Через рік після окупації на вулиці Вокзальній у Бучі, яка найбільше постраждала від російського вторгнення, відновили понад 100 будинків. Також почали відбудову п‘яти багатоповерхівок, а за кошти німецьких меценатів відремонтували школу мистецтв. Близько 90% мешканців повернулося до міста, яке додатково прийняло близько 8 тисяч біженців зі східних областей України.
Про роботу на міжнародних майданчиках, план відновлення міста, відродження бізнесу та пошук інвесторів розповідає заступниця міського голови Бучі Михайлина Скорик-Шкарівська.
Я б не сказала, що у нас вже є готове рішення, якою ми бачимо Бучу у майбутньому, але ми точно знаємо, що не хотіли би, щоб Буча постійно була місцем трагедії.
Ми би дуже хотіли, аби вона асоціювалась з місцем українського успіху, відновлення та відбудови, а також – невідворотності покарання за ті страшні злочини, які сталися у цьому місті.
Феномен Бучі може бути вибудований з декількох складових. У період окупації, який тривав з 3 по 31 березня 2022 року, росіяни вперше в історії цієї війни застосовували ту саму жахливу тактику, яку використовували у Чечні та Сирії, коли вони знищували цивільне населення для залякування і контролю окупованих територій.
Уся країна і світ це побачили, і нині Буча – це такий собі музей воєнних злочинів під відкритим небом, маленька модель того, що відбувається по всій країні.
Також важливо, аби реалізовувались невідворотність покарання та відбудова міста, з урахуванням усіх важливих питань пам’яті – це три складові, над якими зараз працює влада, щоб сформувати цей образ майбутнього міста. Він залежить і від того, наскільки до цього будуть включені місцеві мешканці, і ті друзі та партнери, які нам допомагають. Це і всеукраїнська експертиза, і міста-партнери, зокрема, французьке місто Дюнкерк – один із символів Другої світової війни, усім відомий символ знищеного міста.
З нашими французькими колегами ми радимося, як нам працювати у делікатних питаннях, пов’язаних з пам'яттю.
Усвідомлюючи тягар цього символізму, ми робимо все можливе, щоб повернутися до образу тієї комфортної зеленої Бучі, того затишного передмістя, яким воно було до початку повномасштабного вторгнення.
Нещодавно громади області з Міністерством культури, держагенством з розвитку туризму та професійною спільнотою почали напрацьовувати єдиний “Маршрут пам’яті” Бучанського району – знакові місця спротиву та пам’яті. Між собою ми дискутуємо, чи називати це маршрутом, бо маршрут – це про туризм, а це насправді біль, ще жива рана.
Це складна робота, важлива для родин, для тих, хто втратив близьких, хто бачив все на власні очі, для тих, хто живе у Бучі і хто туди приїжджає.
Навіть зараз не без здивування я неодноразово чула питання від досить поважних людей типу: “А чи це правда? А чи дійсно сталося те, що сталося?”.
Для нас це біль, а деяким людям досі важко повірити, що таке могло бути. Навіть тепер, коли все відкрито, коли відомі всі імена, коли тривають розслідування і вже двох підозрюваних вивозили на місце злочину та проводили реконструкцію у рамках слідства.
Зараз ми намагаємося об’єднати зусилля кількох громад – Бучанської, Ірпінської, Гостомельської, хочемо щоб долучились Бородянка, Дмитрівка, які вже є частиною маршрутів офіційних делегацій, для того, щоб сформувати ці точки пам’яті.
Ті місця, куди приходитимуть родини вшанувати пам’ять полеглих, і своїм існуванням вони виконуватимуть важливу функцію – розповідатимуть історію героїчної боротьби за звільнення міст, а також демонструватимуть воєнні злочини росіян.
Ми створили робочу групу і вдосконалюємо план відновлення Бучанської територіальної громади Build Bucha Back Better. Це план відновлення міста на найближчі 2 роки, який включає як соціологічне опитування щодо потреб мешканців та звіт фокус-групових дискусій, так і сценарії розвитку громади з проєктами відновлення, які враховують міжнародний досвід повоєнного відновлення.
Також реалізуємо ще минулорічну програму короткострокового відновлення “Вдома краще”, спрямовану на повернення бучанців додому.
Частина плану відновлення – експертні цитати від мешканців, у яких вони вказують що їм подобається, чого б хотілося, а що – ні, і що необхідно допрацювати.
Ми провели соціальні опитування і отримали хорошу зовнішню експертизу, цікаві рефлексії від різних категорій населення – від внутрішньо переміщених осіб до місцевих підприємців чи батьків, які повернулися до міста з дітьми. Усі вони мають бути невід’ємними частинами того самого образу Бучі майбутнього.
Грантові гроші на реалізацію проєкту Build Bucha Back Better виграли студенти з організації Українська Студентська Ліга. Разом з ними та низкою партнерів ми реалізували цікаву ініціативу – задіяли студентів та молодь для того, щоб вони проаналізували економіку минулого року, дали свої рекомендації і допомогли нам відібрати проєкти, які будуть рушіями відбудови міста у подальшому.
Молодь працювала під керівництвом професора, доктора економічних наук Володимира Панченка, і ми отримали цікаву грунтовну аналітику, презентаційні матеріали, і нові ідеї для майбутньої діяльності.
Шляхом проведення кількох модерованих стратегічних сесій ми зібрали зворотній зв’язок, і розраховуємо, що цей документ ляже у реальний план відбудови Бучі, який буде затверджений на сесії міськради.
Реновація школи мистецтв імені Левка Ревуцького у Бучі. Фото: благодійний фонд BGV
Торік на відбудову Бучі було витрачено близько 300 мільйонів гривень. Цього року станом на зараз залучена приблизно така ж сума (це ті гроші, які безпосередньо заходять у бюджет громади), це теж показує динаміку, з якою ми можемо рухатись.
Ще багато роботи, адже у нас було пошкоджено понад 3 тисячі об’єктів.
У нас є дані аеробльоту, де пораховані прямі збитки у Бучі – 191 мільйон доларів.
Якщо врахувати, що бюджет міста у 2021 році був близько 1 мільярду гривень, то можна співставити ці цифри.
Зараз ми відчуваємо певну втому, коли люди відпрацювали півтора роки на спротиві та адреналіні, відповідно, є бажання певного результату, щоб все робилося швидше.
Ми часто чуємо на свою адресу критику, мовляв, Буча відбудовується недостатньо швидко, всі чекають прискорення, при цьому ми маємо обмежений ресурс.
Зазвичай алгоритм дій такий: як тільки надходять гроші, запускаються проєкти відбудови. І тому ми активно працюємо над тим, щоб залучити більше зовнішніх фінансів, бо власними ресурсами це зробити неможливо.
У попередній період бюджет Бучі було виконано на 99%, відповідно, внутрішніх великих коштів немає. Від іноземних партнерів, перш за все, ми розраховуємо на допомогу у відновленні місцевого бізнесу, який теж було знищено, як і всю місцеву логістику, постраждали найбільші підприємства, найбільші платники податків, і не всі з них відновили свою діяльність.
Ми дуже хотіли б, щоб в результаті роботи з партнерами були залучені кошти, і бізнес зміг би відновитися швидше, щоб економіка громади вийшла з тієї кризи, в яку вона потрапила під час окупації.
Нещодавно на форумі Usaid Ukraine у Львові ми познайомилися з приватним бізнесом “Завертай”, релокованим з Гірського Луганської області. Це ресторан швидкого харчування, вітчизняна пропозиція, подібна до Макдональдсу, приміром, у них теж є щось на зразок Макдрайву. Після цього у Бучі ми зустрілися з невеликою групою місцевих підприємців, поспілкувалися про план відновлення, радилися про те, що би ми могли спільно з бізнесом зробити, аби залучити гроші на відновлення, і я запропонувала на цій зустрічі обговорити наш план Build Bucha Back Better.
Це хороший аналітичний документ, який описує як ті втрати, які ми зазнали, так і той потенціал, перспективні сектори економіки, які ми можемо зараз розвивати для того, щоб мати сталий розвиток в рамках самоокупної громади.
Ми постійно спілкуємося з потенційними інвесторами, їм цікавий український ринок, але вони не готові заходити до нас, поки триває гаряча фаза війни.
Тому постійно і ще активніше на різних майданчиках доводиться повторювати та наголошувати на тому, що Росія нищить український бізнес, цілі сектори економіки, прицільно “працює” по нашій економічній потузі. І відбудова, яка у нас триває нині – це дуже важливо, і, звичайно, інвестиції, які допоможуть українському бізнесу вижити.
Нещодавно міський голова Бучі Анатолій Федорук брав участь у міжнародній конференції з питань відновлення України Ukraine Recovery Conference у Лондоні. Це була продуктивна розмова про майбутнє країни та її регіонів, на якій вдалося досягти багатьох важливих домовленостей.
Зокрема, слід відзначити участь в україно-японському круглому столі, і наразі ми маємо підписаний спільний документ, що стосується діяльності нашої компанії “Ютем”. Це підприємство, що виробляє обладнання для атомних електростанцій, один з найбільших платників податків у місті. Її фахівці активно зараз освоюють напрямок зеленої енергетики, і тепер у нас є японські партнери, з якими планується спільний проєкт. Це дуже перспективна історія для нашого міста.
Зараз на Київщині вже не період гуманітарної катастрофи, коли зазвичай отримується пряма фінансова допомога.
У нас розпочався період відбудови, коли багато треба працювати з донорами та інвесторами, щоб отримувати від них також кошти з перспективою до подальших бізнес-партнерств та інвестицій.
І коли ми говоримо про відбудову, то, перш за все, тут взаємовідносини будуються на довірі: все починається з персональних контактів, потім після активної співпраці з’являється певний досвід, а тільки тоді вже починається етап великих грошей. І нещодавня новина про те, що США виділять Україні 1,3 мільярди доларів фінансової допомоги на енергетичні й інфраструктурні потреби нас дуже надихає.
Фото: Радіо Свобода, Михайлина Скорик-Шкарівська