Нещодавно петиція з вимогою збільшити фінансування конкурсу "Громадський бюджет" набрала на сайті КМДА потрібні 10 тис. голосів. Через кілька днів після цього її підтримала міська рада та виділила додаткові 50 млн грн.

Ми вирішили розібратися, які ще петиції набирали потрібну кількість голосів і чи впливало це на щось.

Як все працює

Подати петицію на сайті КМДА може кожен киянин – досить лише засвідчити свою особу за допомогою електронного підпису, "Картки киянина" або ідентифікації через систему BankID.

Далі в автора петиції є 90 днів, щоб зібрати 10 тис. голосів киян на підтримку своєї ідеї. Якщо це вдається, міська влада зобов'язана розглянути питання та взятися за його реалізацію, якщо вважатиме це доцільним.

Сервіс петицій почав працювати восени 2015 року. З того часу кияни опублікували 4,3 тис. петицій, але лише 45 із них набрали потрібну кількість голосів. Щоправда, одна з них пропонувала продовжити зимові канікули, а це київська влада і так зробила через епідемію грипу. Ще одна вимагала, щоб таймери в метро показували час до прибуття поїзда, а не навпаки, проте в КМДА не вважали це серйозною проблемою і відхилили петицію, як і вісім інших.

Деякі ж петиції пропонують те, над чим КМДА і так працює. Наприклад, у березні 2016 р. кияни проголосували за впровадження єдиного електронного квитка у громадському транспорті. Як виявилося, на той момент його розробкою вже займалися.

У підсумку реалізовано лише шість петицій, ще 29 – у процесі. І найчастіше "процес" – це створення комісій та вивчення питання.

Ми ж вибрали чотири петиції, які реально вплинуть на життя міста і для реалізації яких зроблені цілком конкретні кроки.

Врятувати артефакти на площі Поштовій

Набрала голоси: липень 2017 р.
Підтримала міська влада: липень 2017 р.
Почали реалізацію: листопад 2017 р.

 

Історія питання

У 2014 р. на площі Поштовій почали підготовку до будівництва підземного торгового центру і знайшли під площею залишки вулиці та житлового кварталу ХІ-ХІІІ століть. Інвестор ТЦ погодився оплатити наступні археологічні розкопки та навіть віддати під музей частину території торгового центру.

Але у квітні 2017-го археологи зупинили роботу через затримки виплати зарплати інвестором. Будівництво ж торгового центру, навпаки, набирало обертів, частину території, яку вчені не встигли дослідити, взагалі збиралися залити бетоном. Також виявилося, що замість необхідних 5 тис. кв. м інвестор готовий виділити під музей лише 110 кв. м.

Створення музею опинилося під загрозою. Археологи й активісти почали привертати увагу до проблеми.

Роль петиції

Журналіст Акім Галімов і директор Центру археології Києва Михайло Сагайдак у квітні опублікували петицію з вимогою врятувати пам'ятки під Поштовою площею.

У кінці липня петиція набрала 10 тис. голосів, через тиждень її підтримала комісія з питань культури та туризму при КМДА, а в листопаді опублікували план реалізації петиції. Над ним чиновники працювали спільно з авторами петиції.

У результаті будівельні роботи повинні припинити, археологічні розкопки – продовжити (частково коштом міського бюджету), всі знахідки – законсервувати та систематизувати. І якщо все піде за планом, то в 2019 р. почнуть будівництво музею, який стане або державною, або комунальною власністю.

Запустити нічний громадський транспорт

Набрала голоси: листопад 2015 р.
Підтримала міська влада: березень 2016 р.
Почали реалізацію: грудень 2016 р.

Історія питання

У березні 2011 р. "Київпастранс" запустив експериментальний нічний маршрут із Центрального залізничного вокзалу до аеропорту "Жуляни". Але новий термінал аеропорту тоді лише будувався, пасажирів було мало, і через кілька місяців нічний автобус скасували.

У 2013 р. киянин Олексій Нікіфоров опублікував у ЖЖ-спільноті "Київські проекти" схему семи маршрутів нічних автобусів, які мали дублювати всі лінії метро (і навіть відсутню поки що гілку на Троєщину) та швидкісних трамваїв. Схема розлетілася по ЗМІ, а колишній заступник голови КМДА Михайло Костюк навіть погодився зустрітися з авторами й обговорити варіанти реалізації. Але з цього нічого не вийшло.

Роль петиції

У листопаді 2015 р. киянин Богдан Долінце опублікував петицію з вимогою запустити нічний транспорт. Напевно, це одна з найлаконічніших петицій за всю історію сервісу: вона складалася лише з трьох речень.

Менше ніж за місяць петиція набрала потрібну кількість голосів. У січні 2016 р. її розглянув департамент транспортної інфраструктури КМДА, підтримав, розробив схему нічних маршрутів, а в березні їх винесли на голосування Київради. Депутати сказали "так".

І ось у кінці грудня 2016 р. в Києві з'явилося чотири нічних маршрути. Це кілька тролейбусів, які курсують раз на годину з 23:00 до 6:00. Один із них їде з площі Льва Толстого до Академмістечка, інші – з залізничного вокзалу до станції метро "Харківська", на Троєщину та Виноградар.

Щоправда, через півроку після запуску нічних маршрутів у "Київпастрансі" констатували, що вони збиткові, і повідомили, що запускати нові поки що не планують.

Зменшити кількість зовнішньої реклами

Набрала голоси: січень 2016 р.
Підтримала міська влада: березень 2016 р.
Почали реалізацію: травень 2017 р.

Історія питання

На початку 2012 р. року Київрада прийняла "Концепцію розвитку зовнішньої реклами". Завдяки їй київська влада отримала право демонтувати рекламні конструкції, які не відповідали правилам "Концепції". Тоді ж місто розділили на п'ять зон, у кожній з яких дозволявся лише певний формат реклами. А в нульовій зоні, тобто біля значущих пам'яток архітектури, рекламу заборонили зовсім.

Роль петиції

Петицію з вимогою зменшити кількість зовнішньої реклами у місті на 50% у листопаді 2015 р. подав урбаніст Андрій Косецький. А через кілька тижнів з'явилася ще одна схожа петиція від киянки Ольги Кравченко – з вимогою прибрати всю рекламу з центральних вулиць міста.

Обидві петиції набрали по 10 тис. голосів. До речі, крім них на сайті є ще кілька десятків подібних петицій, і, за словами заступника голови КМДА Олексія Резнікова, в сумі вони набрали 70 тис. голосів киян.

Петиції розглянула комісія з питань транспорту, зв'язку та реклами при КМДА. Рішення було негативним – законних підстав для негайного демонтажу рекламних конструкцій не було. Але департаменту містобудування та архітектури доручили розробити нові правила розміщення і зовнішнього вигляду реклами та вивісок. Через рік Київрада їх затвердила.

Ці правила збільшили кількість нульових зон: наприклад, туди потрапили площі Контрактова та Поштова і частина вулиць Подолу. Також заборонили рекламу в парках, скверах, на транспортних розв'язках, вивіски – на балконах і фасадах будівель, якщо вони закривають їхній декор.

Тоді ж у центрі Києва і на Подолі почали демонтаж рекламних конструкцій, які не відповідали цим правилам. У КМДА обіцяють, що до кінця 2018 року кількість зовнішньої реклами в місті зменшиться на 70%.

Демонтувати МАФи

Набрала голоси: січень 2016 р.
Підтримала міська влада: січень 2016 р.
Почали реалізацію: квітень 2017 р.

Історія питання

Кияни воюють з МАФами давно, а про демонтаж чергової сотні незаконних МАФів КМДА рапортувала і при Черновецькому, і при Поповичі, і вже при Кличкові.

Роль петиції

Киянин Андрій Семенов у листопаді 2015 р. опублікував петицію з вимогою демонтувати МАФи біля станцій метро і в підземних переходах. Через кілька тижнів з'явилася схожа петиція Артемія Яценка – про заборону торгівлі в підземних переходах і метро.

Обидві набрали по 10 тис. голосів, і в КМДА вирішили розглядати їх у комплексі. Звісно, від повного демонтажу МАФів відмовилися – це зачіпає права та інтереси дуже великої кількості малих підприємців (їм усім спершу потрібно надати альтернативні місця для торгівлі). Але все ж департамент благоустрою зобов'язали провести інвентаризацію кіосків і прибрати ті з них, які розміщені незаконно.

Лише за цей рік знесли 605 незаконних кіосків: у тому числі на станціях метро Нивки, Поштова площа, Осокорки, Арсенальна, КПІ, звільнили Контрактову площу.

Фото: Дмитро Павлов, Олександр Яремчук / Сегодня, Костянтин Череповський, ​Vgorode, Ilya Pavlov / Unsplash, g.starozshukov / Facebook.com