Уже понад два роки у Львові триває реставрація історичної кам’яниці на вулиці Вірменській, 17. За увесь час робіт архітектурна пам’ятка принесла чимало цікавих знахідок для міста.

Про це пише львівське КП "Бюро спадщини".

Проєкт реалізовує команда реставраторів KARP Restorer спільно з фахівцями з НУ "Львівська політехніка". Роботами керує професор університету Олег Рибчинський.

Кам’яниця втілює в собі 10 будівельних періодів. Хоча офіційно споруду датують ХVII століттям, є багато реліктів, які вказують на інше. Готичні портали та вікна вказують на ХV ст. Дослідники припускають, що на одному з вікон були сліди пожежі 1527 року.

Багато цінних речей втратили під час перебудов. Надбудову та перебудову робила вірменська родина Еміновичів. Але значно змінився вигляд будівлі за період власності ловчого Петра Лубковського.

Сьогодні відомо, що раніше будинок був завершений аттиком. Але його розібрали у 1757-1759 роках під час чергової реконструкції. Припускають, що він заважав власникам.

Капітелі віконних колон

Під час досліджень у кам’яниці знаходили портали різних періодів. Одним із таких був підпис різьбяра ХV ст.

Чи не найцікавішим в кам’яниці для дослідників була збережена система опалення – гіпокауст та підлога з кам’яними отворами. Це найпоширеніший тип для обігріву будинків з одним поверхом. Аналоги таких є в колекції музею у Вавелі.

Гіпокауст планують закрити склом і зробити частиною майбутньої експозиції. Поки що роботи з ним не продовжують, адже ці фахівці боронять Україну.

Також історикам до рук потрапляли ренесансні кахлі ХV ст. з готичної печі. На них були зображення Сигізмунда І Старого, і герби Прусського королівства та Холмської землі.

Кахля із зображенням герба Пруського королівства

Під час реставрації за допомогою різноманітних технологій відновлювали старовинні стінописи. Крім того, команда з’ясувала, що стеля була вторинною та повернули їй первинний вигляд.

Роботи тривають і досі. Хоча війна вплинула на процес, є небагато людей, які продовжують цілеспрямовано відновлювати кам’яницю. Основні роботи завершують і готують документацію.

Реставратори сподіваються, що у майбутньому кам’яниця стане гарним прикладом роботи з об’єктами культурної спадщини.

Раніше ми писали про те, як відреставрували фасад кам’яниці на площі Ринок.

Фото: "Бюро спадщини"