Як архітектор-реставратор Віктор Дворніков рятує пошкоджені обстрілами пам’ятки Харкова
Із перших днів повномасштабного вторгнення Харків опинився в епіцентрі воєнних дій. Багато пам’яток архітектури, що колись прикрашали вулиці Харкова, зараз пошкоджені або знищені російськими обстрілами.
Архітектор-реставратор Віктор Дворніков — один із тих, хто докладає всіх зусиль, щоб зберегти архітектурну спадщину міста. Він займається реставрацією автентичних елементів будівель і напрацьовує механізми, аби захистити пам’ятки й не дати їм зникнути назавжди. За останній рік Віктору вдалося відреставрувати близько 10 конструкцій, зокрема на вулиці Полтавський шлях, 22.
Ми поспілкувалися з архітектором-реставратором про його роботу та виклики, з якими він із командою стикається під час порятунку історичних споруд.
Про архітектурне обличчя та історичні пам’ятки Харкова
“Якщо порівняти Харків із тортом, то це був би “Деліс” — твердий, суворий та водночас харизматичний у своїй простоті”, — каже Віктор.
Це порівняння відображає характер міської архітектури, яка, попри свою строгість, зберігає шарм та історичну цінність.
Сьогодні на території Харкова налічується орієнтовно 800–900 архітектурних об’єктів. З них 600 включені до державного реєстру пам’яток, а приблизно 300–400 містяться в місцевому переліку. Точна кількість невідома через складну систему обліку та переведення об’єктів із переліку в реєстр, а також складність включення нововиявлених об’єктів у перелік. Робота МКІП із нормалізації цього процесу ще не завершена та стикається з багатьма перешкодами.
“Варто пам’ятати, що є багато об’єктів, які не включені до реєстру, але мають таку саму художню і архітектурну цінність”, — зазначає Віктор.
Харків — це місто, де модернізм знайшов найширше відображення в Україні. Знаковою пам’яткою є будівля Держпрому, яка, на думку Віктора, заслуговує на включення до переліку ЮНЕСКО.
Крім того, місто є центром Слобожанщини, що проявляється в Слобідській архітектурі, зокрема в козацькому бароко. Найвизначнішою пам’яткою цього періоду є Покровський собор.
“Попри спроби змінити його зовнішній вигляд, собор зберіг автентичні форми XVII століття, і він усе ще підлягає відновленню в початковому вигляді”, — додає Віктор.
Не менш важливою є еклектика, яка широко представлена в Харкові. Віктор підкреслює, що це найбільша категорія пам’яток, які мають значну художню цінність. На жаль, сьогодні значна частина об’єктів пошкоджена або зруйнована через війну, що ускладнює їхнє збереження та відновлення.
Скільки пам’яток Харківщини постраждали через війну
Унаслідок війни в Харківській області пошкоджено близько 500 об’єктів культурної спадщини, рівень пошкоджень варіюється від розбитих вікон до майже повного знищення будівель.
У самому Харкові серйозно постраждало орієнтовно 30 об’єктів. Втрати не обмежуються лишень будівлями — знищення чи пошкодження автентичних елементів, таких як вікна та двері, знижує історичну цінність усієї міської архітектури.
В області ситуація постійно змінюється, і точну кількість важко назвати, але без врахування Вовчанська це також близько 30 об’єктів. Вовчанськ не враховано, тому що зараз неможливо провести обстеження. Місто майже повністю зруйноване, і всі об’єкти культурної спадщини можуть бути втрачені.
“Скільки із цих об’єктів неможливо відновити — питання риторичне, тому що, у принципі, за наявності ресурсів і бажання відновити можна абсолютно будь-який об’єкт”, — зазначає архітектор.
Втрата автентичних матеріалів через дії комунальників ускладнює відновлення. Однак про повну втрату пам’ятки не йдеться.
“Адже ці об’єкти можуть бути відновлені не лише як житлові будинки, церкви, чи щось інше. Їх можна музеєфікувати й законсервувати у вигляді руїн. І водночас вони будуть залишатися об’єктами культурної спадщини й мати відповідні культурні впливи”, — пояснює Віктор.
Як Віктор почав рятувати пам'ятки під час війни
До початку повномасштабного вторгнення росії Віктор Дворніков займався архітектурною практикою, проєктуючи нові будівлі та займаючись реконструкцією і реставрацією об’єктів.
Однак після 24 лютого він змінив пріоритети, зосередившись на збереженні пам’яток Харкова. Тим більше що фахівців, які займаються подібним напрямом в Україні, зокрема в Харкові, одиниці, і більшість із них виїхала.
“Наразі моя місія — охороняти та зберігати культурну спадщину міста”, — каже Віктор.
Робота архітектора та його команди нерідко потребує нестандартних підходів, адже законодавство не завжди передбачає рішення для екстрених ситуацій.
“У нас є органи культурної спадщини, але вони не спроможні забезпечувати цю функцію, тому її виконують волонтери на власний розсуд.
Кожного разу, коли постає питання, як фізично охороняти пошкоджені пам’ятки, його треба вирішувати самостійно на місці, у певних обставинах, які є”, — пояснює Віктор.
Із цією метою він заснував громадську організацію “Платформа урбаністичного розвитку”, яка розробляє ефективні стратегії для розвитку територій в умовах війни.
“Ми з командою досліджуємо й шукаємо сценарії, які дозволять територіям, таким, як Харків, ефективно розвиватися і створювати нові напрямки для розвитку. Спадщина також не є окремим напрямом. Це повністю входить у нашу концепцію і стратегію, що лише збереження нашої спадщини дасть змогу нам бути унікальними та неповторними й мати можливість для подальшого розвитку”, — зазначає Віктор.
Про реставрацію автентичних елементів пам’яток
Віктор Дворніков та його команда активно займаються реставрацією автентичних столярних виробів, які мають значну історичну цінність. Зокрема, йдеться про двері й вікна.
Це не тільки комерційні замовлення, де люди спеціально купують історичні двері для нових приміщень, але й ініціативи, що здійснюються на власні кошти для збереження архітектурної спадщини міста.
Одним із таких прикладів є реставрація вікна з під’їзду будинку на вулиці Полтавський шлях, 22. Вибухова хвиля знищила всі вікна в цьому будинку, й одну з рам команда Віктора взяла на реставрацію. Після відновлення вікно буде повернуто на своє місце, демонструючи мешканцям, що збереження таких елементів можливе і важливе для історичного обличчя міста.
Крім цього, Віктор Дворніков активно займається відновленням фасадів історичних будівель, пошкоджених під час обстрілів, зокрема в районі Холодної Гори.
Він також підкреслює важливість порятунку автентичних елементів, які часто зникають через необачність або бажання модернізувати приміщення. Старі двері й вікна часто замінюють на сучасні, а автентичні матеріали, у кращому випадку, стають донорськими для інших об’єктів. Це веде до втрати не тільки унікальності окремих будівель, але й до стирання культурної пам’яті міста.
Про групу оперативного реагування на пошкодження у Харкові
Нещодавно в Харкові була створена група оперативного реагування на пошкодження пам’яток культури, яка є першою подібною в Україні.
“Це перша група в країні, і навіть у світі подібного досвіду майже немає”, — говорить Віктор.
Основне завдання групи — професійне усунення наслідків пошкоджень об’єктів культурної спадщини.
“Ця проблема дуже актуальна, тому що на сьогодні в Україні немає жодного правового механізму дбайливого усунення наслідків. А внаслідок непрофесійних дій із боку ДСНС та комунальних служб відбувається подальше пошкодження об’єктів після надзвичайної ситуації.
Ще гірше, що автентичні елементи часто вивозять на смітник, хоча їх можна було б використати для відновлення”, — пояснює Віктор.
Зараз він та його команда працюють над створенням механізмів для ефективного виконання своїх завдань. У Харкові вже планується створення спеціальних майданчиків для зберігання автентичних елементів, де вони будуть сортуватися та маркуватися до моменту використання.
Якої допомоги потребує група оперативного реагування
Для роботи групи наразі потрібні помічники, зокрема волонтери, які працюватимуть із пошкодженими об’єктами та виокремлюватимуть цінні елементи на місці.
“Спочатку це буде відбуватися під нашим контролем. Потім, коли ми зможемо фахово підготувати людей, вони зможуть робити це самостійно”, — говорить Віктор.
Волонтерів також залучатимуть до роботи на майданчиках зберігання, де вони займатимуться сортуванням і консервацією окремих елементів.
“Точну кількість помічників зараз складно назвати, але думаю, що це може обчислюватися десятками людей”, — підсумовує Віктор.
Група вже сьогодні працює над тим, аби мати сталі джерела фінансування.
“Харківська міська рада, як і будь-які інші муніципальні влади, наразі не має такого ресурсу. Тому шукаємо альтернативні джерела допомоги. Ми вважаємо, що люди, які працюють у цій сфері, мають отримувати достойну зарплату”, — говорить Віктор.
Про моніторинг культурної спадщини під час війни
Віктор Дворніков є членом команди ХЕМО — Heritage Monitoring Lab, яка займається систематичним обстеженням об’єктів культурної спадщини.
“Ми займаємося моніторингом та фіксацією пошкоджень, та, на жаль, Харків є сумним лідером за кількістю пошкоджених об’єктів культурної спадщини в Україні”, — говорить Віктор.
ХЕМО працює під керівництвом Василя Рожка і складається з орієнтовно 10 людей. Ситуативно команду розширюють, коли потрібно здійснити більш масштабні експедиції.
Фахівці ХЕМО розосереджені по різних містах, що дає змогу ефективно реагувати на пошкодження в різних регіонах, пояснює Віктор. Харківська команда нині займається лишень Харківською областю, де пошкоджено найбільшу кількість об’єктів.
“Це пов’язано з тим, що ми маємо найбільшу кількість пошкоджених об’єктів культурної спадщини в Україні. І динаміка постійно підтверджує те, що ми сумні лідери в цьому напрямку”, — зазначає Віктор.
Як відбувається процес відновлення пам’яток Харківщини
Процес відновлення об’єктів сьогодні не є систематичним. Усе відбувається ситуативно, залежно від форми власності об’єкта — комунальної, державної або приватної. Об’єкти комунальної власності відновлюються найшвидше, оскільки міські органи влади мають ресурси та повноваження. Приватні власники також можуть оперативно здійснювати ремонтні роботи, залежно від їхніх можливостей. Однак ситуація з державними об’єктами часто ускладнюється через бюрократичні перепони.
“Найгірша ситуація спостерігається з об’єктами державної власності, де рішення залежить від конкретного управлінця на місці”, — пояснює Віктор.
Він також підкреслює важливість збереження цілісності архітектурного середовища.
“Для мене цінні не лишень об’єкти з визначними художніми цінностями, але й фонові об’єкти, які формують унікальність та неповторність нашого міста. Комплексне збереження є важливим завданням для нас”, — додає Віктор.
Як боротися зі знищенням культурної спадщини
Архітектура відіграє важливу роль у суспільних процесах, вважає Віктор. Вона формує не лишень зовнішній вигляд вулиць, а й поведінкові та соціальні сценарії. Квартали, зведені в пізньорадянську добу, багато в чому визначають спосіб життя суспільства.
“У Харкові є квартал Північна Салтівка, один із найбільших спальних масивів України, який сильно постраждав від обстрілів. Коли сьогодні говорять, що ми маємо відновлювати його, мені лячно. Адже виходить, що знову створюватимуть заповідник радянщини, де будуть виховуватися діти, і продовжуватиме жити суспільство в середовищі, яке не відповідає сучасним вимогам і комфортним умовам життя”, — зауважує Віктор.
Проблема втрати об’єктів культурної спадщини є актуальною не лишень для Харкова, а і для всієї України. Зміна ставлення до культурної спадщини вимагає стратегічного підходу.
“Ми маємо змінювати суспільне ставлення до культурної спадщини, доносити людям її цінність та незворотність втрат.
Коли об’єкт серйозно пошкоджений, його відновлення не матиме такої ж цінності, яку він мав спочатку”, — підкреслює Віктор.
Важливими інструментами для цього, на думку архітектора, є освіта та просвітницькі програми.
“Треба навчати дітей цінувати середовище, у якому вони живуть, і прививати любов до рідних місць”, — підсумовує він.
Ми створили цей матеріал як учасник Мережі “Вікно Відновлення”. Усе про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.
Фото: Віктор Дворніков; Вікіпедія/Konstantin Brizhnichenko; Суспільне Харків; Вікіпедія/Denis Vitchenko; IGotoWorld; Тамаз Гамбарашвілі; лена Клименко/Суспільне Харків; Валерія Ємець/Суспільне Харків; Денис Волоха / ХПГ
