2022 рік став особливим для України. Росія розпочала повномасштабну війну, окупувавши частину нашої території. Втім, українці продемонстрували світу свою стійкість і сміливість у боротьбі з агресією та у своєму прагненні до свободи.
Цього року світ дізнався про багатьох українців, які стали справжніми героями. Ось кілька наших текстів, присвячених людям та ініціативам, які не можуть не захоплювати.
З початком війни більшість українців якщо не пішли воювати, то почали активно волонтерити. У різних містах, селищах, буквально у кожному дворі створювали тилові ініціативи. Хтось допомагав переселенцям, хтось рятував тварин, хтось шив броніки і спорядження для бійців, хтось клепав буржуйки, хтось – плів маскувальні сітки чи готував гарячі обіди. Не писати про таких людей було би гріхом.
За посиланням – наш текст про 20+ волонтерських ініціатив, які створили на початку війни. І яким завжди можна задонатити.
Трилапий Мурчик вижив в зруйнованому селищі Горенка і переїхав до Парижа. Каррі та Ніно знайшли в Ірпені волонтери: тепер вони відходять від пережитого стресу у нових турботливих господарів в Києві. В одному з дворів Гостомеля знайшли Корі з понівеченими лапами. Нині він переїхав у Львів, пережив успішну операцію і вже навіть почав самостійно ходити. А Ненсі з пригодами виїжджала з Києва, аби стати «польською пані».
За посиланням – щасливі історії тварин, врятованих з пекла, та людей, які подарували чотирилапим другу домівку.
Понівечені містечка Київщини повертаються до нормального життя після страшної окупації росіянами навесні. За посиланням – історія мешканців кількох ЖК в Ірпені та Бучі, які самотужки відновлюють своє житло.
Ще кілька історій про незламність українців. Вони – про власників кафе і ресторанів, які були змушені тікати від війни та релокейтити свій бізнес. Ці підприємці втратили майже все майно і дім, і почали все спочатку у Києві. За посиланням – історії мешканців Харкова, Херсона, Краматорська, Ірпеня, Бородянки і Маріуполя.
«Вдома» – це волонтерське об’єднання команди українських розробників ігор Home Games studio. Під час війни вони почали допомагати людям в передмістях Києва (Ірпені, Бучі, Гостомелі та Бородянці) налагоджувати побут: привозять будівельні матеріали, генератори, посуд, текстиль та інші речі, необхідні для мінімально комфортного життя.
За посиланням – їхня історія.
Віолончеліст Денис Карачевцев із Харкова став відомий на цілий світ завдяки відео, на яких він грає посеред руїн у центрі міста, у розпал бомбардувань міста російськими ракетами.
Разом із другом він заснував мистецький проєкт «In the streets of Kharkiv» – записує відео з грою на віолончелі біля напівзруйнованих будівель, збираючи кошти на їхнє майбутнє відновлення.
У цій статті ми поспілкувалися з фуд-стилісткою Ольгою Драч: вона разом з сестрою Євгенією, евакуючись з Києва, не тільки забрала власних тварин, але й перевезла в безпечне місце понад 40 котів з притулку.
Jul's Coffee – затишне кафе у Бучі, яке відкрила Юлія Нічволода, підприємниця та мама п'ятьох дітей. Під час боїв за Бучу кав'ярня сильно постраждала: у ній вибили шибки, розбили вітрину. Але команда Jul's Coffee майже відразу після деокупації Бучі почала відновлювати кав'ярню.
Ось історія Юлії та її кав'ярні.
Ще одні герої цієї війни – підприємці, які змогли врятувати свій бізнес, або перезапустити його на новому місці.
Розповідаємо історії власників Enjoy The Wood із Бучі, My Thai із Лозової та WoodLike із Костянтинівки.
Віталій Ушаков – власник стоматології «Клуб 32», яка з початку повномасштабного вторгнення на волонтерських засадах прийняла вже кілька сотень пацієнтів.
За посиланням – його історія.