Онлайн-освіта чимось схожа на спортивні тренування вдома — якість виконаної роботи залежить лише від нас.
Поруч немає тренера-викладача, додаткових мотиваторів і штрафних санкцій. Для багатьох це обертається крахом: ентузіазму вистачає на перші кілька занять, а далі довгий список важливих відмазок на тему “чому не сьогодні”.
Ми поговорили з людьми, які успішно проходять онлайн-курси, і дізналися, як їм це вдається та чи використовують вони потім отримані знання.
Перший курс був на зорі появи платформи для онлайн-освіти Coursera. Щось пов'язане з гастрономією в одному з університетів Японії. Тоді від моменту анонса курсу, подачі заявки та до старту повинно було пройти близько 3-4 місяців. Довгоочікуване повідомлення прийшло, але ні до матеріалу, ні до подачі я виявилася не готова. Було не цікаво. Курс не закінчила. Але я зрозуміла, що це таке, зрозуміла, що є вибір і вже через місяць обрала перший курс, який закінчила достроково. Таким темпом і продовжую.Уже прослухала сім або вісім курсів. Все стосується глобальних питань охорони здоров'я, спортивної нутріціології, виховання атлетів, харчування під час циклічних видів спорту, дитячої дієтології, скандинавської дієти та подібного. Всі пов'язані з моїм родом діяльності — я консультант з харчування. З окремим виділеним фокусом на спорт.
Отримані знання я використовую більше, частіше й успішніше, ніж навички з моєї першої, базової освіти.
Наука в наш час дуже динамічна. І не завжди методички в університеті здатні йти в ногу з часом. Онлайн-платформи ж це можуть.
У складні й завантажені графіки на роботі, я заздалегідь виділяю для освіти 1-2 повних дні та прослуховую багато лекцій одразу, щось фіксуючи в блокноті ручкою, по пунктах, по-старому. Тези допомагають потім не втратити й не забути важливе, коли інформації відразу багато.
Не завжди формат «1-2 години на день» зручний для людей, які працюють, а спланувати й виділити два дні та по 5-7 годин у них — можна.
Звісно, можна слухати курс паралельно граючи в гру або дивлячись фільм, а самостійні роботи писати, озброївшись гуглом. Але це трата вашого ж власного часу. Коли є завдання і бажання стати краще, дізнатися нове і, можливо, навіть вибрати лектора, який кращий в обраній сфері — це ідеальний досвід і освіта на відстані витягнутої руки. Доступна кожному.
Я думаю, Coursera — супер варіант. Платформа стала просто величезною, сотні університетів, є можливість обрати мову навчання, якщо хтось не впевнений у своїй англійській. І охоплено десятки сфер. Не обов'язково сідати відразу за конспекти або рости в професійному плані. Можна спробувати пройти курс, пов'язаний з вашим хобі й зрозуміти, чи підходить вам взагалі такий варіант подачі інформації.
Пам’ятаю, це було щось про мистецтво. Я тоді працювала редактором відділу “Арт” в одному з медіа. Курс був ідеальним, але лектори були настільки нудні, що я закинула навчання після третього заняття. Мій перший досвід був мотивований цікавістю, а не усвідомленою потребою в знаннях. Але всі мої наступні курси вже були саме про знання. Коли я пішла в бізнес, то усвідомила, що мені не вистачало підготовки для розуміння бізнес-процесів. Тоді я почала систематизувати свій досвід онлайн-курсами.
Мої найкращі курси: стратегічний маркетинг, проектний менеджмент та корпоративний піар. Вони допомагають мені в роботі.
Онлайн-освіта є абсолютно ефективною, якщо людина правильно змотивована. Ти маєш розуміти, що тобі ці знання потрібні значно більше, ніж роботодавцю. Інвестиція в знання — це інвестиція в себе. Таким чином людина мусить розвиватися завжди.
Раджу ніколи не здаватися. Вимкніть усі сповіщення і не намагайтеся займатися паралельно іншими речами — слухайте лектора і пишіть конспект.
А ще пройдіть онлайн-курс від Каліфорнійського університету на Coursera Learning How to Learn — це про методику ефективного навчання. Є українські субтитри.
Залежно від освітнього майданчика онлайн-курси поєднують в собі відеолекції, текстові матеріали, домашні завдання і навіть підсумкові тести. За таким принципом працює Coursera.Це фантастична можливість пройти курси IBM, Стенфордського і Гарвардського університетів. У них є і безкоштовні, і платні курси.
Перевага цього майданчика в тому, що лектори — спеціалісти, які працюють на українському, російському та білоруському ринках, тому їхні кейси більш адаптивні.
А ще люблю випадково відкрити якусь лекцію на Arzamas і послухати про мистецтво, історію чи антропологію.
Мій перший онлайн-курс був про алгоритми та нерівності. Я була на другому курсі бакалаврату з філології в Могилянці. Засумувала за математикою, і на парах зі старослов’янської мови мені чомусь дуже захотілося порозв’язувати рівняння та пошукати квадратні корені чисел. Я швидко пройшла той курс і мені набридло.Пізніше редакторка одного медіа запропонувала мені експеримент — я мусила проходити онлайн-курси, які можуть бути корисними для журналістів, а потім писати про це. Ну я й погодилася на таку авантюру. Далі я щомісяця обирала який-небудь курс на українській або іноземній платформі та аналізувала його корисність.
У рамках експерименту я пройшла курси з гендеру та фінансового менеджменту на українській платформі Prometheus. Ще я проходила курс сторітелінгу від анімаційної студії Pixar, а також курс створення мультимедійних історій на Coursera.
Я обирала курси, так би мовити, за покликом серця, а ще частіше — щоб перевірити, на що я здатна сама.
Очевидно, що одного онлайн-курсу мало, аби стати професійним сторітейлером чи ще кимось. Але це, як мінімум, дає розуміння того, як все влаштовано і як що працює. Це приносить ідеї.
Раджу працювати над власним тайм-менеджментом та концентрацією. Я намагалася працювати за розкладом: годину вранці, годину ввечері. Але це виявилось реально складно.
Потім я встановила додаток Go Fucking Work для браузеру Google Chrome. Встановлюєш, прописуєш список сайтів, які заважають тобі працювати, а потім, коли заходиш на ці сайти — на весь екран з’являється фраза GET BACK TO FUCKING WORK NOW.
Як виростити зелень та овочі на підвіконніПлюс той факт, що я мала здавати матеріали про курси своїй редакторці, робив свою справу. А взагалі, якщо курс цікавий, то я могла і шість годин поспіль його проходити. До того ж, це просто і в межах зони комфорту. Таке навчання зовсім безболісне і деколи схоже на розумний серіал.
Найцінніше, що дає онлайн-освіта — це можливість потестити себе в різних сферах. Або зрозуміти, чим ти хочеш займатися в цьому житті, або перевірити, чим точно не хочеш. А якщо ти вже визначився, то різноманіття курсів дозволяє обрати купу напрямків для додаткових знань.Кілька курсів я пройшла на українській платформі Prometheus, один на Coursera, і ще — курс сторітелінгу від анімаційної студії Pixar. Фото: Facebook-сторінки героїнь матеріалу, Beginogi.ru, Patrick Fore,Dakota Corbin, Autumn Goodman / Unsplash