У Києві 10-11 квітня забудовник без відповідних дозволів зніс дореволюційний будинок Уткіна, який входив до історичного ареалу міста. Там планують побудувати хмарочос з апартаментами. Разом із активістами "Мапи Реновації" розповідаємо, які ще історичні будівлі знаходяться під загрозою знищення, та що може зробити кожен із нас, щоб спробувати цьому запобігти.

Садиба купця Міллера
(вул. Гоголівська 32А)

Садиба Міллера побудована у 1890-х роках у історичній місцевості Солдатська слобідка. ЇЇ створили у стилі історизму з використанням елементів ренесансу.

У 2012 році Міністерство культури позбавило будівлю статусу пам’ятки архітектури. А у грудні 2013 року КМДА видала розпорядження на реконструкцію споруди з надбудовою. Через рік садибу передали на баланс комунального підприємства “Спецжитлофонд”. 

У 2017 році приватні особи намагались продати будинок за $1 млн. Але на садибу наклали арешт. 

Наразі споруда оточена будівельними парканами. Комунальне підприємство планує робити реконструкцію з надбудовою. Активісти ж закликають зберегти будівлю в оригінальному вигляді.

Будинок Рутковського
(вул. Тургенєвська 19)

Споруда зведена у 1901 році на замовлення відставного штабс-капітана П.Г. Рутковського. Збудована у формах історизму з ренесансними стильовими елементами. До революції будинок функціонував як прибутковий. На кожному поверсі було дві квартири.

У 80-х роках приміщення визнали аварійним, усіх жителів відселили. В 1994 році споруду занесли до переліку будівель, що можуть бути використані для здійснення дипломатичної діяльності. 

У 2006 році будинок передали на баланс КП "Житло-сервіс" для проведення реставрації. Також надали статус архітектурної пам’ятки. Зараз він у напівзруйнованому стані, без внутрішніх стін та перекриттів. Реставрації досі не відбулось. 

На початку квітня 2021 року архітектурну пам’ятку оточили зеленим парканом. Причина  –  будівельні роботи на сусідній ділянці. Там планують побудувати чотириповерхову торгово-адміністративну будівлю. Але через це історична споруда може стати аварійною.

Активісти вважають, що будівлю можуть демонтувати найближчий часом.

Будинок Осипа Родіна
(вул. Олеся Гончара, 71)

Кам'яну садибу побудували у 1882 році в стилі еклектики, історизму з елементами модерну. Власниками будинку певний час були представники шляхетського роду Жубрів. 

До 2014 тут був найменший театр столиці — “Вільна сцена” Київського академічного театру драми і комедії на Лівому березі та офісні приміщення.

Споруді надали статус щойно виявленої пам'ятки історії та архітектури в 2020 році. 

Поруч з садибою будується ЖК Franklin Concept Housе, через ремонтні роботи будинок може постраждати, а потім стати аварійним.

Маєток П.С. Баккалинського
(вул. Юрія Іллєнка 30)

Одноповерхову цегляну садибу звели у 1901 році. Вона належала підполковнику Пилипу Баккалинському, який брав участь у російсько-турецькій війні на Балканах. Маєток побудували у стилі історизму та неоренесансу. 

У 2012 Міністерство культури не надало статус історичної пам'ятки будівлі.

Найближчим часом депутати КМР будуть вирішувати питання щодо передачі земельної ділянки в оренду приватному власнику, який може занедбати споруду, вважають активісти. 

Прибутковий будинок міської садиби Ф.Г. Міхельсона
(вул. Пушкінська 37)

Будинок побудований у стилі неоренесансу у 1826 році. Він є частиною садиби київського підприємця та громадського діяча Ф.Г. Міхельсона. У 1920-х майно будинку націоналізували. Приміщення орендували профспілки.

У 1990-х садибу передали на реконструкцію інвестору. Планували зробити на цьому місці готельно-офісний комплекс. Мали надбудувати два поверхи та мансарду. У 2006 році прибутковий будинок отримав статус пам'ятки архітектури місцевого значення. Але під час судових процесів щодо повернення будинку у комунальну власність, історична споруда перейшла до приватного власника.

 У 2017-2019 роках Департамент культури КМДА погодив проєкт нового власника ТОВ “Дім на Пушкінській” щодо протиаварійних та реставраційних робіт. 

У 2019 році проти власника було порушено кримінальну справу про навмисне руйнування пам'ятки. У 2020 році власнику дали дозвіл робити лише протиаварійні заходи.

Садиба Терещенків
(бульвар Тараса Шевченка 34/13Б)

Будинок побудували протягом 1874 – 1875 в стилі еклектики та неоготики. Біля садиби знаходиться також двоповерховий дворовий флігель. Використовувався як житло та під побутові потреби. Майже 40 років тут жила відома родина підприємців Терещенків. У 1918 році тут було генеральне секретарство шляхів сполучення УЦР (Української Центральної Ради) та Міністерство шляхів сполучення Української Держави і УНР.

У 2006 році будинок приватизувала компанія  ВАТ “Центрелеватормлинбуд”. Вся будівля з того часу належала новому власнику і призначалася під реконструкцію. 

Після проведення інспекції у 2016 році, Департамент культури вимагав укласти охоронний договір на будинок заради збереження об'єктів культурної спадщини України. Досі такого договору не уклали. 

Приватний власник хоче реконструювати будівлю з добудовою мансарди

Будинок з мухами
(вул. Володимирська 93)

Прибутковий будинок звели у останній третині 19 століття. Споруда має три поверхи. Фасад виконаний у історичному стилі з елементами неоготики та неоромантизму. На початку 20 століття плафон сходової клітки оздобили ліпними горельєфними зображеннями рослин та комах. Гігантські мухи привертають особливу увагу. 

В 2000-х мешканці будинку зробили капітальний ремонт стін.  В 2020 поруч з історичною спорудою розпочалось нове будівництво. Через ці роботи в будинку з’явились тріщини та деформації стін. Жителі квартир звертались до КМДА та поліції, але зворотнього зв’язку не було. Забудовник запропонував викупити квартири за вартістю нижче ринкової. Наразі всі вони виїхали. 

Активісти помітили, що в дореволюційній споруді вже вийняли вікна, що може свідчити про майбутній демонтаж. 

Будинок перебуває в центральному історичному ареалі міста Києва, тому всі роботи мають погоджувати з Міністерством культури та інформаційної політики

Експерти та активісти громадської організації “Мапа Реновацій” дають поради, що потрібно робити киянам, аби вберегти історичні будівлі:

  1. Моніторте стан будинків

Гуляючи вулицями, спостерігайте за будинками. Важливо звертати увагу на деталі фасаду, дивитись чи не з’явився будівельний паркан, тріщини. Робіть фотографії, аби потім можна було порівняти зміни, які відбуваються з будинком.

Якщо помітили щось підозріле (якісь будівельні роботи або паркан) - обов’язково сфотографуйте споруду з різних ракурсів. Звертайте увагу на пошкодження стін, вікон тощо.

  1. Спробуйте знайти більше даних 

Якщо вже з’явився паркан навколо споруди, то десь поблизу має бути інформаційний стенд (він зазвичай знаходиться десь над парканом). На стенді може бути рендер (зображення майбутнього проєкту) та інформація про замовника робіт. Якщо стенд є – сфотографуйте його. Якщо стенду немає – теж зафіксуйте це на фото (відсутність стенду - це порушення).  

Подивіться, чи є на будівлі невеличка табличка пам’ятки (зазвичай розміщується на фасаді, що виходить на вулицю). У разі наявності – фотографуйте. 

Буває й таке, що таблички чомусь немає, попри те, що будівля має охоронний статус. Радимо перевірити наявність статусу на сайті Міністерства культури та Департаменті охорони культурної спадщини.

Навіть якщо будинок не має охоронного статусу, то це не означає, що він не має цінності. Спробуйте пошукати дані про його історію в інтернеті. Якщо інформацію знайти не вдалось – напишіть на сторінку “Мапи Реновації”. Історики та архітектори проєкту допоможуть встановити вік будівлі, підкажуть де шукати додаткові дані про її історію.

Крім цього, потрібно проаналізувати наявність дозвільних документів для проведення робіт. Якщо у вас є знайомі юристи – зверніться до них за консультацією або напишіть на сторінку “Мапи Реновації” з описом всієї наявної інформації та фотофіксацією (в ГО є юристи, які допоможуть перевірити дозвільні документи на будівництво та встановити чи законні будівельні роботи, які ви зафіксували).

  1. Зверніться до Департаменту охорони культурної спадщини

Якщо будівля все ж має статус і ви зафіксували на фото будівельні роботи – надішліть звернення на електронну скриньку Департаменту охорони культурної спадщини з проханням викликати інспекцію до будівлі. До звернення додайте фото будівлі, відомості про статус (з реєстру або переліку) та опис ситуації. Обов’язково напишіть прохання наприкінці, щоб вам повідомили про результати перевірки. 

  1. Напишіть про проблему в мережі

Якщо ви вже трохи розібрались у ситуації, встановили вік будівлі, знайшли дані про її історію та знаєте чи має вона охоронний статус – викладайте фото із описом проблеми в Facebook. 

Допис важливо формувати за структурою: проблема, дані про історію будівлі та охоронні статуси, опис власної думки щодо ситуації. В дописі можна тегнути громадську організацію “Мапа Реновації”. Це дозволить учасникам проєкту теж моніторити стан будівлі та події навколо неї. 

Якщо будівля має охоронний статус, то можна додатково тегнути Департамент охорони культурної спадщини КМДА та Мінкульт. 

  1. Знайдіть однодумців

Об’єднання мешканців, які живуть поблизу – важливе. Так ви зможете разом ініціювати колективні звернення до профільних департаментів, прокуратури, міністерства. 

Окрім того, важливо разом продовжувати моніторинг стану будівлі, регулярно фотографувати її.

Чим більше людей буде залучено до захисту будівлі, тим більша ймовірність, що на проблему звернуть увагу офіційні структури. 

  1. Зверніться до правоохоронних органів

Якщо вже проходять ремонтні роботи, а дозвільних документів немає, то треба викликати поліцію. Навіть якщо будівля у приватній власності та не має охоронного статусу –  це ще не значить, що її можна демонтувати. Для демонтажу власнику треба мати цілий пакет документів.  

Читайте також: Що в Києві не так із закритими ЖК і як зробити місто безпечним без парканів: пояснюють урбаністи

Фото: "Мапа Реновації", Антон Короб, "Киев Фото", facebook