У березні 2024 року у Львові відкрився перший в Україні абілітаційний центр Lviv Habilitation Center. У ньому ветеранам та цивільним, які отримали травми внаслідок воєнних дій, допомагають адаптуватися до життя в нових умовах.
Ми поговорили з керівницею центру Анною Горкун, яка розповіла про виклики під час створення Lviv Habilitation Center, як нині працює установа. А також про плани щодо створення гідної системи абілітації та інклюзії в країні.
Проєкт Lviv Habilitation Center виник з ініціативи "Альянсу громадського здоровʼя" в співпраці з реабілітаційним центром "Незламні".
В основу назви центру покладено термін "абілітація". Це наступний крок після лікування і фізичної реабілітації. У новоствореному центрі ветерани та цивільні, які постраждали від війни і втратили здоров'я чи соціальні навички, вчаться бути самостійними, повністю відповідати за свій побут та рухатися далі.
Абілітація триває 21 день, тому що саме за три тижні формується звичка — міцний нейронний звʼязок. Станом на зараз центр випустив вже 110 резидентів з ампутаціями кінцівок, частковою втратою зору, ураженням хребта тощо. Вони отримали всі необхідні знання, навички та підтримку.
"Ідея створення Lviv Habilitation Center виникла з моєї багаторічної роботи над підтримкою прихистків для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) по всій Україні", — розповідає Анна.
Протягом останніх двох років вона займалася підтримкою понад 25 прихистків у різних регіонах, співпрацюючи з донорами. Один із таких прихистків, Safe Place, Анна відкрила з нуля у Львові.
За останні три роки Львівщина перетворилася на національний хаб із реабілітації, але місць для проживання під час лікування досі не вистачає, і ветерани місяцями чекають на можливість приїхати сюди.
У якийсь момент Анна отримала дуже багато запитів від ветеранів з інвалідністю на проживання в прихистках під час проходження реабілітації. Тож створення прихистку з умовами для проживання людей з інвалідністю стало її новим завданням.
"Я постійно думаю про своїх друзів і близьких, які зараз воюють за нашу країну, і про те, що цей проєкт буде потрібен і їм.
І, можливо, навіть мені, адже ніхто не знає, як довго триватиме війна і де я опинюсь через місяць", — ділиться Анна.
Найбільшим викликом був пошук фінансування, оскільки два роки тому гроші на такий проєкт ніхто виділяти не хотів. Донори, які традиційно працюють у гуманітарному напрямку, вважали, що підтримка ветеранів виходить за межі їхніх можливостей та статутів. Тому знайти фінансування було дуже складно.
Пошук коштів, які можна було б використати саме для підтримки ветеранів, тривав майже рік. Це були постійні подачі грантів, заявки тощо, зазначає Анна. Але врешті-решт їй вдалося знайти надійних партнерів — Frontline Aids.
Другим великим викликом став пошук приміщення.
"Із самого початку я розуміла, що це не має бути відокремлений будинок, де люди перебували б під час реабілітації та абілітації, відокремлені від суспільства.
Пошук приміщення в центрі міста також зайняв багато часу", — розповідає Анна.
Третім і найскладнішим викликом була безбар’єрність і можливість переобладнання приміщення.
"На жаль, навіть у нових будинках у Львові безбар’єрність залишається лише мрією. Тому знайти приміщення, яке можна було б переобладнати, було надзвичайно складно. Але вдалося подолати й цей виклик", — пояснює Анна.
У центрі є 6 інклюзивних кімнат, де все обладнано для зручності користування крісла колісного: ванна, маленька кухня, вмикачі, полички, проходи та ліжко. У спільному просторі є підйомник, пандуси та велика інклюзивна кухня.
Від початку існування центру його команда налагоджує співпраці з містом та організаціями. Одна з них — партнерство зі Львівським туристичним офісом. Разом із ним наразі домовилися розробити два інклюзивні туристичні маршрути на площі Ринок та в Стрийському парку.
"Уже двічі керівник абілітаційного процесу та ветеран Сергій Тітаренко тестував їх з екскурсоводом. Для аудіогіда відібрали багато цікавої інформації про місто, а особливо історичної та тієї, що стосується визвольної боротьби за незалежність України колись та нині. Окрім того, ми долучили до тестування інклюзивних маршрутів у місті, Сергій першим проїхав відшліфованою бруківкою. Також узяли участь у розмові з власниками закладів міста, аби допомогти зробити туристичний та гастрономічний Львів безбарʼєрним", — розповідає Анна.
Будь-який цивільний та ветеран може зателефонувати до центру самостійно та домовитися щодо проходження абілітації. Всю необхідну інформацію можна отримати від партнерів та із соціальних мереж.
Lviv Habilitation Center підписав меморандуми з найбільшими реабілітаційними центрами країни, звідки зазвичай самі лікарі скеровують ветеранів та цивільних, що постраждали внаслідок воєнних дій. Це, наприклад, Unbroken, Superhumans, Halychyna тощо.
"Також ми самостійно відвідували лікарні та госпіталі у Львівські області та в містах, звідки родом наші працівники, та розповідали про HAB. Зараз про наш центр знають дуже багато військових, які рекомендують його своїм побратимам, тому все більше отримуємо особистих запитів", — говорить Анна.
Протягом свого перебування у центрі кожен може отримати індивідуальну консультацію з психологом. А також щотижня працювати в терапевтичних групах, з метафоричними картами та методом арттерапії. Це дає багато часу і простору для висловлення думок.
Абілітація триває активно, кожен резидент вчиться самостійно жити, планувати розклад дня та брати участь в усіх активностях. Осердям абілітації є терапевтичне співтовариство. Це групова робота з психологом, заснована за принципом обміну досвідом. Ветеран легко зрозуміє ветерана, може порадити та поділитися своїм шляхом розвʼязання проблеми. За словами Анни, тут хлопці розкриваються найбільше: діляться страхами, переживанням, мріями й цілями. Розповідають про травми, операції і процес реабілітації.
Інші активності, які користуються попитом: йога-нідра, біосугестрія, арттерапія, майстеркласи з кінцугі. На йозі та біосугестії резиденти опрацьовують тривожність, вчаться правильно дихати, аби заспокоїти нервову систему. Майстерклас із кінцугі — це обовʼязковий ритуал, де кожен створює свою неповторну тарілку японським методом реставрації кераміки. Посуд від українського бренду Gunia набуває нового символізму, де золоті лінії символізують силу на місці зламу.
Також у центрі запустили багато спортивних секцій для ветеранів. Це перша група з плавання, джиу-джитсу та танці. Кожен може обрати для себе щось за покликом і продовжувати реабілітацію через спорт. Також є багато виїзних активностей у гори, зоопарк та на іпотерапію.
Наразі в центрі працюють: Сергій Тітаренко — керівник абілітаційного процесу; Олександра Цьомка — менеджерка зі звʼязків із партнерами; Алла Репей — SMM-менеджерка та контент-кріейторка, Наталя Шутка — координатор центру, Юлія Кльоц та Володимир Юрчишин — адміністратори центру Роман Зайчук — реабілітолог, Денис Федькович — масажист, Оксана та Олена — клінінг-леді і Валентина — кухар.
Lviv Habilitation Center активно співпрацює з низкою реабілітаційних центрів та організацій як в Україні, так і за її межами. Національно центр тісно співпрацює з реабілітаційними центрами Unbroken, Superhumans, Halychyna та NextStep. Окрім цього, має плідну співпрацю зі Львівською обласною адміністрацією, що допомагає нам реалізовувати проєкт для підтримки ветеранів.
Наразі центр має понад 35 партнерів, з якими співпрацює для забезпечення всебічної підтримки резидентів. Це включає як місцеві, так і міжнародні організації, які допомагають у різних аспектах реабілітації та абілітації.
"Також я активно працюю над пошуком партнерств за межами України з профільними інституціями, які своїм досвідом та знаннями можуть збагатити наш проєкт і дозволити йому краще розвиватися. Зараз ми ведемо перемовини з Афінським центром підготовки спеціалістів із терапевтичних ком’юніті, плануємо програму навчання для спеціалістів в Україні, а також готуємо проєкт з Американським інститутом травми для покращення послуг", — говорить Анна.
"Ми пишаємося, насправді, кожним, тому що всі на різному рівні реабілітації та адаптуються до цивільного життя у своєму темпі", — говорить Анна.
Ілля, один із перших резидентів, який часто буває в центрі, ходить далі до психолога, захопився арттерапією, яку вже проходить у Львівському муніципальному центрі та планує свою лекцію про комунікацію з ветеранами.
Сашко, який зараз проходить абілітацію, звернувся до центру із проханням танцювати. Завдяки йому центр має колаборацію з "Протанці" й неймовірний приклад, що танцювати можна навіть із високою ампутацією.
Іван, який із двома високими ампутаціями, брав участь в Іграх нескорених, а в HABі готував вареники, ділився досвідом та мотивував своїм прикладом усіх навколо.
Яна, бібліотекарка з Авдіївки, яка втратила ногу під час вибуху в рідному місті, під час проживання в центрі змогла знайти нову роботу та житло у Львові. Зараз вона веде активне життя в місті Лева.
Відповідно до вікових змін у сприйнятті та адаптивних можливостей із кожним резидентом у центрі працюють індивідуально:
"Якщо ми маємо певний запит від резидента, то реагуємо та намагаємося втілити його в життя.
Ми не відокремлюємо когось за віковою ознакою для будь-яких заходів, але намагаємося чути побажання та обовʼязково дослуховуватися, щоби покращити абілітаційний процес".
Після завершення абілітаційного курсу психологічну допомогу можна продовжити онлайн.
"Багато резидентів, що живуть у Львові час від часу приходять до нас на заходи, або ж просто привітатися. Також резиденти активні в наших соціальних мережах, чому ми дуже тішимося", — розповідає Анна.
Родина має надважливе значення в абілітаційному процесі, зазначає Анна. Правильне фокусування на внутрішній взаємодії в сімʼї — один із головних чинників реінтеграції ветеранів та осіб, що постраждали від бойових дій. Адже сімʼя як найменша частина суспільства є моделлю взаємодії різних верств населення.
У центрі можна проживати із членами родини, які також беруть участь у всіх заходах. І в такий спосіб результат від абілітації посилюється.
Також Lviv Habilitation Center співпрацює з "Близькими" з Києва (освітній проєкт для родин, партнерок/ів військових та ветеранів – БЖ), які проводять усі свої заходи у Львові в HABі та допомагають, групують родичів, партнерів, сімʼї військовослужбовців.
Команда Lviv Habilitation Center планує створити при центрі школу абілітації, аби надавати знання іншим спеціалістам. А також продовжуватиме розвивати безбарʼєрність у Львові та хоче відкрити такі центри в інших містах України.
Аби створити системи абілітації та інклюзії в Україні, треба бути людяними та небайдужими й бороти упередження щодо людей з інвалідністю, упевнена Анна:
"Необхідно отримувати знання та навички в спілкуванні та допомоги, побудови взаємин ефективним та нетравматичним способом.
Долучатися до волонтерських, громадських та державних ініціатив, що покращують: інклюзивність простору, доступність послуг, інтеграції та реінтеграції осіб з інвалідністю різної нозології тощо. Розповсюджувати інформацію про важливість адаптації соціуму та середовища до осіб з інвалідністю, різних вікових груп та нозології".
Ми створили цей матеріал як учасник Мережі "Вікно Відновлення". Усе про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.
Фото: Lviv Habilitation Center