“Ми платимо за опалення вдвічі менше” – Як мешканці Оболоні зробили свою багатоповерхівку енергоефективною
16-поверховий будинок на проспекті Володимира Івасюка, 12-Д належить до ОСББ “Арован”, яке було засноване двадцять років тому. Сьогодні це один з небагатьох будинків міста, які стали енергоефективними. Тут встановили теплові насоси та планують встановлення сонячних панелей.
Головним приводом для такого кроку стало зростання тарифів на житлово-комунальні послуги ще у 2014 року. Ініціативні мешканці будинку на Оболоні думали, як зробити свій будинок енергоефективним і економити на опаленні. Ініціатором змін став голова “Аровану” Денис Кукса, який зараз служить у лавах ЗСУ.
У розмові з БЖ він розповів, як вдалося реалізувати цей проєкт.
Автономне керування системою опалення
“У 2017 році ми за власний кошт встановили у будинку систему погодозалежної автоматики (автоматизований вузол керування системою опалення), - розповідає Денис. Ця система дала мешканцям змогу економити кошти, залежно від температури повітря:
“Приміром, коли на вулиці тепло – автоматика перекриває систему опалення, батареї у квартирах не палять, як смажені, і відповідно ми платимо менше”.
Систему розмістили у теплопункті, який отримує та споживає теплову енергію від міста. Ця автоматика з переробкою у теплопункті станом на 2017 рік коштувала мешканцям до 100 тисяч гривень. Денис каже, що ці кошти окупилися за місяць.
“Того ж року ми замінили усі лампи розжарювання та люмінесцентні на LED-технологію, що також знизило навантаження на загальнобудинкові електричні мережі та знизило вартість освітлення майже у три з половиною рази”, – додає він.
Скільки коштує зробити будинок енергоефективним і де взяти гроші
Наступні заходи у “Аровані” стали можливими завдяки участі будинку у міській програмі співфінансування “70/30”, яка почала діяти у Києві 2014 року. Взяти у ній може кожен будинок з ОСББ чи ЖБК (житлово-будівельний кооператив) столиці. Її суть полягає у тому, що 70% вартості робіт у будинку оплачується з міського бюджету, а 30 – платять мешканці.
Денис пояснює, що для цього необхідно:
- Визначити об’єм заходів, які заплановані у будинку
- Створити проєктно-кошторисну документацію
- Провести загальні збори та поставити на голосування визначені заходи.
- Подати цей комплекс документів до групи впровадження проєктів на конкурсну програму.
В залежності від кількості балів, які нараховуються комісією міськради, визначається пріоритетна черга на фінансування від міста. Наприклад, якщо за конкурсними балами буде створено список з 300 учасників, а грошей вистачить лише на 200, то в порядку черги – з першого по двохсотий, будинки отримають фінансування від міста та зможуть втілити енергоефективні заходи. А от решта сто – ні.
Щоправда ще на початку повномасштабного вторгнення міська влада пояснила, що затверджені раніше на конкурсі будинки залишаються у черзі, проте їхнє фінансування відбудеться вже “після припинення дії воєнного стану та стабілізації ситуації у країні”.
Скільки коштів економлять мешканці будинку
“Встановити погодозалежну автоматику у опалювальний період було непросто, - каже Кукса, - необхідно було вибрати день, коли була відлига, щоб зупинити все опалення. Я найняв фахівців, ми дещо переобладнали у теплопункті, і того ж вечора запустили систему опалення. Це був лютий, а березень того року виявився доволі теплим, що дало нам змогу зменшити вартість опалення”.
Якщо у лютому за тепло мешканці платили орієнтовно 16-17 грн за квадратний метр, то вже у березні, коли запустилася погодна автоматика, вийшло близько 8 грн.
“Платіжки мешканців зменшилися більше ніж удвічі, і я запропонував рухатись цим шляхом далі, аби ми за всі житлово-комунальні послуги з кожним роком платили все менше. Мешканці за це проголосували, ми подали документи, отримали високий прохідний бал, а згодом – фінансування”, – каже Денис.
У 2021 році на одній з нарад у КМДА будинок на проспекті Володимира Івасюка було наведено як приклад найекономнішого у Києві. На той час у ньому було зафіксовано найнижчий тариф за опалення, у середньому це була цифра у понад два рази нижча, ніж у більшості будинків Києва.
Денис пригадує:
“У нас була мета встановити такий рівень, щоб вартість опалення разом з вартістю комунальних послуг у нашому будинку були сумарно нижчими, ніж просто сума за опалення у більшості помешкань Києва.
Ми вдвічі знизили споживання тепла: у нас утеплені фасади та замінені вікна на енергоефективні (це енергозберігаюче скло з металопластиковими рамами). Колись, у холодну пору року, у нас були витрати до 200 гігакалорій на місяць, зараз у такому ж температурному режимі витрачається не більше 100-110 гігакалорій. При сьогоднішній вартості опалення економиться доволі значна сума.
Конкретний приклад: у квартирі площею 100 квадратних метрів за листопад 2021 року тариф за тепло був 8,20 грн за квадратний метр. А у більшості будинків міста, які не брали або не мали змоги взяти участі у енергоефективнх заходах, середній тариф був від 18 до 26 грн”.
Два теплопункти і теплові насоси: Як влаштована система
Багатьох цікавить як все влаштовано технічно? У будинку на Оболоні міститься два теплові пункти: один споживає теплову енергію від міста та розташований у підвалі, другий – споживає альтернативну енергію та розміщений у піддашші будинку. Таким чином є можливість обирати яку енергію споживати.
“Зовні нам потрібен якийсь з видів енергії – або теплова, або електрична, - пояснює Денис, - тому що будинок має дві незалежні системи опалення – від теплових насосів та від центрального опалення. Вони можуть працювати одна без одної а також суміжно. Якщо зима буде дуже холодною, то система з тепловими насосами може отримувати підживлення від системи центрального опалення”.
Теплові насоси на систему опалення, так само як і насоси на систему гарячого водопостачання, встановлені на даху будинку. Денис каже:
“Теплові насоси – це як холодильник навпаки, ну, або як кондиціонер. Тому “рольова модель” цих механізмів знайома майже кожному.
За одним насосом на даху будинку закріплені три зовнішні випарники, які забирають з навколишнього середовища температуру за допомогою фреона (так званий холодагент, тобто охолоджуюча речовина), звідти відбирається енергія та передається у систему гарячого водопостачання або опалення.
З ІТП нам довелося прокласти мережу на дах будинку, я відбирав повітря з витяжної вентиляції, яка весь рік має однакову температуру – від 18 до 21 градуса за Цельсієм. Ці канали я об’єднав у піддашші будинку, поставив на них теплові насоси і відпрацьоване тепле повітря охолоджувалося, а його енергія передавалася у систему гарячого водопостачання. Тобто відпрацьованим повітрям з витяжної системи будинку ми нагрівали собі гарячу воду. Це дуже ефективно та раціонально”.
Більшість вкладень вже окупилися
Вкладені кошти мешканців будинку у систему гарячого водопостачання окупилися менше ніж за півроку, а кошти у систему опалення – ще не повністю. За підрахунками Дениса залишилося ще близько 30 відсотків.
“У різні періоди внески мешканців були розподілені на додаткове утримання будинку, - продовжує Денис, - у якийсь рік ця сума становила 2 грн за квадратний метр протягом року, у інші – 4,50 грн.
Найвартісніше було встановлювати теплові насоси. Тоді, у 2019 році, внесок з кожної квартири складав 19 гривень за квадратний метр. Це міг бути разовий платіж, або ж розбитий на три місяці.
Виходить, з квартири у 100 квадратних метрів необхідно було заплатити 19 тисяч гривень. Ці кошти окупилися ще до періоду подорожчання енергоносіїв”.
Що стосується утеплення фасаду, яке станом на 2017-2018 роки обійшлося мешканцям у 1300 грн за квадратний метр, то ці кошти, за підрахунками голови ОСББ, мають окупитися протягом семи років з моменту повного утеплення будинку:
“Є заходи, які дуже швидко окуповуються, як, наприклад, заміна освітлення на led-лампи, і є довготривалі – це заміна вікон на енергозберігаючі та заміна фасадів”.
У березні 2022 року, коли розпочалися нестабільні приєднання до електромереж, теплові насоси у будинку було відключено, щоб у випадках різких стрибків напруги дороговартісне обладнання не вийшло з ладу.
“На жаль, сьогодні, коли ціни на електроенергію піднялися майже у три рази, економічна доцільність використання теплових насосів різко впала, пояснює Кукса, - на період, коли ми встановлювали теплові насоси, вартість електроенергії була 1,68 грн/кВТ-год, а опалення – 1763 грн за 1 гігакалорію. У нас же, з використанням теплових насосів, у середньому вона складала від 750 до 950 грн за 1 Гкал, тобто удвічі дешевше”.
У планах – сонячна електростанція на даху будинку
Та повністю енергонезалежним будинок на Оболоні зробити поки не вийде. Адже навіть при встановленні сонячної електростанції на не дуже великій території будинку забезпечити нею живлення теплових насосів буде неможливим. Водночас можна знизити енергоспоживання за рахунок генерації сонячної енергії.
“У мене вже розроблена проєктна документація та експертний висновок для реалізації цього задуму, - ділиться планами Денис, - я хотів це зробити цього року, але, на жаль, проєктанти затягли з експертизою, і тому ми перенесемо це трошки на потім.
Енергії сонячної електростанції на даху з головою вистачає на роботу ліфтового обладнання та на роботу теплових насосів гарячого водопостачання. Тобто можна мати безкоштовну гарячу воду, освітлення та працюючі ліфти, а перш за все – енергонезалежність”.
З першого дня повномасштабного вторгнення Денис Кукса добровільно вступив до лав ЗСУ і нині продовжує захищати країну. Про те, де служить та які завдання виконує, обіцяє розповісти після закінчення війни.
“Вже протягом першого місяця з початку війни я привів до свого батальйону майже 150 людей, половина з яких була з власною зброєю. Переважно це мешканці Оболонського району та околиць Києва, які добре знають свою місцевість і готові були боронити наше місто, тобто усі вмотивовані”, – каже він.
22 грудня 2022 року, у День енергетика, енергоефективність будинку з проспекту Івасюка відзначили у Національному реєстрі рекордів України.
У номінації “наука і технології” його визнали першим будинком в Україні з повністю альтернативними джерелами енергії. Денис також має впевненість, що будинок опиниться у десятці найбільш енергоефективних будівель Європи.
Фото: tvoemisto.tv, Вечірній Київ
