Повільне телебачення: Кияни, які знімають відео з кабін трамваїв

Модельєр взуття Світлана Корнійчук і її чоловік Станіслав понад рік ведуть на YouTube канал «Залізні колеса». Вони встановлюють у кабінах водіїв трамваїв, метро та міської електрички камери і записують відео — вид з вікна під час поїздки маршрутом.

Молодики присвячують майже весь вільний час цьому хобі. Воно називається «повільне телебачення», а популярним колись стало завдяки норвежцям.

Автори каналу розповіли БЖ, як їм спало на думку зайнятися цим, як вони примудряються умовляти водіїв і чим засніжений пейзаж за вікном краще, ніж весняний.

Читайте також:

Водій львівського трамвая знімає відеоблоги для YouTube

Повільне телебачення — це багатогодинні стріми з місць, де в принципі нічого не відбувається. Вам просто годинами показують, як їде потяг або горить камін. Нудно? Ні. Принаймні, так вважають у Норвегії, де подібні відео мають мільйони переглядів, а термін «повільне телебачення» навіть став там словом року кілька років тому.

Все почалося в 2009 році, коли норвезький канал NRK встановив камеру в кабіні потягу, який їхав з Бергена в Осло. І випустив в ефір 7-годинну трансляцію цієї поїздки. Потім показували багато годин чемпіонату з в'язання, багаття в лісі, годівниці птахів, знову поїздів, а рекордом стала 134-годинна трансляція морського круїзу.

У серпні 2016 року стрімінговий сервіс Netflix став також показувати повільні тв-програми.

Моєму чоловікові Станіславу з дитинства подобалися трамваї. Він навіть хотів бути водієм. У дорослому віці любов до транспорту залишилася. У мене особливого ставлення до залізниці немає, мені просто подобається знімати відео.

Чоловік займається ремонтом комп'ютерів і продає деталі. Якось вони з людиною домовилися про продаж відеокарти й вирішили зустрітися у метро. Коли чоловік під'їхав до станції «Дружби народів», покупець попросив його спуститися вниз. Виявилося, він працює машиністом у метро.

Станіслав продав йому відеокарту і сів у його поїзд. Через одну станцію машиніст запросив його в кабіну. Напевно, йому було нудно їхати. Вони проїхалися разом до метро «Сирець» і розговорилися. У нас і раніше була ідея знімати відео з кабіни машиніста, ми навіть спеціально моніторили цю тему і бачили, що ніхто в Києві цього ще не робить. Точніше, є тільки відео зі зйомкою наземної частини Червоної гілки.

Чоловік натякнув машиністу, що можна було б зняти ролик, хоча не сподівався на успіх. Але той несподівано погодився.

Машиністам забороняють знімати відео, але «наш» пропрацював у метро вже 20 років, втомився і якраз збирався звільнятися звідти.

Наостанок зняв нам відео, а чоловік зробив йому знижку на відеокарту. Потім машиніст пішов воювати, і зараз з ним немає зв'язку. Знаємо тільки, що адміністрація метрополітену дізналася про ролик і сказала, що це був дуже недисциплінований машиніст. Але для нас — ідеальний.

Читайте також:

«Вагоновожаті» в депо: навіщо українські музиканти грають в незвичайних київських місцях

Чотири зарубіжні кліпи, зняті на Троєщині

Ми вирішили спочатку завантажити одне відео і подивитися, як піде. У нас був акаунт з вигаданим ім'ям і навіть не було назви каналу.

Відео набрало більше переглядів, ніж ми думали — зараз, через рік, на ньому вже понад 59 тисяч переглядів.

Це стало хорошим фундаментом. Вже потім ми перейменували канал на «Залізні колеса» і придумали логотип.

Після успіху з машиністом вирішили записати відео з кабіни трамваю. Є такий 25-й маршрут з Позняків до заводу залізобетонних конструкцій у районі Видубичів. Його практично закрили, але один рейс на день ще ходить — лише по буднях, о 7:20 ранку. Ми вирішили зняти цей маршрут на пам'ять — раптом він незабаром зникне.

Вкрай складно домовитися з машиністами міської електрички. Ми цілими днями ходили до них на кінцеву станцію, і ніхто не погоджувався. Вони всі принципові й правильні.

Нам пощастило тільки двічі, і обидва рази — 1 січня, тому що машиністи були напідпитку.

Але і тоді вони попросили прибрати їхні голоси, щоб керівництво їх не впізнало. Адже їм заборонено когось пускати та знімати.

Зазвичай ми просто приїжджаємо на кінцеву і там намагаємося домовитися. Деякі водії трамваїв кажуть: «Вам треба отримати дозвіл на зйомку у керівництва», але ті, хто любить свою роботу, погоджуються без проблем.

Найчастіше це водії у віці, які давно працюють і роблять це не стільки заради грошей, скільки для цікавості. Ми говоримо їм, що це для любителів транспорту.

Читайте також:

Тест-драйв: як працює перший київський каршерінг

Як буде працювати електронний квиток у транспорті Києва

Я просто тихесенько стою в кабіні, нікому не заважаю. Бажано, щоб вікно було не подряпане, і щоб трамвай не сильно трясся.

Знімаємо, як вони поступаються комусь дорогою, чекають пасажирів, як їм грублять водії.

В цілому, все виходить. Зараз у нас вже є відео з усіх трамвайних маршрутів Києва.

Якось чоловік з дитиною їхали в трамваї та розговорилися з кондуктором. Виявилося, що раніше він був водієм, але у нього погіршився зір, і довелося перекваліфікуватися. Через пару місяців знову його зустріли. Він надів окуляри і повернувся до роботи водія, тому що любить саме це. Хочемо його знайти й попросити зробити екскурсію по депо.

Люди знаходять нас за назвою ролика і за тим, що YouTube після перегляду відео пропонує подивитись інші за інтересами. Завдяки цьому у нас є стабільні перегляди — 1500-2000 переглядів за дві доби. У вихідні люди дивляться більше, в будні менше. Їм це цікаво, але ми розуміємо, що мільйонів переглядів не буде — це ж не якісь сенсації.

В інтернеті давно є відео — вид з кабіни машиніста поїзда в Норвегії. Там дуже гарний краєвид, зима. Я помітила, що людям більше подобається дивитися відео, коли сніжна погода за вікном. Адже, в основному, відео дивляться ті, хто емігрував. Напевно, вони сумують за нашою зимою.

В цілому, у нас на каналі вже 75 відео і десь під 200 тисяч переглядів. Найбільше люди люблять дивитися відео про метро. У нас їх кілька, і всі зняв той машиніст.

Перше відео — найпопулярніше. Може, тому, що машиніст зняв, як підібрав робітників і неправильно зупинився. Через ці дрібні помилки вийшло кумедно.

У майбутньому хочемо, щоб на каналі з'являлися відео з інших міст, щоб люди їх знімали та надсилали нам. Навіть зараз з нами іноді зв'язуються і пропонують розмістити свої відео.

Так у нас з'явився ролик з кабіни трамваю початку 2000-х. Тепер цього маршруту вже не існує.

Думали про те, щоб знімати відео з кабін машиністів міжміських поїздів. Але вони зазвичай їздять лише на певній ділянці, тому охопити всі маршрути буде складно. Про те, щоб знімати з кабін тролейбусів, поки не думали. Можливо, з часом створимо для цього окремий канал, щоб не змішувати все в купу.

Ми почали монетизацію каналу з початку 2017 року. За рік заробили близько 75 доларів.

Це небагато, але для нас це хобі, а не основне джерело прибутку.

До речі, якщо водій трамвая вмикає музику, нам доводиться потім вирізати її вручну. Інакше не можна монетизувати відео, адже заробляти на музиці має право тільки звукозаписна компанія або її автор.

А зараз у YouTube з'явилися ще й нові вимоги, тому поки ми взагалі не можемо монетизуватися. Потрібно, щоб було 4000 годин переглядів за останній рік, і з цим немає проблем — у нас у три рази більше. Але ще YouTube вимагає, щоб у каналу було не менше 1000 підписників, а у нас поки тільки 540, хоча їхня кількість зростає.

Читайте також:

12 українських проектів, які підкорили Kickstarter

Українські стартапери — про те, як готувалися до виходу на KickstarterФото: Валерія Ландар