Чому у Києві таке брудне повітря та як це змінити: пояснюють екоексперти та КМДА

У Києві в березні розпочали встановлювати сучасні системи моніторингу якості повітря. Це лише перші кроки до того, щоб покращити ситуацію в місті, яке дедалі частіше очолює антирейтинги із найбільш забрудненим повітрям. Згідно звіту World Air Quality Report за 2020 рік, Київ – на 39 місці за забрудненням повітря серед міст у світі (у 2019 році місто було на 49 місці).

ЛУН.Місто разом з експертами, представниками міської влади та активістами на зустрічі в Clubhouse намагались з’ясувати, у чому головна причина, і чому мікромобільність – наше все. БЖ публікує конспект їхньої розмови.

Київ неодноразово посідав перші місця найзабрудненіших міст за рейтингом IQ Air. Україна посідає 5 місце та у Європі та 15 місце у світі за смертністю від хвороб, спричинених забрудненням повітря.

Читайте також: У Варшаві будують один із найдовших у світі велопішохідних мостівПричини:

ВООЗ визнала пріоритетним забруднювачем повітря тверді частки. Саме вони провокують серцево-судинні і легеневі захворювання. Щорічно близько пів мільйона дітей та 7 млн дорослих помирають від хвороб, які спричинені брудним повітрям.

В Україні є два основних джерела забруднення повітря - транспорт та промисловість. Їхнє співвідношення по країні різне. У Києві на автотранспорт припадає 90% забруднення, а на промисловість - 10%. В інших регіонах 35% - транспорт, а 65% - промисловість.

Весною 2020 року ключовою проблемою були масштабні лісові пожежі у Житомирській області та зоні відчуження.

На концентрацію забруднюючих речовин можуть впливати й погодні умови. Через туман шкідливі речовини накопичуються і не розсіюються. Інверсія та відсутність вітру теж мають свій негативний вплив. Забруднення буде суттєвим, якщо всі ці три явища зустрінуться водночас.

Аналізом якості повітря у Києві вже багато років займається Центральна геофізична лабораторія. Вони мають 16 стаціонарних постів по місту. Декілька разів на день роблять забори повітря для того, щоб дослідити їх у лабораторії. Плюс такого моніторингу - точність. Мінус - немає оперативності. Дані на сайті з’являються із затримкою в декілька годин або й навіть днів.Два роки тому комнада Лун.Місто об’єдналась з командою з факультету радіофізики та радіоелектроніки комп’ютерних систем КНУ. ім. Тараса Шевченка, щоб створити мережу станцій для вимірювання якості повітря. Зараз в київській агломерації вже понад 80 станцій. Вони передають інформацію у реальному часі. Там вимірюють повітря на дрібнодисперсний пил (дуже маленькі часточки, які негативно впливають на стан здоров’я - БЖ). На базі наших даних працює бот якості повітря у столиці «Now».

Наразі системи громадського моніторингу з’являються й по Україні. В Івано-Франківську є ініціатива Еко-сіті, в Дніпрі - SaveДніпро. Ми розуміємо, що мережі потрібно створювати на національному, обласному і міському рівнях. Радіємо, що міська влада Києва працює у цьому напрямку. І вже є дві станції моніторингу повітря на Лівому березі.

Мріємо, щоб перевірка якості повітря увійшла в щоденну звичку людей, як, наприклад, перевірка погоди.

Рекомендації при забрудненому повітрі:

1. Людям із серцево-судинними чи легеневими захворюваннями і батькам з дітьми необов’язкові прогулянки краще відкласти.
2. На вулиці одягнути захисну маску. Обирайте такі, які не пропускають дрібні частинки. Трикотажні маски не допомагають.
3. Зачинити вікна вдома. Потрібно скористатись очищувачами повітря або зволожити приміщення.

Ми помітили, що ЗМІ часто використовують сайт IQAir як джерело інформації щодо забруднення повітря.

IQAir - компанія із Швейцарії, яка виготовляє системи для очищення повітря. Вони використовують дані зі своїх станцій, які також продають. В Україні якість повітря, яка вимірюється і потрапляє на сайт, походить від 6 анонімних дописувачів і Національної обсерваторії НАН України. До прикладу, в Парижі вони використовують дані Європейської агенції довкілля і Міністерства екологічного переходу Франції. В Пекіні – Міністерства екології та довкілля КНР.

Компанія використовує різні дані. Тому ми звернулись до них із запитом, щоб вони надали інформацію про їхню методологію та моніторинг. Поки що не отримали відповідь.

Ми хочемо розібратись з тим, що відбувається із повітрям. У 2020 Управління екології встановило два пости спостереження за станом атмосферного повітря в Києві на: Архітектора Вербицького, 6 та Харківському шосе 7/1. Чому там? Бо на Лівому березі знаходяться найбільші промислові забруднювачі: завод “Енергія”, “Євро-Реконструкція”, Бортницька станція аерація. Вони вимірюють тверді частинки, пил, формальдегід, продукти горіння тощо. Інформація від цих станцій надходить на наш сайт. Там в онлайн-режимі можна бачити, яка якість повітря.

Але двох станцій замало. Згідно директиви ЄС, для міст з агломерацією близько 6 млн мешканців потрібно мати хоча б 13 станції. Зараз ми формуємо бюджетний запит, щоб розширити систему моніторингу.

У Києві збільшується кількість автотранспорту, якщо у 2015 році було зареєстровано 600 тисяч машин, то зараз їх більше 900 тисяч. Водночас зменшились викиди від промисловості, бо підприємства закриваються або виїжджають за місто. Ми спілкувались з транспортним департаментом. Почали напрацьовувати з ними спільні позиції. Для того, щоб очистити повітря в столиці потрібно скорочувати кількість приватного транспорту, розширювати міську систему перевезень, обмежувати в’їзд до центральних частин міста та підвищувати мікромобільність.

Оскільки основна проблема забруднення - транспорт, то місто має максимально облаштовувати зелені коридори, парки та сквери, а також робити акцент на громадському та малому персональному транспорті (велосипеди, самокати тощо).

У людей є потреба переміщатись у місті. Зараз ті, хто мають змогу - обирають авто, нехтуючи викидами. Кількість транспортних засобів, які реєструються в столиці за рік приблизно 160 тисяч. Коли був перший весняний локдаун, то чисельність авто на добу скоротилась до 500-600 тисяч. Це призвело до зменшення заторів і покращення якості повітря. Коли відновились бізнесові процеси, автомобілів знову побільшало до 800 - 900 тисяч. Потрібно зменшити кількість машин на декілька сотень тисяч, щоб отримати позитивний ефект на навколишнє середовище.

Місту потрібно суттєво та агресивно змінювати транспортну політику.

На жаль, останні 20 років Київ відкочувався назад в сфері розвитку громадського транспорту. Те, що було створено у радянський період поступово знищилось. Трамвай - один із екологічних видів транспорту, якого нам не вистачає. До 2000 року в нас були трамвайні сполучення між Правим та Лівим берегом, гілка від спального мікрорайону Борщагівка до Палацу Спорту.

Транспортні менеджери міста повинні зробити громадський транспорт пріоритетним. Потрібно збільшувати рухомий склад, перевиховувати водіїв, щоб вони рухались по графіку.

Треба відмежовувати спеціальні дорожні смуги для громадського транспорту.

У місті недостатньо велоінфраструктури. Не вистачає зелених коридорів, які поєднували б центральні райони із спальними.

У центральній частині столиці варто провести інвентаризацію місць для паркування. Треба продумати, де можуть залишати машини мешканці зі спальних районів. Це мають бути закриті багатоярусні паркінги. Власник автомобіля, який їде у центр має зрозуміти, що за послуги паркування треба платити.

Ми звикли обирати автомобілі по декількох критеріях: ціна, параметри місткості багажного відділення, об’єм двигуна, витрати палива тощо.

Німці ж враховують при купівлі показник кількості шкідливих викидів. Щороку вони сплачують транспортний збір, який у нас входить у вартість палива. Цей збір включає два показники: об’єм двигуна і кількість викидів, які вказані в паспортних даних автомобіля.

Змушують німців звертати увагу на викиди екологічні норми Євро-6. В Україні введення цього стандарту для нових авто відклали до 2025 року. Зараз діють норми Євро-5. Тобто наша держава не змушує звертати увагу на екологічні показники.

Не завжди відмова від приватного автомобіля на користь громадського транспорту сприяє покращенню екологічної ситуації в місті. Більшість наших автобусів і маршрутних таксі - на паливі. А приватні автомобілі можуть бути електричними. Перехід на електромобілі може посприяти покращенню ситуацію в місті.

Я порахував, якщо за рік середньостатистичний киянин з паливним автомобілем проїжджає 20 тисяч км, то викидає в атмосферу міста десь 2,5 т СО2. Якщо пересісти на електромобіль,то цих викидів вдасться уникнути.

Відмова від паливних машин на користь електромобілів не збільшить проблему із заторами. Ми можемо наслідувати європейську практику. Там до центральних частин міст можуть заїжджати автомобілі з мінімальними викидами шкідливих речовин, тобто гібриди або електромобілі.

Читайте також: Не тільки Bolt і Kiwi: 6 сервісів оренди електротранспорту в Києві

Фото: unsplash/Ivan Bogdanov