“Зараз народжується новий Харків”: Хто і навіщо будує центр сучасної культури у місті під обстрілами

Попри щоденні обстріли, у Харкові проводять концерти та виставки, відкривають ресторани і кав'ярні, а також будують Центр нової культури.

Просуванням сучасного мистецтва у Харкові займається формація Some People, що об'єднує кілька проєктів – мережу снікер-хімчисток Sneaker Mate, портал rap.ua, креативне агентство Buro 22, бренд вуличного одягу Ssweep та музичний електронний колектив “Тиск”.

Під час війни команда організувала у Харкові волонтерський штаб. А також створила аудіовізуальний перфоманс "Тиск.Досвід", з яким гастролювала містами України та Європи.

Хаб формації, що знаходився у будівлі Палацу праці (хімчистка Sneaker Mate, кав'ярня, музична студія), зруйнувала російська ракета. Волонтери хабу дивом залишилися живі. А у серпні 2023-го Some People почали будувати Центр нової культури на території колишнього заводу.

Ми поговорили з Антоном Назарком, співзасновником формації Some People та учасником електронного проєкту “Тиск”, про будівництво Центру та розвиток культури в умовах війни.

Про Some People

Мистецьку формацію Some People створили 8 років тому, і тепер вона об’єднує небайдужих людей, проєкти сучасної культури та креативних економік.

Основний бізнес формації – снікер-хімчистки Sneaker Mate, філії яких, крім Харкова, працюють у Києві, Одесі, Львові та інших містах.

“Першу снікер-хімчистку Sneaker Mate ми відкрили у Харкові у 2016 році, - розповідає Антон, - наступного року відкрились у Києві, зараз це вже мережа до якої ще входять наші філії у Одесі та Львові. Крім своєї основної функції – чистити та відновлювати взуття – Sneaker Mate завжди були такими собі “street wear хабами”, де люди збирались випити кави, подивитись документальні фільми про моду. Також наші хімчистки виконували функції місць для колаборацій”.

До повномасштабного вторгнення учасники формації Some People активно розвивали фестивальну культуру Харкова, намагалися відродити його славу як реп-міста (“Харківрапасіті”), привозили до міста українських та закордонних артистів. Заходи відбувалися у приміщенні харківського Палацу Праці – історичної будівлі у центрі міста.

Про хаб, який знищила російська ракета

Флагманський майданчик проєкту базувався у триповерховому приміщенні Палацу праці в центрі Харкова. Там працювала хімчистка, кав’ярня, магазин одягу, музична студія.

Все це було знищено 2 березня 2022 року російською ракетою.

“Ви, напевно, бачили відео, де у волонтера, який звітує про витрачені гроші в прямому ефірі, прилітає ракета? На цьому відео наш співзасновник Микита Деменков. Він та всі, хто був поруч, чудом вціліли, кожен рік святкуємо їхній другий День народження”, – каже Антон.

Sneaker Mate відновив свою роботу у Харкові влітку 2023-го в режимі поп-апу на гастрономічній локаціі "7-й склад". Зараз команда облаштовує собі постійне місце на вулиці Римарській, офіційне відкриття заплановане на 1 березня.

Про творчість під час війни

Електронний колектив “Тиск” – ще один проєкт формації Some People, він виник три роки тому. За словами його учасників, назва групи цілком відображає місце, де він формувався: бетонне, урбаністичне місто з хіп-хопом та вечірками з ламаним бітом.

Нові композиції “Тиску” – тепер важливий інструмент фіксації злочинів російських військ, які щодня намагаються знищувати Харків. І як відповідь та рефлексія на них – ці жорсткі урбаністичні ритми та рими.

“Після початку повномасштабного вторгнення ми деякий час не могли виступати у складі своєї електронної формації “Тиск”, - зізнається Антон, - був період, коли це здавалось трохи недоречним”.

Але згодом команда розуміла, що треба нести свою музику в міста, де було особливо важко через близькість до війни та блекаути.

“Так виникла ідея годинного аудіовізуального перфомансу “Тиск. Досвід”, де ми протягом години за допомогою музики і візуалу, без слів, проводили глядачів по всіх емоціях, які ми відчували з моменту повномасштабного вторгнення. І де ми "мріяли" про майбутнє”, – каже Антон.

Команда показала 12 перфомансів у 8 містах України, потім відвезли виставу в Варшаву, Вроцлав, Париж, Берлін. Всі вистави грали наживо з імпровізаціями.

“Кожен раз це був новий перфоманс, бо було зрозуміло, що в умовному Запоріжжі людям треба дати більше надії, а в Парижі – навпаки показати, наскільки важко зараз українцям, змусити їх відчути, що таке війна, відчути страх. В усіх випадках нам це, гадаю, вдалося”, – каже Антон.

Він додає, що харків'яни, які, попри потенційну небезпеку, приходять на заходи формації – це “люди, які відкриті до нового, яким цікаве майбутнє”:

“Культура – це одна з небагатьох речей, яка об’єднує людей на невербальному рівні.

Ти приходиш на концерт чи виставу і розумієш, що з тією людиною, яка стоїть поруч, ти маєш щось спільне, навіть якщо ви вперше побачили один одного. Але ви опинилися зараз тут, в одному місці, у вас вже є якийсь спільний код всередині”.

Про створення Центру сучасного мистецтва

У серпні 2023 року команда Some People почала будувати Центр нової культури на території старого заводу холодильного машинобудування у центрі Харкова.

У чотириповерховій будівлі хочуть розмістити виставкову залу, кінотеатр для показу документального кіно і аудіовізуальних перфомансів, книгарню, бар з рестораном, коворкінг для митців.

“Ідея побудови центру виникла у грудні 2022 року, - розповідає Антон, - Ми тоді їздили туром країною та європейськими містами з аудіовізуальними перфомансами "Тиск. Досвід". І того дня, коли мав відбутись виступ у Харкові, російська ракета влучила в ТЕЦ і майже весь день в місті не було ні світла, ні зв’язку.

Ми хоч і були готові до цього, бо постійно возили з собою купу генераторів, вирішили що ніхто не прийде, тому хотіли відмінити подію. Та навіть і це було зробити проблематично – зв’язку у місті не було, ми навіть смс не могли розіслати. Зрештою вирішили захід проводити. І того вечора в нас був солдаут.

Саме тоді, напевно, ми вперше зрозуміли, наскільки культура важлива для людей, скільки в ній об’єднуючої сили, яка допомагає переживати складні часи”.

Паралельно з будівельними роботами команда регулярно проводить вистави і концерти у тому ж приміщенні, яке будується.

“Коли шукали приміщення, для нас дуже важливим було те, щоб разом з будівельними роботами ми паралельно могли проводити музичні шоукейси і вистави театру. Бо місто потребує відновлення культурного життя вже зараз, в нас немає часу на те, щоб довго будуватись”, – каже Антон.

За ці півроку команді вдалося привести до ладу основну залу, де розташують мультижанровий івент-майданчик.

Проєкт реалізують за свої власні і кредитні кошти. Паралельно шукають гранти, сподіваючись на підтримку фондів.

“Ми розуміємо, що у міської і обласної влади зараз і без нас є куди спрямовувати бюджетні кошти, нехай вони краще підуть на ЗСУ. Сподіваємось, що керівники міста допомагатимуть нам з адвокацією центру в площині роботи з фондами, що є важливою складовою для останніх, а також хотілося б вільно долати різні бюрократичні моменти. Намагаємось тримати зв’язок з владою, бачимо, що нас як мінімум чують і, здається, хочуть допомогти”, – розповідає Антон.

Через брак фінансування точних дат відкриття центру поки немає, але у Some People сподіваються, що першу чергу проєкту запустять у цьому році.

Перезавантаження уяви про Харків

За ці півроку на майданчику Some People виступали музичні формації та артисти з різних українських міст – Львова, Івано-Франківська, Дніпра, Києва, Одеси. Багато з них в Харкові побували вперше.

“Ми усім з радістю показуємо місто, розвінчуємо міф про те, що воно "радянське". Розказуємо про “Березіль”, про Будинок “Слово”, про те, що гасло “Слава Україні!” виникло в Харкові, водимо в “Трипіччя” (ресторан української кухні у Харкові – БЖ), – місце, яке також відкрилось вже під час повномасштабного вторгнення. Звичайно ж для багатьох з них це перезавантаження уяви про Харків”.

Про “правила життя” у Харкові і важливість культури

Антон каже, що у Харкові всі добре розуміють – безпекове питання в місті – дуже відносне.

“Ти можеш купувати продукти в магазині, або пити каву у кав’ярні, і поруч з тобою може статися приліт. Люди, які залишились у місті, або повернулись до Харкова це розуміють і приймають ці "правила гри".

Але в той же час люди в цьому місті хочуть жити, і жити зараз. Не після перемоги, а саме зараз. Для багатьох людей культурне життя – відвідування театрів чи концертів є настільки ж важливим, як і відвідування супермаркетів”, – каже Антон.

І додає: “Ніяких універсальних рецептів проживання у таких умовах тут немає, просто ми бачимо, що нашому місту зараз дуже важко і робимо те, що вміємо. Бачимо, як складно було минулої зими та радіємо, що цієї зими в місті життя вже стало набагато більше. Пишаємось колегами на кшталт театру “Нафта”, або закладами, які почали працювати одразу ж, практично не зачиняючись – такими, як бар “Протагоніст” чи кав’ярня “Пакафуда”. Або тими, хто відкриває щось нове у Харкові, або новими медіа на кшталт журналу “Люк” і “Гвара Медіа”. Всі ці люди вдихають життя у місто.

Я взагалі впевнений, що зараз народжується новий Харків. Бо місто – це ж не тільки будівлі, місто – це соціальні зв‘язки між людьми, традиції.

Війна ці зв’язки зруйнувала. Зараз в нас є унікальний шанс побудувати новий Харків. Він побудується в будь-якому випадку. Важливо, чи будемо ми впливати на те, яким він буде. Це і є головна мотивація”.

Як двоє херсонців відкрили радіостанцію і щодня ведуть оптимістичне ранкове шоу з прифронтового міста

Сергій Гулюк 25 січня 2024