проєкту підтвердила діяльність простору. Насамперед це об’єднання містян навколо екоініціатив та залучення людей до збереження довкілля. За три сезони команда простору організувала понад 170 публічних подій, облаштували понад 20 підвищених грядок для вирощування рослин, змайстрували 6 компостерів для переробки органічних відходів, встановили сцену для проведення заходів, вивезли понад 15 вантажівок сміття та найголовніше – налагодили контакти зі західними садами-городами, збагативши професійний досвід команди.
"Для нас важливо, щоб простір був не лише популяризатором ідей та цінностей, але й – місцем, яке може підсилювати міське озеленення безпосередньо. Ми хочемо залучати волонтерів та волонтерок для того, аби розмножувати декоративні рослини та ділитися саджанцями з іншими міськими просторами. Тобто будь-яка школа, лікарня або просто ініціативна група зможуть звернутися до нас і отримати посадковий матеріал", – зізналася Анжеліка Зозуля.
"Розсадник" є також новою культурною платформою Львова, яке популяризує явище countryside culture в міське середовище. Це сучасний формат екодіяльності, що пропонує людині комунікувати з природою. Такі простори є важливими для повноцінного функціонування міста та формування екологічно свідомих людей.
Фото: Розсадник
