Bla Bla Bar: Тоня Ноябрьова про улюблені заклади та місця у Києві

У рубриці Bla Bla Bar відомі городяни розповідають про свої стосунки з алкоголем, про улюблені київські заклади та важливі міські локації. Наш новий співрозмовник – кінорежисерка Антоніна Ноябрьова.

Я, на жаль, люблю алкоголь. Люблю повеселитися і випити, але не можу дозволити собі робити це часто. Це заважає роботі та спорту. Після 35 років я помітила, що якщо випиваю кілька келихів вина ввечері, то ранкове тренування дається важко.

Алкоголь – це зустріч з друзями на вихідних або дні народження. Взагалі у мене помірні відносини з алкоголем.

Я люблю їздити в Грузію. У Грузії немає слова алкоголізм, там – безрозмірний гедонізм. Його неможливо припинити.

До 30 років я була байдужа до алкоголю. Зараз з друзями згадуємо молодість і розуміємо, що ми й не напивалися зовсім. У старшій школі могли пити викрутку всією компанією. Але ніхто не напивався. Нам було весело і без алкоголю.

У 10 років мені дозволили пити бабусину легку наливку. Наливка була схожа на кагор. Мені наливали пів чарки та розбавляли водою.

На першому місці у мене шампанське Cava і Prosecco. Якщо я на якомусь заході, то візьму собі щось із бульбашками. Шампанське бадьорить і додає урочистості.

Якщо це просто обід або вечеря, то віддам перевагу сухому білому або рожевому вину. Дуже рідко під стейк можу випити червоного вина. З міцного можу випити тільки чачу. Коли ти в Грузії і вже не можеш пити вино, то бери чачу.

Чача – це дивовижний напій, після якого не болить голова. Ти залишаєшся бадьорим і веселим, тобі не хочеться заснути й прокинутися аж через 100 років.

Іноді ще хочеться Corona Extra з лаймом. Але більше, ніж самого напою, хочеться саме запітнілої пляшечки зі шматочком лайма і краплями, що стікають по пляшці. До речі, в будь-якому улюбленому алкоголі важливий не тільки сам напій, а і його візуальне відчуття, крижана пляшка, звук пробки та шипіння келихів.

Похмілля – це точно зло. Але добре, якщо ти до нього заздалегідь підготувався. Боротися з похміллям потрібно двома способами. По-перше, потрібна щільна та ситна їжа: супчик пожирніше і який-небудь умовний МакДоналдс. По-друге, потрібно багато спати. Чим довше, тим краще.

А ось знову випити алкоголь – це піти в круте піке. Тоді може вийти кілька днів, викреслених із життя.

Найголовніше у вживанні алкоголю – не брати в руки телефон. Щоб не писати своїм колишнім, не писати пости у Facebook і не грубіянити нікому в коментарях. Це ж постійно лине в поривах веселощів. Потім доводиться заминати і вибачатися.

Найбільше люблю одеський бар TheFitz. Там я можу випити якийсь незвичайний коктейль. А ось у Києві з коктейлів можу випити тільки «Криваву Мері» і тільки в Parovoz Speakeasy. Туди класно прийти із друзями, сховатися від холоду і вітру та випити коктейль.

Я не ходжу випивати до закладів – це не моя історія. Можу з кимось зустрітися на обід і випити келих вина.

Мої улюблені заклади в Києві – це Fish&Pussycat, Mimosa Brooklyn Pizza, Adele. Там мені дуже смачно. Ще люблю заклади Дмитра Запорожця: «Итальянская редакция», «ЖЗЛ» і «Любимый дядя».

Я киянка і все життя живу на Печерську. У дитинстві я дуже любила Печерський ринок. Там був класний універсам, на місці якого зараз моторошний супермаркет. У 80-ті мені подобалося ходити по ринку з бабусею. Така ностальгія.

Люблю Маріїнський парк. Раніше там були чудові атракціони – платні гойдалки-човники для дорослих.

Ще мені подобається Річковий вокзал. Я пам'ятаю, як люди переправлялися на Труханів острів на катерах за п'ять копійок.

Моє найголовніше місце сили – це «Куражбазар», де б він не проходив. Мені подобається формат, тусовка і те, що там точно всі свої. «Кураж» акумулює найкращих людей.

А ще я дуже люблю свій дім. Я там відновлюю сили. У своїй квартирі я як у нірці. Ідеальний день – це не виходити з дому.