Що не так з новими турнікетами в київському метро. Пояснюють у «Доступно.ua»

Протягом останніх місяців Київський метрополітен встановлював на станціях нові «антивандальні» турнікети - їх неможливо перестрибнути, бо вони високі, а також вони не будуть, як раніше, «бити» пасажирів по ногах, адже обладнані «вертушками». Проте нові конструкції виявилися зовсім не зручними для маломобільних груп населення. Організація «Доступно.UA» провела експеримент, у ході якого виявили, що ані батьки з дітьми у візочку, ані людина з інвалідністю не можуть самостійно зайти на станцію.

Шлях до станції

В експерименті брав участь Дмитро Щебетюк - блогер та засновник «Доступно.UA».

Його шлях розпочався зі сходів, що ведуть до підземного переходу та входу на станцію «Почайна». Сходи не обладнані безпечними пандусами, люди з інвалідністю та ті, хто спускаються з візками, мають користуватися гранітними з'їздами, нахил яких доволі крутий.

Засновник пабліку «Цар-пандус» та активіст Олег Рівтін, зокрема, наголошує ще й на дверях, які ведуть до станції. Ними також важко і незручно користуватися, коли ти везеш коляску або їдеш в інвалідному кріслі, оскільки вони важкі і насилу відкриваються.

Що з новими турнікетами

Виявилося, що будь-яким турнікетом скористуватися не вдасться, бо вони завузькі.

Маломобільним групам населення потрібно спочатку звернутись до працівників метрополітену, які потім проведуть їх до спеціального турнікету, де прибирається «вертушка» і лише тоді людина може проїхати. Це займає багато часу, який особливо важливий у години пік.

Така ж історія і з дітьми - не тільки у візочках, але й дошкільного або молодшого шкільного віку.

Засновниця спільноти «Київ дружній до батьків і малюків» Ольга Мирцало розповідає, що дитині зростом менше за 145 сантиметрів прохід цим турнікетом є просто небезпечним, оскільки штанга знаходиться приблизно на рівні очей, і якщо дитина вдариться, удар прийде на голову.

«Дитина завжди йде входом, що називається, для пільгових категорій, а я йду через турнікет. Тобто ми завжди йдемо окремо. Для того, щоб йому пройти через пільговий вхід, працівниця метрополітену повинна його відкрити. У той час, як в усіх цивілізованих європейських метро входи для МГН (маломобільних груп населення - ред.) є автоматичними», - додає Ольга.

Як можна було б зробити

Як приклад, Ольга Мирцало наводить метрополітен Дубая. Він побудований з урахуванням всіх правил універсального дизайну та є доступним для всіх груп населення. Там є ліфти, входи для дітей ростом менше за 90 см та автоматичні входи з розсувними дверима.

«У метро кажуть, що такі турнікети використовують у європейських країнах, але я не бачив там таких. Я знаю, що у містах Німеччині, Австрії, Чехії та Угорщині турнікети взагалі відсутні. А ще знаю, що у Лондоні та Сіднеї є турнікети які відчиняються автоматично. І ти не залежиш від настрою співробітників та не маєш штовхати руками після мільйона людей ті штанги», - додає Олег Рівтін.

Довідково

Громадська організація «Доступно.UA» поширює ідею доступності міського простору та повноцінне включення людей з інвалідністю у життя суспільства. Нещодавно організація запустила мобільний додаток Dostupno, який допомагає зорієнтуватися в українських містах та знайти локації дружні до маломобільних груп населення. Зараз у додатку 28 міст та понад 700 локацій. Його можна завантажити на IOS та Android.

Раніше ми писали про переможців премії «Відкриті двері», яка визначає найдоступніші простори та ініціативи для маломобільних людей.

Також читайте, як мами дітей з інвалідністю створюють стильну постіль ручної роботи Ohra Home.

Фото: Доступно.UA, kyivtv, КМДА