Виставка "Квантовий стрибок Шевченка" у київському метрополітені експонувалася тільки 10 днів. 17 лютого активіст Юрій Хорт порізав два постери, після чого організатори вирішили демонтувати плакати.

На плакатах був зображений Тарас Шевченко в образах кіногероїв і відомих особистостей — Джона Леннона, Гаррі Поттера, Бетмена. Ми запитали автора робіт Олександра Грехова і куратора Настю Аболішеву, що вони думають про ситуацію.

Настя Аболішева, піар-менеджер Національного Музею Шевченка, куратор виставки

Плакати знищені безповоротно. Їх порізали і пошматували. Потім співробітники метрополітену їх демонтували, бо це виглядало неестетично. Оскільки це наклейка, повторно використовувати їх не можна. Співробітники метрополітену їх зняли і достроково припинили виставку. І змінювати, монтувати нові плакати не збираємося. Чому? Тому що нічого не може врятувати їх від долі попередніх плакатів.

Ми розуміли, що можлива неоднозначна реакція у пасажирів. Але ми точно не очікували фізичної агресії і загрози пасажирам або відвідувачам виставки.

Зріз "настрою" громадян — це те, що нам дав проект. 80 відсотків сприйняли виставку позитивно, вловили наш меседж і навіть прийшли в музей і почали перечитувати Шевченка. Страх і неприйняття нового, відмінного від твоєї шкали ціннісних координат, "десовєтизація мозку" — це одне, але спроба цензурного диктату того, яким має бути мистецтво, на які теми повинні проводитися дискусії — це вже зовсім інша площина. Площина правова. Як показує досвід, у нашій країні досі немає дієвих методів реагування на такі ситуації.

Олександр Грехов, автор виставки

Разом з Національним музеєм ми вирішили відійти від стандартного образу Шевченка, який нав'язувався десятиліттями. Він не старий із сумним поглядом, у нього було насичене життя не тільки з горем, але і зі звичайною людською радістю, про яку чомусь всі забувають. Під кожною ілюстрацією був супровідний текст, який пов'язував образ з фактами з його життя/творів, про які більшості людей не розповідали в школі: від дружби з афро-американським актором до вибору стильного одягу для походу на світські заходи під час його навчання в Петербурзі.

Ми з музеєм розуміли, що буде реакція. Не так часто проводять виставки в публічних місцях. Але настільки бурхливої ​​реакції не очікували. Експозиція, яка проходила в серпні 2018 року, була спокійною і "домашньою" з великою дитячою зоною, іграми, і не викликала взагалі ніяких негативних відгуків. Мабуть, більшість тих, хто зараз критикує, не стежать за подіями, що проходять в музеях.

Будь-яке мистецтво — це в першу чергу реакції на нього, а тут було стільки зворотного зв'язку від відвідувачів, як позитивного, так і негативного, що потрібно буде аналізувати не один місяць.

Поки я не знаю, чи вплине ця історія на мою творчість чи ні. Може, махну на все рукою і повернуся малювати тварин-єдинорогів, з яких починав, щоб всі напевно були задоволені. Якщо з'явиться якийсь новий проект або серія робіт, яка буде придатна для показу в публічних просторах — то чому б і ні? Тим більше, після набутого досвіду з Шевченком і з глибшим розумінням того, як це все працює.

Фото: Національний музей Тараса Шевченка, Олександр Грехов, Настя Аболішева