Сонячні панелі та модернізація систем: як Житомир економить та генерує власну елетроенергію
У Житомирі робляться системні кроки для генерації електроенергії та зменшення її споживання. Кілька років тому в місті взагалі не було генерації електроенергії, а запроваджувати зміни почали з розробки стратегії міста.
Про це розповів заступник міського голови Сергій Кондратюк, пише Texty.org.ua.
Спершу було поставлено завдання зменшити споживання електроенергії в місті. У КП "Міськсвітло" було 16 тисяч світлоточок із лампами розжарювання, замість них поставили 18 тисяч, але світлодіодних. Таким чином споживання електроенергії зменшилося на 50%.
Наступним етапом стала робота зі зменшення споживання водоканалом і теплокомуненерго. Завдяки кредиту від Світового банку вдалося замінити десять кілометрів труб великого діаметра. Це зменшило витік води через пошкоджені застарілі комунікації, а відповідно й енерговтрати. Вже зараз водоканал зменшив споживання електрики на 27%. Зменшуючи споживання на комунальних об’єктах, легше вписатися в ліміти. Це впливає на кількість відключень для населення.
Об’єкти водоканалу забезпечені генераторами. У разі блекауту вмикають їх. Є ще 800 сонячних панелей загальною потужністю 0,4 МВт розміщені поруч зі станцією. Вони дадуть змогу зменшити споживання зовнішньої енергії. Акумуляторів не встановлювали, тому під час планових знеструмлень вони не відіграють ролі, однак станція матиме власну електроенергію.
"Струм іде на інвертор. Інвертор з’єднаний із мережею, яка живить насосне обладнання. І інвертор підмішує сонячну електроенергію до тієї електроенергії, яку ми беремо з мережі від обленерго", — пояснює директор Житомирводоканалу Роман Ілик.
За словами заступника міського голови Сергія Кондратюка, на 12 об’єктах Житомирводоканалу будуть встановлені панелі загальною потужністю на 2,6 МВт. Взимку вони виробляють 10–15% потужності. А от влітку зможуть повністю закривати потреби водоканалу в електроенергії.
Паралельно з водоканалом працювали над реконструкцією Житомиртеплокомуненерго. Почали з модернізації котелень. Були змінені всі насоси, які споживали багато електроенергії. Замінили частину теплових мереж, зменшивши діаметр труб. Зменшили кількість самих котелень. Свого часу їх було 60, сьогодні працює 49. Решта виведені з ладу або перебувають на чергуванні, щоб в екстрених випадках можна було увімкнути й подавати теплову енергію.
Також побудували першу ТЕЦ на трісці. Це дало змогу зменшити споживання природного газу і виробляти 1,1 МВт електричної енергії.
Стратегічною метою Житомира є зменшення споживання природного газу. Поліський край дає змогу використовувати як паливо тріску. У місті вже працюють три котельні на такому паливі й запускають четверту. У планах за кредитні кошти ЄБРР побудувати ще одну ТЕЦ, яка вироблятиме 2 МВт електричної і майже 10 МВт теплової енергії.
10 років тому Житомир споживав 100 мільйонів кубів газу. Сьогодні завдяки альтернативним джерелам енергії удвічі менше — 48-49 мільйонів. Наступним етапом стало встановлення таких альтернативних джерел генерації енергії, як газопоршневі установки. За сприяння USAID Житомир встановив дві когенераційні установки. Зараз закінчують установку третьої, а згодом встановлять ще три.
Обладнання встановлюють на ТЕЦ, під’єднуючи до всіх мереж. Головна перевага таких установок у тому, що за відсутності світла вони працюють виключно на котельню і виробляють не тільки електричну енергію, а й теплову.
На потреби теплокомуненерго потрібно 4,5 МВт енергії. Зараз установки генерують 1,7 МВт. Після запуску третьої буде 2,8 МВт. А коли запрацюють усі шість, потребу буде закрито повністю. Хоча працювати лише на виробленій енергії не вийде, бо установки не на кожній котельні. Тому частина електроенергії скидатиметься в мережу, а частину доведеться брати в РЕМу.
"Собівартість електричної енергії, виробленої установкою, втричі менша, ніж тієї, яку отримує сьогодні теплокомуненерго. Ми самі виробляємо і не залежимо від зовнішніх мереж. Теплова енергія не скидається в повітря, а передається в наші мережі. Це зменшує споживання природного газу", — каже Сергій Кондратюк.
Оскільки котельні побудовані 50–60 років тому, щоб підключити газові когенераційні установки, доводиться модернізувати всю систему. Зокрема, щитову, щоб перемикання відбувалося не вручну, а автоматично. Самі установки надають партнери, але кошти на виконання робіт має виділити місцева влада. Так, за словами Сергія Кондратюка, одна установка потужністю 1 МВт коштує 1 мільйон євро. Приблизно стільки само треба на те, щоб її встановити.
Встановити газові установки можна за два-три місяці. Залежить від потужності й наявності комплектуючих елементів. Серед проблем, які виникали під час встановлення газових когенераційних установок – це брак спеціалістів, а також те, що багато складових для монтажу потрібно закуповувати за кордоном, а це час.
Над тим, щоб генерувати електроенергію, працює не тільки Житомир, а вся область: Бердичів, Коростень, Звягель. Облаштовують і соціальну сферу. За словами Кондратюка, 27 соціально-культурних об’єктів у Житомирі відповідають паспорту енергоефективності.
Щоб збалансувати систему всередині міста, Житомирська міська рада підписала меморандум із компанією "Укрпалет Енерджи", яка встановить на семи об’єктах свої газові когенераційні установки загальною потужністю 25 МВт. Вони працюватимуть виключно в мережу міста.
Ще одним видом альтернативного палива може бути сміття. Міська влада планує побудувати сміттєспалювальний завод. Питання будівництва заводу в Житомирі порушили шість років тому. Тривало обговорення, чи він має бути сміттєпереробним, чи сміттєспалювальним.
Нині сміттєпереробний завод працює і вже дає RDF-паливо. Це подрібнені частинки сміття, які добре горять: поліетилен, картон, гума тощо. Калорійність RDF-палива досить висока — 3700 кілокалорій на метр кубічний. Для порівняння: калорійність берези — 2200 ккал, газу — приблизно 8000 ккал. Нині завод постачає паливо цементним заводам, а може й надавати для обігріву міста.
Фото: Texty.org.ua