У Львові та Києві з’являться терапевтичні сади. Їхня мета — допомогти військовим та іншим людям з посттравматичним стресовим розладом.
Простори реалізовуватимуть за проєктом данського містопланувальника Мікаеля Колвілл-Андерсена. Подібні зелені зони для реабілітації є у багатьох лікарнях по всьому світу.
У багатьох країнах Європи терапевтичні сади є поширеним явищем. За словами Колвілл-Андерсена, у Данії вони є майже у кожному місті. Такі простори для відновлення почали облаштовувати там 10-15 років тому для ветеранів, які повернулися з Іраку й Афганістану.
Данець наголошує, що таке місце на території лікарні допоможе буквально зцілюватись природою. Відмінність між звичайними парками та садами полягає у тому, що для розробки потрібні наукові знання, зокрема психології.
Автор проєкту зазначає, що під час повномасштабного вторгнення у більшості українців є проблеми з ментальним здоров'ям. Люди якщо не живуть під ракетними обстрілами, то чують ледь не кожного дня звуки повітряної тривоги. Не кажучи вже про військових, які не мають стабільного здорового сну, постійно чують звуки вибухів та напряму ризикують своїм життям.
Колвілл-Андерсен говорить, що терапевтичні сади – це набагато більше, ніж просто родючий зелений міський простір. Відповідні зелені зони ретельно розроблені та цілеспрямовано сплановані для створення середовища, яке допоможе зціленню. А також створить відчуття безпеки для тих, хто зазнав психологічного чи емоційного стресу.
Зазвичай терапевтичні сади облаштовують на базі лікарень чи реабілітаційних центрів. Пацієнти можуть перебувати у медзакладі протягом значного періоду часу, що спричиняє погіршення стану здоров'я та знижує їхню впевненість у собі. Переваги таких садів полягають у тому, що персонал, родина та друзі можуть взаємодіяти з пацієнтами в набагато більш природному середовищі.
Також такий простір сприяє активному відпочинку на свіжому повітрі. Пацієнти можуть зайнятися садівництво або зробити легкі фізичні вправи.
У Києві терапевтичний сад облаштують на території колишньої Київської міської психіатричної лікарні Павлова. Директор лікарні дав дозвіл Колвіллу-Андерсену на будівництво простору. Раніше зелену зону планували створити на Подолі, між будинками № 1 та № 5 на Притисько-Микільській вулиці. Однак, за словами містопланувальника, цьому завадили бюрократичні процеси.
Терапевтичний сад матиме три частини, відповідно до рівня психічних травм. Перша — для дуже замкнутих людей, яким важко спілкуватися з людьми та навіть вийти на вулицю. Друга — для людей, які готові до спілкування. Третя — для тих, хто готовий до повноцінної комунікації. Пацієнтів лікарні залучатимуть і до догляду за садом, щоб сприяти реабілітації через фізичну активність. Як стверджує данський спеціаліст, сад має запрацювати до червня.
Автор проєкту зазначає, що у природному просторі мають бути продумані усі деталі — від лавок до доріжок. Зокрема, він зауважив, що доріжки не можуть бути встелені гравієм, бо для військових звук шарудіння будь-якого каміння під ногами може стати аудіотригером. Також розробники врахують безбар’єрність та інші важливі деталі.
Колвілл-Андерсен врахував і російські атаки ракетами та безпілотниками. Оскільки українцям важливо завжди мати широкий спектр огляду неба, тому там не буде жодних зелених навісів із рослин і гілок дерев.
Коли простір розпочне свою роботу, важливо підготувати українських фахівців до роботи в такому саду. Данець планує проводити воркшопи для медичних працівників.
13-14 квітня Андерсен разом з іншими активістами проведе на території психіатричної лікарні першу толоку, куди запрошує всіх охочих.
У Львові терапевтичний сад облаштують на базі центру реабілітації Unbroken ("Незламні"). Міський голова Садовий зазначає, що цей проєкт стане однією з важливих складових екосистеми людяності реабілітаційного центру.
За його словами, місто прагне відтворити традицію проєктування садів, яка є невід'ємною частиною данських медичних закладів.
Основною метою створення природного середовища є психологічне відновлення українців, які постраждали від воєнних травм. Сад буде розділений на зони для пацієнтів з різними психологічними станами.
Колвілл-Андерсен розповів нам у коментарі, що наразі не відома остаточна дата реалізації проєкту у Львові. За його словами, "місто повільно реагує".
За словами Колвілла-Андерсена, після розголосу ініціативи йому почали писати архітектори, дизайнери, студенти та інші з пропозиціями допомогти. Йому створили монобанку для донатів, оскільки він як іноземець не може зробити цього. Тож частина коштів — це краудфандинг.
Також він намагається знайти гроші в інших комерційних організаціях. Наразі про всіх партнерів він розповісти не може. Серед них є шведська компанія Husqvarna, яка є одним з найбільших у світі виробників бензопилок, газонокосарок та садового обладнання.
В Україні він зустрівся з представниками фірми, вони пообіцяли йому надати скільки обладнання, скільки буде потрібно.
Мікаель Колвілл-Андерсен — дизайнер, урбаніст і експерт з міської мобільності. Від початку повномасштабної війни активно волонтерить в Україні та допомагає місцевим. Він створив неурядову організацію Bikes 4 Ukraine, яка збирає вживані велосипеди з Європи та відправляє їх в Україну.
Данець є автором книги “45 ідей для українських міст. Та будь-якого іншого міста світу”, яка вийшла у жовтні 2023 року. Вона стала першим виданням про післявоєнну відбудову у Європі у ХХІ столітті.
Колвілл-Андерсен провів у Києві кілька майстер-класів з урбаністики для дітей. А разом з друзями допоміг облаштувати столи для пінг-понгу на Подолі і полагодив дитмайданчик біля готелю Bursa. А ще близько півроку працював над розробкою велосипедної стратегії для Миколаєва.
Мікаель сподівається, що терапевтичні сади будуть у всіх містах України. Він наголошує на тому, що війна негативно впливає не лише на військових, а й на всі верстви населення. Для того, аби подібних просторів ставало більше, данець хоче передати свої знання українським архітекторам.
Фото: Роман Балук для Львівської міської ради, особистий архів Мікаеля Колвілла-Андерсена, візуалізація: rfi.fr/uk, Vicki Brown / Centre for Sustainable Healthcare 2021. Attribution 4.0 International (CC BY 4.0), colvilleandersen.