Хіти з кримінальним минулим: 10 пісень, за якими стоять справжні злочини

Bruce Springsteen — Nebraska

У грудні 1957 року 19-річний Чарльз Старквезер убив працівника автозаправки в американському штаті Небраска. Наступного місяця його жертвами стали ще десятеро людей, зокрема мати, вітчим і дворічна сестра його 14-річної дівчини Керіл Енн Ф'югейт, з якою він і втік. У 1959 році його стратили на електричному стільці, а Ф'югейт засудили до довічного ув'язнення.

Понад 20 років потому Брюс Спрінгстін випадково натрапив по телевізору на фільм Терренса Маліка «Пустки», натхненний цією історією. Музикант настільки зацікавився справою, що розшукав журналістку, яка висвітлювала злочини Старквезера.

Так народилася Nebraska — похмура акустична балада від імені вбивці, який згадує свої злочини й очікує на страту. Пісня дала назву альбому 1982 року. В інтерв'ю CBS News музикант пояснював, що намагався зрозуміти, чи залишилося в Старквезері бодай щось людське.

King Harvest — Dancing in the Moonlight

1969 року американський музикант Шерман Келлі відпочивав із дівчиною на карибському острові Санта-Крус. Однієї ночі на пляжі на них напали п'ятеро чоловіків із бейсбольними битами. Келлі зазнав тяжких травм, а його дівчина пережила сексуальне насильство.

Під час одужання музикант написав напрочуд життєрадісну Dancing in the Moonlight. У ній він уявив світ без насильства та страху, де люди безтурботно танцюють під місячним сяйвом.

Спочатку Келлі записав композицію зі своїм гуртом Boffalongo у 1970 році. Проте світову популярність їй принесла версія від колективу King Harvest, яка вийшла 1972 року, а вже наступного посіла 13-те місце в Billboard Hot 100.

Nirvana — Polly

У червні 1987 року 14-річна дівчина (ім'я досі засекречено) поверталася додому з рок-концерту в американському місті Такома, штат Вашингтон. Дорогою вона погодилася на пропозицію 49-річного Джеральда Френда підвезти її додому. Френд виявився серійним ґвалтівником. Врятуватися вдалося завдяки хитрощам: вона переконала нападника, що більше не чинитиме опору, а коли той зупинився на заправці, втекла.

Про цю історію Курт Кобейн дізнався з місцевих газет і згодом написав Polly, що увійшла до альбому Nevermind. Музикант вирішив розповісти про злочин від імені викрадача, поєднавши моторошний текст зі спокійною акустичною мелодією. В інтерв'ю Кобейн пояснював, що спочатку задумував пісню як протест проти сексуального насильства, але згодом додав до реальної історії вигадані подробиці.

1992 року в примітках до збірки Incesticide Кобейн розповів про випадок, коли двоє чоловіків зґвалтували дівчину, співаючи Polly. Музиканта шокувало, що люди, здатні на такий злочин, вважали себе шанувальниками Nirvana.

The Boomtown Rats — I Don't Like Mondays

«Я не люблю понеділки» — цілком звичайна фраза, якщо не знати, за яких обставин її вимовили 29 січня 1979 року. Того ранку 16-річна Бренда Спенсер вчинила стрілянину в початковій школі Сан-Дієго з вікна власного будинку. Загинули директор і працівник, ще дев'ятеро людей дістали поранень. На запитання журналіста, навіщо вона це зробила, дівчина відповіла, що просто не любить понеділки.

Того самого дня фронтмен ірландського гурту The Boomtown Rats Боб Гелдоф давав інтерв'ю на радіостанції в Атланті. Поруч стояв телетайп, який надрукував новину про стрілянину. Музиканта настільки вразив коментар Спенсер, що дорогою до готелю він почав писати пісню I Don't Like Mondays. У липні 1979 року вона очолила британський чарт і протрималася на першому місці чотири тижні.

А через багато років Гелдоф розповів в інтерв'ю The Independent, що отримав листа від Спенсер. За його словами, вона раділа скоєному, адже стала знаменитою завдяки пісні. Сам Гелдоф наголошував, що Бренда його не цікавила — він хотів розповісти про безглуздість убивства, для якого злочинцю навіть не потрібна причина.

Sufjan Stevens — John Wayne Gacy, Jr.

Джон Вейн Гейсі керував будівельною компанією, брав участь у громадському житті передмістя Чикаго й розважав дітей у костюмі клоуна Пого. За образом добропорядного громадянина ховався серійний убивця, який упродовж 1970-х років позбавив життя 33 хлопців і молодих чоловіків. Тіла більшості жертв він сховав під власним будинком. Гейсі викрили 1978 року, коли поліція розслідувала зникнення 15-річного Роберта Піста. У 1994-му злочинця стратили.

Майже через три десятиліття американський музикант Суф'ян Стівенс присвятив йому ніжну акустичну баладу John Wayne Gacy, Jr., що увійшла до альбому Illinois. У пісні він розповідає про дитинство вбивці, його подвійне життя та злочини. А наприкінці несподівано порівнює себе з Гейсі, натякаючи на темні сторони, які люди приховують від інших.

В інтерв'ю The A.V. Club він пояснював, що, працюючи над альбомом про штат Іллінойс, збирав історії місцевих діячів і культурних символів. Проте серед них йому бракувало антигероя. Згодом музикант засумнівався у задумі. В інтерв'ю The Independent він визнавав, що думав, чи доречно співчувати серійному вбивці.

The Smiths — Suffer Little Children

У 1960-х роках Ієн Брейді та Майра Гіндлі викрали й убили п'ятьох дітей і підлітків поблизу Манчестера. Частину тіл вони закопали на болотах Седлворт, через що злочини отримали назву «вбивства на болотах».

Ці події глибоко вразили Морріссі, майбутнього вокаліста The Smiths, який виріс у Манчестері. Згодом співак прочитав книжку Beyond Belief про Брейді та Гіндлі й написав Suffer Little Children — одну з перших композицій гурту. У тексті він згадав імена трьох загиблих дітей.

Вихід дебютного альбому та пісні у 1984 році спричинив скандал. Родичі загиблих звинуватили гурт у використанні трагедії заради популярності, а мережі Boots і Woolworths прибрали платівки з продажу.

Морріссі особисто поспілкувався з родинами жертв і згодом навіть потоваришував з Енн Вест, матір'ю однієї зі зниклих дівчат. В інтерв'ю Spin 1986 року музикант пояснював, що не хотів замовчувати злочини, адже пам'ять про загиблих дітей має зберігатися.

Tom Waits — Georgia Lee

У серпні 1997 року в Каліфорнії зникла 12-річна Джорджія Лі Мозес. Через десять днів її тіло знайшли біля автомагістралі. Убивство дівчинки залишилося нерозкритим, а сама справа майже не привернула уваги американських медіа.

Том Вейтс дізнався про трагедію з регіональної газети. Разом із дружиною Кетлін Бреннан він написав сумну баладу. Утім, композиція могла так і не потрапити до альбому Mule Variations: музикант вважав, що пісень для платівки вже забагато. Його переконала донька. Вона зауважила, що було б особливо сумно, якби дівчину забули, а написана на її честь пісня так і залишилася невиданою.

У репортажі LA Weekly 1999 року журналіст Роберт Ллойд розповів, як Вейтс привіз його до місця, де знайшли Джорджію Лі, та сфотографував меморіал на її честь. Музикант також звернув увагу на те, як мало розголосу отримала загибель темношкірої дівчинки порівняно з іншими резонансними справами про зникнення дітей.

The Cranberries — I Just Shot John Lennon

8 грудня 1980 року Джон Леннон дав автограф на платівці Double Fantasy чоловікові, який за кілька годин його вб'є. Вистріливши в Леннона, Марк Девід Чепмен залишився на місці злочину й чекав на поліцію, читаючи роман Джерома Селінджера «Ловець у житі».

Через 16 років фронтменка The Cranberries Долорес О'Ріордан присвятила цій історії пісню I Just Shot John Lennon, що увійшла до альбому To the Faithful Departed. За словами барабанщика гурту Фергала Лоулера, ідея виникла після того, як співачка прочитала книжку про загибель Леннона.

У композиції О'Ріордан відтворює обставини вбивства, а наприкінці запису лунають постріли. Сама співачка називала Леннона своїм героєм і присвячувала йому пісню під час концертів.

Nina Simone — Mississippi Goddam

1963 року в США сталися два злочини, які глибоко вразили Ніну Сімон. У червні в Міссісіпі застрелили темношкірого борця за громадянські права Медгара Еверса, а у вересні члени Ку-клукс-клану підірвали баптистську церкву в Бірмінгемі. Загинули чотири темношкірі дівчинки.

Розлючена подіями, співачка спочатку хотіла взятися за зброю. Проте чоловік переконав її висловити гнів через музику. Менш ніж за годину Сімон написала Mississippi Goddam — гостру протестну пісню, яка за звучанням нагадувала бадьорий номер із мюзиклу.

Деякі радіостанції відмовлялися ставити її в ефір через слово Goddam, а на адресу звукозаписної компанії, де писалася Сімон, навіть надсилали розламані навпіл платівки на знак протесту. Запис Mississippi Goddam не приніс співачці спокою: частина слухачів її не почула, засуджуючи лайку і не звертаючи уваги на расистські вбивства.

Bob Dylan — Hurricane

1966 року американського боксера Рубіна «Урагана» Картера та його знайомого Джона Артіса звинуватили у потрійному вбивстві в барі Нью-Джерсі. Обох засудили до довічного ув'язнення, хоча вони наполягали на невинуватості.

У 1975 році Картер надіслав Бобу Ділану свою автобіографію The Sixteenth Round. Прочитане настільки вразило музиканта, що він особисто відвідав боксера у в'язниці. Разом із драматургом Жаком Леві Ділан написав майже дев'ятихвилинну Hurricane — пісню про расизм і судову несправедливість. Згодом він організував благодійні концерти, щоб зібрати кошти на захист Картера.

У 1985 році федеральний суд скасував обвинувальні вироки через расові упередження та приховування доказів обвинуваченням. Історію Картера згодом екранізували у фільмі «Ураган», де головну роль зіграв Дензел Вашингтон.