Наскільки доступні міські простори в Україні – дослідження
Урбан-бюро Big City Lab провело дослідження доступності українських міських просторів. Мета — привернути увагу до проблем недоступної міської інфраструктури і підказати, чого не вистачає місту, аби бути комфортним для всіх.
Команда зосередилася на пошуку проблем доступності, з якими стикаються маломобільні особи, та ілюстраціями на фото продемонструвала, чого саме не вистачає громадським місцям для доступності.
Зокрема, автори відзначають відсутність або недостатнью кіькість дерев, питних фонтанів, тактильної плитки, ліхтарів та паркомісць для людей з інвалідністю.
Так, на набережних Києва майже відсутні дерева і важко знайти затінок у спекотні дні. Це, зокрема, важливо для людей з аутизмом та різними ментальними порушеннями.
«Для них можливість перепочити у комфортному просторі просто необхідна, інакше у них може трапитись сенсорне перевантаження у гучному метушливому місті», – пояснюють в Big City Lab.
У Києві також гостро постає проблема доступних паркомісць біля фондів соціального захисту людей з інвалідністю. Для зручності користувачів колісного крісла спеціальні паркомісця ширші за звичайні: вони займають не менше 3,5 метрів та розташовуються не далі ніж 50 метрів до входу в будівлю.
Щодо тактильної плитки, тут автори згадують, що на території поблизу НСК «Олімпійський», наприклад, не може бути комфортно людям з порушеннями зору, адже тактильна плитка скеровує напрям їх руху і попереджує про об'єкти на шляху, допомагаючи орієнтуватися в просторі.
Ще в місті є проблема недостатнього вуличного освітлення – це загалом стає перешкодою для усіх жителів, також є небезпечним для людей з порушеннями зору та слуху, а занадто яскраве чи тьмяне освітлення викликає сенсорне перевантаження у людей з аутизмом.
Як зазначають автори, дослідження – нульовий етап у розробці Альбому безбар'єрних рішень, що створюється в межах ініціативи «Без бар'єрів». Розробниками Альбому безбар'єрних рішень виступають компанія Big City Lab спільно з Міністерством розвитку громад та територій України та громадською організацією «Безбар'єрність» за підтримки німецького проєкту "Інтегрований розвиток міст в Україні ІІ.
Читайте також: Хто з мерів завдав найбільшої шкоди Києву своїми рішеннями – дослідження