Як киянин створює дерев'яні велосипеди

Karaul Bikes – це стартап киянина Гліба Караула з виробництва дерев'яних велосипедів. Зараз у серійному виробництві всього одна модель – прогулянковий велосипед. Але до весни хлопець обіцяє випустити ще кілька – вдосконалену прогулянкову модель та шосейний велосипед.

Надалі планує розширити лінійку жіночими та дитячими велосипедами, а також моделлю з електромотором.

Початок

Минулого року Гліб Караул закінчив КІМВ, отримавши диплом економіста-міжнародника та перекладача з англійської. Хлопець був одним із небагатьох студентів престижного вишу, хто їздив на заняття на велосипеді. Намагався працювати за фахом в банку, але в підсумку зайнявся технічним тюнінгом машин:

«Мене завжди тягнуло займатися технікою, я любив машини, конструктори, креслив. З дитинства катався на велосипеді. Займався швидкісними спусками і стрибками», – розповідає Гліб.

На другому-третьому курсі у хлопця з'явилися думки зробити велосипед для швидкісних спусків з незвичайною підвіскою. Незабаром він зрозумів, що така модель буде занадто дорогою, оскільки для неї потрібно більше компонентів – додаткові гальма, амортизатори. Та й розробка геометрії підвіски була складною, у студента тоді не було необхідних таких знань.

Пізніше друг порадив Глібу спробувати зробити дерев'яний велосипед, який буде міцнішим і дешевшим:

«Спочатку у мене була ідея зробити доступний велосипед, умовно другу »Україну«, але на більш сучасний лад і з поновлюваного ресурсу. Хотілося, щоб в ньому було багато шкіри, дерева, а у людей були приємні тактильні відчуття».

У травні 2014 року хлопець почав розробляти першу модель дерев'яного велосипеда, а до кінця літа прототип був готовий:

«До цього нічого подібного я не створював, в інтернеті ніяких інструкцій немає. Сам креслив, створював пропорції. Намагався максимально полегшити конструкцію».

У результаті вийшла модель з масивного соснового бруса:

«Це був прототип, тоді я тільки почав розуміти, в чому ще мені потрібно розібратися. Кріплення коліс, кареток були неідеальними. Сам велосипед складався ще з цілісного шматка дерева, а не з двох половин, каретка (труба посередині) була металевою».

За минулу зиму хлопець навчився моделюванню і повністю перекроїв велосипед. Зробив його з двох половин, додав більше дерева (наприклад, поперечні корони спочатку були металеві).

У березні з'явився новий велосипед – він міцніший, оскільки складається з декількох склеєних між собою шматків дерева, а елементи, які піддаються великим навантаженням, виконані з дуба.

За літо Гліб зробив чотири екземпляри. На одному їздить сам, а ще три продав, в основному, друзям і знайомим.

Як все влаштовано

«Близько місяця я шукав правильне дерево. Спочатку випилював з бруса 200x200. У результаті вибрав сосну, бо хотів зробити дешевий велосипед. Плюс вона досить масивна, вистачає міцності, а її м'якість надає велосипеду ергономічність. Всі, хто пересідають зі звичайного велосипеда на мій, кажуть, що він набагато м'якше, плавніше», – говорить Гліб.

Дерево хлопець використовує українське, а ось всі складові замовляє в Європі.

«Мій другий тестовий велосипед був на дешевших компонентах. Але чим довше я працював над моделлю, тим більш красивою вона ставала, і рука просто не піднімалася ставити на неї дешеві ободи або сідло. Ободи зараз французькі, покришки і задня втулка – німецькі, сідло Brooks – англійське. Цих компонентів у нас навіть немає у вільному доступі, все доводиться замовляти з Європи».

Коли хлопець знайшов матеріали і компоненти, почалися пошуки майстерні, обладнаної всім необхідним.

«Мені потрібен був майстер, у якого був би фрезерний ЧПУ верстат для 3D фрезерування, це виявилося непросто. Але доля мене з таким звела, я думаю, невипадково. Андрій теж горів ідеєю зробити велосипед, до того ж, у нього інженерна освіта».

З майстром Глібу справді пощастило – він не тільки взявся за фрезерування, але й допоміг хлопцю освоїти моделювання, підказав хороші програми, в яких це можна робити:

«Андрій займається фрезеруванням. Я ж закуповую матеріал, вирізаю і склеюю заготовки, потім шліфую, обрізаю. У мене є маленька майстерня. Від вифрезеруваних деталей до готового велосипеда потрібно витратити шість днів роботи».

Хлопець каже, що багато читав про обробку дерева і намагався різними способами досягти максимальної міцності:

«Навіть якщо дерево від початку не надміцне, то цього можна досягти переклеюванням деталей. Дошки склеюються ступенями».

Велосипед Гліба важить 17 кілограм і коштує 1200 доларів. У ньому є дві передачі – за рахунок планетарної втулки з автоматичним перемиканням. Гальмо – ножне. Під сідлом і всередині рульової рами – металеві труби. У місцях максимального навантаження (каретка, кермо) використовується дуб.

Зверху велосипед покритий водовідштовхувальним голландським маслом, яке консервує дерево, захищає від вологи, але при цьому майже непомітне. Якщо велосипед понюхати, він пахне деревом, а не хімією. Його можна мити, потрапляти під дощ:

«Це прогулянковий велосипед, він не розрахований на те, що ти будеш встрибувати на три сходинки або на максимально швидкий спуск з гори. Так, це трохи олдскульна модель – форма, колір. Але нові моделі будуть вже більш модернові, більш яскравих кольорів».

Плани

Поки Гліб не зумів зробити зі свого хобі бізнес – він продав всього три моделі, а у виробництво вкладає власні гроші. Каже, що великих вкладень не треба було, так як фрезерний верстат він орендує, а над проектом працює сам.

У найближчому майбутньому планує перетворити своє хобі в бізнес і вже готується до нового сезону. За зиму хоче зробити мінімум ще дві моделі. Обіцяє, що вони будуть коштувати дешевше – близько 500 доларів.

«Я розумію, що зараз такий велосипед можуть собі дозволити далеко не всі, а я все ще хочу зробити максимально доступний продукт. Хочеться нести велокультуру в маси. Хоча моя модель істотно дешевше західних аналогів».

До літа хлопець планує вдосконалити наявну модель прогулянкового велосипеда – до неї додадуться шкіряні сумки, дерев'яний клаксон, крила. А також шосейний велосипед.

Здешевити продукт хлопець планує за рахунок використання 2D фрезерування замість дорогого 3D, а також заміни дуба на більш легку і міцну фанеру.

Також Гліб планує зробити жіночий і дитячий велосипеди та модель з електромотором:

«А коли підуть продажі і буде більше вільних коштів, я почну робити більш дорогі моделі – на спеціальних підвісах, з більшою інженерією. З повною лінійкою планую виходити на європейський ринок».

У майбутньому хлопець також планує розширювати виробництво. На нинішніх потужностях він здатний робити 8-10 велосипедів на місяць:

«Через те, що я самоучка і все роблю сам, справа рухається не дуже швидко, але, з іншого боку, всі мої витрати – це лише вкладення в матеріали та особистий час. Я не наймаю інженерів, не вкладаю гроші в дороге обладнання. В ідеалі я хочу навіть самостійно робити компоненти – ті ж ободи, в Україні це можливо».

Гліб вірить у розвиток велоінфраструктури в Україні і в те, що його справа стане успішною:

«Інтерес до моєї моделі величезний. Їдеш повз затори, всі на тебе дивляться. Кілька разів зупиняла поліція. Просто їхали повз, потім повернулися подивитися».

Фото: Юлій Кудланик

Дякуємо за сприяння в проведенні зйомки кав'ярні First Point