Ювілейний ОМКФ: 10 фільмів, які варто подивитися

Одеський міжнародний кінофестиваль святкує ювілей. Цього року ОМКФ виповнюється 10 років. Ми вивчили всі програми фестивалю і вибрали 10 фільмів, які в жодному разі не можна пропустити. Читайте і зберігайте.

«Додому»

Мустафа втратив старшого сина під час бойових дій на сході України. Він вирішує поховати його на батьківщині в Криму. Разом із молодшим сином герой вирушає в подорож, яка залишить глибокий відбиток на стосунках батька і сина.

«Додому» – це повнометражний дебют кримськотатарського режисера Нарімана Алієва. І відразу ж успіх – світова прем'єра фільму відбулася в програмі «Особливий погляд» 72-го Каннського кінофестивалю. До речі, картину прийняли багатохвилинними оваціями. На ОМКФ відбудеться українська прем'єра фільму в рамках Міжнародної конкурсної програми.

«Монос»

Вісім безпритульних дітей створюють озброєне угрупування на віддаленій горі. Їх тягне до жорстокості та гедонізму. Якась «Організація» дає їм завдання: стежити за коровою і заручницею. Все руйнується, коли до угруповання приходить смерть. Тепер компанія змушена перебратися вглиб джунглів.

Якщо після прочитання синопсиса ви все ще сумніваєтеся, дивитися чи ні, то знайте – це шалено красиве кіно. Воно побувало на Берлінале і на «Санденсі», де отримало спеціальний приз журі, а багато критиків вже встигли порівняти його з «Володарем мух».

«Мої думки тихі»

25-річний композитор і звукооператор Вадим зазнає невдачі за невдачею як у роботі, так і в особистому житті. Одного разу йому випадає шанс почати все спочатку – хлопцеві доручають записати голоси закарпатських тварин і після вирушити до Канади. Але не все так просто – у подорож з Вадимом їде його мама.

Міжнародна прем'єра повнометражного дебюту Антоніо Лукича відбулася на Міжнародному кінофестивалі у Карлових Варах, де картина отримала спеціальний приз журі.

«Паразити»

У родині чотирьох безробітних похмурі життєві перспективи. Ситуація змінюється, коли старшому синові пропонують високооплачуваний підробіток репетитором. За допомогою сестри він робить фальшиві документи про освіту. Справивши хороше враження на заможного роботодавця, старший син дізнається про ще одну відкриту вакансію, і у нього з'являється незвичайний план із працевлаштування сестри.

Пон Джун Хо вважається одним із найкращих сучасних корейських і світових кінорежисерів. Два роки тому він привіз на Лазурний берег знятий на кошти Netflix фільм «Окча». Це призвело до того, що зараз стрімінг-сервіс і Канни знаходяться у стані «холодної війни». Але Пон Джун Хо повернувся на кіноогляд з трагікомедійним трилером і виграв головну нагороду Канн – «Золоту пальмову гілку».

«Бакурау»

Невелике бразильське селище Бакурау оплакує втрату Матріарха Кармеліти, яка покинула світ у віці 94 років. Вона була для місцевих мешканців майже святою. У селище приїжджає режисер знімати фільм про незвичайне поселення, яке вже зникло з карти світу. Виявляється, місцевим мешканцям є що приховувати.

«Бакурау» – ще один каннський фаворит, який отримав масу позитивних відгуків і приз журі.

«Дилда»

Повоєнні роки, з Ленінграда зняли блокаду. Люди поки не розуміють, як жити у стані розрухи, як фізичної, так і ментальної. Дві жінки Ія і Маша шукають сенс і надію, намагаючись побудувати життя серед руїн.

Російське кіно – не частий гість на українських екранах, тому чи не єдина можливість подивитися якісне кіно з РФ – це фестивалі. Для Кантемира Балагова «Дилда» – другий повнометражний фільм. Попередня «Тіснота» у 2017 році увійшла до програми «Особливий погляд» Канн і отримала приз ФІПРЕССІ. «Дилда» повторила каннський шлях попередника, потрапивши в ту ж секцію і завоювавши відразу дві нагороди – ФІПРЕССІ та за найкращу режисуру.

«Портрет дівчини у вогні»

Дія розгортається у Бретані 1770-го року. Художниці Маріан замовляють весільний портрет Елоїз, яка тільки залишила монастир і готується стати дружиною. Однак наречену не вражає її майбутня роль. У свою чергу художниця не повинна говорити Елоїз про портрет, тому потайки стежить за дівчиною, щоб малювати її вночі.

«Портрет дівчини у вогні» був одним із найбільш очікуваних фільмів Канн і в результаті отримав нагороду за найкращий сценарій і «Квір-пальму» – нагороду за висвітлення ЛГБТ-тем. Та й ОМКФ Селін Скьямма добре знайома. У 2011 році її фільм «Паливода» виграв головну нагороду Одеського міжнародного кінофестивалю – «Золотий Дюк».

«Синоніми»

Ізраїльтянин Йоав вирішує порвати зв'язки з минулим і стати французом. Він відрікається від івриту та своєї національності та прагне знайти собі нову ідентичність. Проте місцеві все одно дивляться на нього як на іноземця і почати нове життя герою не просто.

Свіжість і актуальність теми завоювала для фільму «Золотого ведмедя» 69-го Берлінського кінофестивалю.

«Мертві не вмирають»

З маленьким містечком Сентервіль явно щось не так. Але ніхто не знає чому. У новинах кажуть про жахи, вчені стурбовані. У Сентервілі справжній зомбі-апокаліпсис і мешканцям доводиться боротися з повсталими мерцями, щоб вижити.

Нова робота Джима Джармуша відкривала Каннський кінофестиваль цього року і вражала глядачів великою кількістю зірок: Тільда ​​Суїнтон, Білл Мюррей, Адам Драйвер, Хлоя Севіньї і Селена Гомес.

«Бог існує, її ім'я – Петрунія»

У місті Штіп у Північній Македонії існує давня традиція: щороку в січні місцевий священник кидає в річку хрест. Хто його знайде, знайде процвітання і щасливу долю. Але шукати можуть тільки чоловіки. І в який сказ вони приходять, коли хрест виловлює місцева дівчина Петрунія.

Заснований на реальних подіях фільм став справжнім хітом 69-го Берлінале. Про нього не говорив тільки ледачий глядач, а таких (повірте) не було. Йому пророкували якщо не головну, то однозначно якусь нагороду кіноогляду, проте журі вирішило інакше. Однак зали були заповнені глядачами, які жадали побачити феміністичну комедійну історію, де є місце саркастичній критиці патріархату, церкви, журналістів і суспільства в цілому.