У рубриці Bla Bla Bar відомі городяни розповідають про свої стосунки з алкоголем, про улюблені київські заклади та важливі міські локації. Наш новий співрозмовник – Женя Галич, рок-музикант і соліст гурту O.Torvald.

Про відносини з алкоголем

У нас немає жодного альбому, який ми записали тверезими. "Наші люди всюди" – наш найбільш п'яний альбом. Під час його написання було випито все, що тільки можливо випити. Коли ми писали останній альбом "Бісайди" після Євробачення, ми просто горіли і хотіли довести всім, що ми досі ті ж рокери і хулігани, якими завжди були.

У минулому наша класична схема виступу була така – одна пляшка рому Oakhaert до концерту, одна пляшка після.

У рок-музиці алкоголь – це цілодобові веселощі. Тобі здається, що ти невразливий, що тобі море по коліно. Можеш писати музику, а можеш послати всіх нахрін. Але ж насправді ти не такий.

Алкоголь – це чиста неправда. Те, що рок-музикант обов'язково пов'язаний з сексом, наркотиками і рок-н-ролом – це нав'язаний стереотип. У якийсь момент ти ведешся на цю історію. Але це проходить і рано чи пізно тобі кажуть: "Та яка ти рок-зірка, чувак, ти зануда!"

Є вживання алкоголю, а є зловживання. Я вже максимально скуштував сп'яніння і більше не хочу його відчувати.

Коли ми напивалися під час перших альбомів і турів, це було на кайфовому куражі. Але потім у мене стались серйозні проблеми з алкоголем. У свій час після Євробачення я не міг заснути без склянки рому.

Я методично знищував себе, погані думки лізли в голову. А на наступний день я переживав таку сильну тривогу, що мені знову доводилося пити, щоб все це заглушити.

Мої діти ніколи не бачили мене п'яним. Я напивався тоді, коли мене ніхто не бачив і намагався не присвячувати близьких у свої переживання.

Одного разу я прокинувся вранці, подивився на себе в дзеркало, подумав про свою сім'ю і вирішив, що так більше не можна. Я не закодувався і не кинув вживати алкоголь, я просто перестав напиватися, почав бігати, більше працювати і всюди встигати, а наша група повернулася в лад. Тепер я вже не упиваюсь. Можу випити, посидіти і поговорити.

Про улюблені напої

o.torvald, женя галич

На першому місці серед моїх улюблених напоїв – ром Diplomatico. Його можна купити в Goodwine. На другому місці у мене джин Hendrick's. З коктейлів люблю тільки Negroni на джині. Зрідка можу випити Espresso Martini.

Нещодавно я побував у Грузії і нарешті я відчув смак вина. До цього мені все життя здавалося, що це якийсь тупий столовий напій. А зараз мені подобаються червоні сухі та міцні вина.

Мені подобається чача. У Грузії я побував у барі, де всі класичні коктейлі подавали на чачі, і навіть Negroni. Це дуже смачно!

Останнім часом люблю горілку, хоча раніше ніколи її не пив. Можу випити горілку з льодом або тоніком. Вважаю, що найсмачніша горілка – це фінська Nordic. Але ще мені подобається грецька горілка "ципуро", її варять на винограді.

Похмілля і угар

Похмілля – це найлютіше зло. До 30-ти років я навіть не смикався, міг прокинутися після пиятики і знову тусити. А ось після 30-ти день після пиятики для мене завжди був нестерпним.

Один грузин сказав мені розумну думку: "Похмілля пройде тільки після заходу сонця". В цьому щось є. А до заходу сонця жери, спи і терпи.

Мій класичний спосіб боротьби з похміллям – з'їсти жирний суп Том-ям і влягтися спати під теплу ковдру. Але це рідко спрацьовувало. В похмілля завжди відчуваєш якусь тривогу і тремор.

А ще я завжди вважав негідниками людей, які закидалися активованим вугіллям до початку пиятики, а потім хвалилися, що більше всіх випили. Це не трушно взагалі!

Останнім часом ми виходимо на сцену тверезими, мені стало прикольніше грати. Але раніше зі мною бували жахливі історії. Колись я стрибнув на барабанну установку і розбив собі голову. У мене кров лилася з башки половину концерту, але мені було нормально.

Ще пам'ятаю, як у 2005 році в Полтаві виступав гурт "Борщ". Тоді до нього входив Саша Піпа з гурту "Воплі Відоплясова". Для нас, пацанів, це було дуже круто. Ми купили їм коньяк, прийшли до них у гримерку і сказали: "Пацани, ось ми, музиканти! І ви музиканти! Давайте бухати!". А вони подивилися на нас і сказали: "Дякую, пацани, але ми не п'ємо".

А ми такі, мовляв, як це взагалі? Ви ж рок-зірки, ти ж Саша Піпа, ти не можеш не бухати!

Тоді це здалося мені якоюсь зрадою. Але пройшло більш як десять років і нещодавно на нашому концерті у Харкові якісь молоді хлопці принесли нам алкоголь. Я сказав їм, що не п'ю. Вони сильно здивувалися, а я через роки зрозумів Піпу.

Про улюблені заклади

оторвальд, женя галич

У нас на студії є свій бар. У нас стільки подарованого алкоголю, що нам нікуди не треба йти. Я рідко ходжу по різним закладам, десь раз на місяць. У мене є невеликий список моїх місць, де мені подобається атмосфера, бармени та контингент.

Раніше моїм улюбленим місцем у Києві був культовий "Клуб 44". Ще мені раніше подобався Blues Bar біля Софійської площі. Якийсь час місцем зустрічей для всієї музичної тусовки був BarbaraBar.

Зараз мені подобається ходити в "Бездельники", "Бар твоїх друзів" і "Косатку". Ще нам нещодавно сподобалося в N::B Cocktails. Люблю секретний бар "Торф" і "БарменДиктат" від Кирила Кислякова, він дуже крутий чувак. У Міші Кацуріна в "Китайському привіті" неймовірно смачне китайське крафтове пиво. А ще нещодавно на Поштовій відкрилося місце Бухта Food Station. Я став часто там бувати, призначаю там зустрічі.

Про улюблені місця в місті

Мої улюблені місця в Києві – це Ярославів Вал і вулиця Івана Франка. Просто коли я там знаходжуся, мені здається, що я в іншій країні, в покращеній Україні. Мені подобається оглядовий майданчик над Олімпійським, звідки відкривається гарний вид на Київ. А ще я дуже люблю Музей Булгакова на Андріївському узвозі.

Найважливіші для мене місця в Києві – це вулиця Нагірна і так званий Смородинський узвіз, який ще називають "Тещин язик". Кажуть, що там раніше жив соловей-розбійник.

Коли ми у 2006 році переїхали до Києва, ми зняли великий будинок на Нагірній і назвали його O.Torvald House. Тоді там ще був приватний сектор. Ми жили в нашому будинку вшістьох – чого там тільки не було.

Для мене це магічні місця. Там є прикольні пагорби, з яких видно весь Київ як на долоні. Там був прикольний "будиночок рибалки". Уявіть, якийсь чоловік узяв і побудував величезний будинок у вигляді корабля.

Я дуже люблю Київ. Для мене все місто – це місце сили. Тут дуже сильні люди. Якби я міг зараз переміститися в будь-яку точку, я б перемістився у 2007 рік у наш знімний будинок на Нагірній, де ми жили всі разом. Правда, мені досі цікаво, що з ним стало і як він тепер виглядає зсередини.

Фото: viva.ua, прес-служба O.Torvald