"ПроЗорі", "Жести" та "Коли руйнується світ": 8 виставок червня у Києві

Перший місяць літа багатий на виставки. Серед них — живопис і графіка про старий та сучасний Київ, твори культових столичних митців і документальний проєкт про невтілений меморіал трагедії Бабиного Яру. Доповнюють програму посмертна експозиція Ігоря Яновича та реконструкція роботи Янніса Кунелліса кінця 90-х. І це ще не все. У добірці — вісім найцікавіших художніх подій червня.

“Тіні старого Києва”

Виставка відкриває місто, якого сучасні кияни вже не впізнають. Але його тіні житимуть у творах мистецтва. Це затишні, заплетені виноградом дворики, бруковані вулиці, гасові міські ліхтарі й незабудовані краєвиди Києва та дніпровських схилів.

Проєкт поєднує живопис і графіку українських митців, що сформували бачення архітектурної еволюції міста. Серед них — Василь Кричевський, Сергій Шишко, Людмила Морозова, Григорій Світлицький і Федір Коновалюк. За допомогою QR-коду можна буде порівняти локації міста в минулому й тепер.

Де: Музей історії міста Києва, вул. Богдана Хмельницького, 7
Коли: до 31 серпня, середа–неділя, 12:00–19:00
Скільки: 140 грн, пільговий — 70 грн

“Київ. Ритми”

Експозиція представляє живопис і графіку, що відображають пульсацію міського життя: архітектурні силуети, кольорові гами й динамічні структури. Крізь призму індивідуальних стилів художників виставка розкриває ритмічну сутність міста.

Кожна картина — освідчення в любові, прагнення зловити мить, відобразивши неповторну красу міста. Це можливість побачити Київ закарбованим у творах митців різних поколінь і напрямів.

Де: Нацiональний музей “Київська картинна галерея”, вул. Терещенківська, 9
Коли: до 15 червня, вівторок — 11:00–19:00, середа, п'ятниця–неділя — 11:00–18:00
Скільки: 100 грн, пільговий — 50 грн

“ПроЗорі”

Експозиція присвячена творчості культових київських художників: Федора Тетянича, Валерія Ламаха, Флоріана Юр’єва, Ади Рибачук і Володимира Мельніченка. Ці митці створили знакові монументальні об'єкти, що сформували обличчя повоєнного Києва. Серед них — "Літаюча тарілка" на Либідській площі, мозаїки Річпорту, Центрального автовокзалу й аеропорту "Бориспіль", та інші.

Кожен із них створив власну символьну систему та філософію.

• Валерій Ламах таємно писав загадкову “Книгу схем”, де викладав власну світоглядну теорію, що синтезувала закони історії, мистецтва, релігії, філософії та науки.
• Ада Рибачук і Володимир Мельніченко розробили своєрідну “філософію Життя” й зверталися до тем колективної травми та пам’яті.
• Флоріан Юр’єв створив унікальну теорію “музики кольору”, що поєднувала колір, музику та поезію в цілісну мистецьку систему.
• Федір Тетянич придумав філософсько-естетичну концепцію “Фрипулья” — вчення про людину й космос як неподільний цілісний організм.

В експозиції понад 200 робіт — живопис, графіка, скульптура, а також архівні матеріали, спогади й світлини. Деякі роботи покажуть уперше. Завдяки мультимедійним засобам твори “оживатимуть”, створюючи імерсивний досвід для відвідувачів.

Де: Український дім, вул. Хрещатик, 2
Коли: до 29 червня, вівторок–неділя, 11:00–19:00
Скільки: 120 грн, пільговий — 50 грн

“Коли руйнується світ”

Документальний проєкт "Коли руйнується світ" присвячений невтіленому меморіалу трагедії Бабиного Яру, який у 1965 році для конкурсу створювали Ада Рибачук і Володимир Мельніченко (АРВМ). Хоча проєкт за їхніми ескізами так і не був реалізований, він зберігся в архіві митців.

Цьогоріч уперше презентували архівні матеріали, графіку, ескізи та відреставрований макет меморіалу з колекції Фонду збереження культурної спадщини АРВМ, які висвітлюють творчий пошук художників і контекст їхньої роботи.

29-30 вересня 1941 року нацисти розстріляли у Бабиному Яру 33 771 людину. За даними істориків, за два роки окупації Києва там загинуло понад 100 тисяч людей, приблизно половина з яких були євреями.

Де: Виставковий центр “Жива пам’ять”, Національний історико-меморіальний заповідник "Бабин Яр", вул. Юрія Іллєнка, 46А
Коли: до 31 липня
Скільки: вхід вільний

“Жести” Ігоря Яновича

Це виставка, яку задумав Ігор Янович, але не встиг побачити. Митець помер у грудні 2023 року, саме під час роботи над проєктом. Але “Жести” завершили — і зараз експонують у “Я Галереї”.

Виставка фокусується на пізньому періоді творчості художника, коли абстракція остаточно стала його головним мистецьким методом, а жести — мовою виразності. В експозиції представлені як завершені роботи останніх років, так і твори, які залишилися на стадії ідеї чи ескізу. Вони є слідами великого задуму, що мав стати наступним програмним проєктом митця.

Куратором став Павло Гудімов, з яким Ігор Янович співпрацював із 2000 року.

Де: “Я Галерея”, вул. Хорива, 49Б
Коли: до 20 липня, вівторок–неділя, 10:00–19:00
Скільки: 100 грн

“Золтан Мичка. Лінія наступності”

Золтан Мичка — один із найяскравіших представників Закарпатської школи живопису. Його роботи — це простір, де експресія кольору поєднується з філософським поглядом на світ, а індивідуальна художня мова — з глибоким відчуттям традиції.

Виставка охоплює понад 80 творів різних періодів — із родинної колекції митця, музейних і приватних зібрань. Вона розкриває унікальність Закарпатської школи живопису: пейзажний жанр, декоративність кольорів і пленерна практика, які є невіддільними її рисами.

Окрім картин Мички представлені твори його попередників і наставників. Це дозволяє простежити лінію наступності, яка з'єднує покоління митців на основі спільних цінностей, стилістичних ознак і підходів до творчості.

Де: Національний музей “Київська картинна галерея”, вул. Терещенківська, 9
Коли: до 22 червня
Скільки: 150 грн, пільговий — 75 грн

“Вихід з тіні”

Виставка об'єднує українських та міжнародних художників, які досліджують межі людського сприйняття простору, часу та реальності.

Через об’єкти, інсталяції та мультимедійні роботи митці осмислюють сучасні уявлення про час, гравітацію, рух, ілюзію та енергію. Деякі з них апелюють до наукових концептів — від простору-часу Ейнштейна до теорії струн, інші ж працюють із інтуїтивним відчуттям невидимого.

“Вихід з тіні” ставить питання про природу реальності, межі знання та здатність уяви відкривати нові горизонти існування, де художник постає не просто автором, а дослідником і провідником між світами.

Де: Центр сучасного мистецтва М17, вул. Антоновича, 102-104
Коли: до 6 липня
Скільки: 150 грн, пільговий — 100 грн

“Янніс Кунелліс: Без назви, 1997/2025”

Янніс Кунелліс — один із засновників напрямку arte povera (“бідне мистецтво”). Проєкт кураторки Марти Кузьми є реконструкцією його київської інсталяції 1997 року, що відбулася в Центрі сучасного мистецтва Сороса. Тоді художник створив масштабну інтервенцію: встановив уздовж нефа сталеві балки, з яких звисали історичні українські церковні дзвони.

Кураторка підкреслює, що відтворення роботи Кунелліса в Україні сьогодні — це визнання впливу війни на митця, який пережив Другу світову й громадянський конфлікт у Греції. На тлі нинішньої війни відродження й відтворення цього проєкту є жестом, що привертає увагу до автономії мистецтва й життя.

Музей дзвонів із замку Любарта в Луцьку позичив 14 датованих 1688–1925 роками дзвонів із православних і католицьких церков різних регіонів України, також деякі дзвони надав Софійський собор у Києві. Як і просив Кунелліс, для дзвонів без язиків відлили відсутні била, щоб відновити потенціал їхнього звучання.

Де: Староакадемічний корпус Києво-Могилянської академії, вул. Григорія Сковороди, 2
Коли: 15 червня – 1 вересня
Скільки: вхід вільний