Світові кейси відбудови міст: чому Україна може повчитися у Ковентрі, Хіросіми та Гавра

Ми вже писали про те, як досвід відбудови Варшави може бути корисним для українських реалій, а також ділилися порадами від Яна Гейла, відомого архітектора з Данії.

Цього разу ми підготували конспект події, на якій українські архітектори Дмитро Аранчій, Анна Кирій, Даша Спицька та Анна Іскіердо розбирали кейси відбудови міст у Франції, Великобританії і Японії та обговорювали те, які уроки з них може та має винести українська спільнота.

Досвід Ковентрі

Під час Другої світової місто зазнало потужних бомбардувань: вони зруйнували історичний центр, знищили три чверті всіх промислових фабрик міста, пошкодили десятки тисяч будівель. Навіть з’явився спеціальний термін «ковентрувати»: знищити місто ударами з повітря.

Рішення та уроки

1. Викуп землі в центрі міста міською владою

2. Громадське мистецтво – як промінь світла

3. Громадські простори та відмова від псевдоісторії

Водночас, відбудовуючи Ковентрі, архітектори припустилися кількох помилок. Головними проблемами повоєнного Ковентрі стали автомобілецентричність (місто для автівок, а не для людей), засилля шопінг-молів та велика кількість неякісних багатоповерхівок. Ці помилки визнавали та виправляли вже в другій половині ХХ століття.

Головними принципами відбудови сучасних українських міст мають стати: людиноцентричність, сталий розвиток, громадські простори, повага до історії, відмова від «архітектурних фейків» та стратегічне планування.

Досвід Гавра

Під час Другої Світової місто дуже постраждало від бомбардувань: історичний центр, порт та безліч будівель було знищено. За відновлення міста відповідав Огюст Перре, він відбудовував місто згідно з тогочасними модерністськими тенденціями.

Рішення та уроки

1. Останнє слово має бути за головним архітектором

2. Ідеї, що випереджають час, можуть бути не прийнятими зараз. Але вони важливі, адже створюють візію майбутнього.

3. Немає сенсу дотримуватися тієї структури міста, яка була до війни

Незважаючи на те що ЮНЕСКО відзначило реконструкцію історичного центру Гавра як приклад видатної архітектури, сучасні урбаністи мають багато запитань до проєкту. В першу чергу, його критикують за те, що «місто не врахувало масштаб людини»: величезні будівлі з залізобетону здаються холодними та некомфортними для людей. Місто в якомусь сенсі стало заручником тогочасним модерністських трендів, але зараз потроху змінюється.

Досвід Японії

В Японії дещо відмінне від країн Європи ставлення до архітектурної спадщини: тут майже кожне покоління відбудовує визначні будівлі – з новими матеріалами та іноді навіть на новій локації. Архітектурні рішення здебільшого мінімалістичні, декоративні деталі заборонені через високий ризик різноманітних стихійних лих.

Один з найбільш жахливих і водночас цікавих для вивчення прикладів – відбудова Хіросіми, міста, яке було фактично знищено внаслідок атомного бомбардування. Загинуло за різними оцінками до 150 000 людей. В 1949 році японська влада вирішила відновити Хіросіму і назвала її «містом миру». За 10 років майже все місто було відбудовано.

Рішення та уроки

1. Архітектурні конкурси – шлях до формування наративів

2. Немає нічого більш сталого, ніж тимчасове

3. Будівельне сміття – це ресурс

Три головних питання, на які зараз мають відповісти українські архітектори

1. З чого і коли почати відбудову міст?

2. Як ставитися до залучення іноземних архітекторів до проєктів відбудови українських міст?

3. Яким чином можна залучати громаду до обговорення проєктів відбудови?

Фото: Stuart Frisby, Alex Rerh, Abdulaziz Alfawzan, Philippe Alès, Philippe Alès, Ebun Oluwole/Unsplash.