Bla Bla Bar: Євген Зінгерман про улюблені заклади і місця Києва
БЖ перезапускає рубрику Bla Bla Bar, у якій відомі люди розповідають про свої стосунки з алкоголем, про улюблені київські заклади та про важливі міські локації.
Наш новий співрозмовник — Євген Зінгерман, фахівець з комунікацій та digital, співавтор Telegram-каналу про маркетинг Digital masons і викладач у школі комунікацій Bazilik.
Про ставлення до алкоголю
Я ніколи системно не пив алкоголь. Пробував багато різних напоїв від пива до різних сортів віскі й навіть німецького шнапсу, але так і не втягнувся. Є дві причини: по-перше, мені просто не подобається смак алкоголю, по-друге, я — control freak і не люблю втрачати контроль над своїм тілом і думками.
Колись я сп'янів від одного келиха грушевого сидру. Допив, встав і зрозумів, що мої ноги не особливо мене слухаються — я розумів куди йду, але не розумів, яким чином я це роблю, і мені страшенно не сподобався цей стан.Тільки зараз, до 30-ти років, моя дівчина трохи привчає мене до хорошого сухого вина, але для мене це максимум 2-3 ковтки й решта пляшки залишається їй.
Про заклади
На Воздвиженці люблю Рибаlove Діми Борисова, на Подолі прямо під будинком є рамен Menya Musashi, куди я заходжу за вегетаріанським раменом. Сніданки найбільше люблю в ZigZag на Рейтарській або в «Альтруїст». Якщо бургер, то вегетаріанський або з тунцем у The Burger. У Call Me Cacao дуже затишно — думаю, це одне з найкращих місць на Подолі для зустрічей по роботі. Як харків'янин люблю заклади “Любимый дядя” і «ЖЗЛ». Але найбільше я люблю вуличну їжу. Можу не полінуватися і спеціально з'їздити на мотоциклі за хот-догами Bistro Bistro або заскочити в Hum:Hum за фалафелем.У закладі має бути смачно і затишно. Я намагаюся уникати «хайпових» місць. Буває так, що можу зайти в заклад через півроку після його відкриття. Якщо там все ще є люди — це хороший знак. У всіх закладах мого списку досить демократичні ціни, я некомфортно почуваю себе у «понтових» ресторанах і не є їхньою цільовою аудиторією. Коли заклад намагається бути занадто модним, якість їжі відходить на другий план.
Про дружбу
Мені здається, що за останні років десять завдяки соцмережам видозмінилася сама концепція дружби. Ми більше знаємо про життя друзів і знайомих, але рідше бачимося. Stories роблять свою справу і залишається менше тем для розмов. І ось тут на допомогу приходять бари, де можна пити, танцювати й не особливо заморочуватися.
Для мене напій не є каталізатором спілкування. Якщо люди подобаються один одному тільки коли знімають напругу алкоголем — це більше схоже на товариство по чарці.
У мене немає традиції п'ятничної гульні. Є кілька компаній друзів: з одними збираємося з якихось приводів на кшталт дня народження, з іншими вистачає одного спонтанного повідомлення «Хей, що ти сьогодні?», щоб побачитись і нагуляти десяток кілометрів містом. Я завжди віддам перевагу тихому обіду або вечері з друзями, а не гучній вечірці.
Про улюблені місця міста
Я майже не виїжджаю з Подолу — живу тут і працюю. Мені тут найкомфортніше. Район Золотих і Рейтарська з усіма їхніми закладами та шоу-румами стають новим центром міста, тут завжди є чим себе зайняти.
Люблю київське море і взимку, і влітку, але особливо приємно їздити туди на мотоциклі. Мені не подобаються міські виходи до Дніпра, а там завжди можна знайти тихе місце без людей, насолодитися лісом і водою — для мене це найбільший кайф.
Фото: надані героєм матеріалу
