Як ветеран Максим Стукало відкрив бізнес з оренди будиночків на колесах і розвиває культуру автокемпінгів в Україні
37-річний бойовий офіцер та доброволець Максим Стукало після повернення з фронту втілює власну мрію. Він створив проєкт з оренди будинків на колесах Мандри in UA.
Розповідаємо історію ветерана та про етапи створення та розвитку його бізнесу.
Про початок повномасштабної війни
У лютому 2022 року підприємець родом з Дніпра Максим Стукало разом з дружиною та шестирічним сином знімав квартиру в Броварах на 24 поверсі житлового комплексу. Максим працював директором з продажу у IT-компанії, ще раніше був успішним менеджером у компаніях зі світовим ім’ям.
Напередодні повномасштабної війни чоловік почав готуватися, адже вважав, що бойові дії можливі. Він зробив декілька схованок з сухпайками у лісах в Чернігівському напрямку.
24 лютого сім’я Стукала прокинулася від звуку першого влучання у військову базу поруч, а з вікон 24-го поверху було добре видно, як летять ворожі ракети і палає Троєщинська ТЕЦ-6.
“Того ранку я прийняв досить нестандартне для себе рішення, – пригадує Максим, – навколо усі масово намагалися виїхати у західному напрямку, рятуючись від загрози, а ми разом з сім’єю та родиною сестри вирушили до Дніпра. Там живуть мої батьки та брат”.
Вже наступного дня Максим разом з братом потайки від усіх записалися у ТРО 128-ї окремої бригади Дніпра, яка зараз носить почесну назву “Дике поле”. Військового досвіду у них не було, але після закінчення військової кафедри в універі Максим мав звання молодшого лейтенанта:
“Тоді фактично ми були першими людьми, які зайшли на територію військової частини, де набирали добровольців”, – згадує він.
Через деякий час Стукало опинився на кордоні з Харківською та Донецькою областями, а влітку 2022-го його перекинули на напрямок Вугледар-Мар’їнка. Він воював на різних позиціях, обіймав посаду командира взводу вогневої підтримки.
На вугледарському напрямку Максим отримав перше поранення, після цього декілька місяців лікувався та згодом знову повернувся на фронт. Та довго там перебувати не вдалося – нове поранення, і після висновків медкомісії у січні 2023 року Максим демобілізувався з війська. Після важких поранень він досі проходить реабілітацію:
“Коли звільнився, то пройшов досить важкий шлях.
Було довге лікування, ПТСР, пройшов через усі соціальні та привійськові служби – ТЦК, горезвісні МСЕК, інші дотичні структури.
Це було кілька кіл жаху – з отриманням документів учасника бойових дій та необхідних пільг було непросто. Хоча насправді серед них було багато людей, які мені допомагали. Але я – людина активна, розумів, що треба рухатись вперед”.
Про початок власної справи
Від бойових побратимів Максим дізнався про існування Українського ветеранського фонду й про те, що ветерани можуть отримати грант на відкриття власного бізнесу.
“Я досить скептично до цього ставився, гадав, що це профанація. Був певен, що від держави нічого не отримаю крім можливості безкоштовно їздити на трамваї. Але, якщо чесно, я більше люблю пересуватися на власному авто”, - посміхається Максим.
Тим не менш, він вирішив спробувати: у 2024 році взяв участь у конкурсі “Варто почати власну справу” від УВФ. Мета – втілити ідею, про яку підприємець мріяв багато років, і, як він сам каже, “виношував з окопів”.
Це оренда будинків на колесах та створення сучасних кемпінгів для сімейного відпочинку цивільних громадян та відновлення військовослужбовців у мальовничих місцях України. Тим паче, що перебування на природі, як зазначає Максим, допомагає відновити не лише фізичні сили а й душевну рівновагу:
“Все що я мав – це гроші, які отримав за поранення, але цього було недостатньо для початку справи.
Я створив презентацію, виконав усі необхідні заявки. Під час захисту були присутні ментори, бальна система оцінок, багато настанов. І, власне, захист презентації у колі інших співвласників бізнесів – ветеранів, діячих військових, або їхніх дружин. В усіх нюансах та деталях мені дуже допомагали, підказували та пояснювали незрозумілі речі, був менеджер, який мене “вів”. Все було організовано на досить сучасному і зручному рівні”.
Максим Стукало потрапив до двадцятки переможців, отримавши для своєї справи грант від Українського ветеранського фонду у півтора мільйони гривень. У майбутній проєкт доклав власні кошти – 800 тисяч гривень. Назвав його Мандри in UA.
У липні 2024 року підприємець придбав перший будинок на колесах – причіп-велетень Knaus Azur, у якому можуть розміститися четверо дорослих та двоє дітей. Згодом купив другий – кемпер українського виробника компанії LifeStyleCamper. Територіально підприємство базується у Горенці, і виробництво, яке переважно працює на експорт, дуже постраждало під час російського вторгнення:
“Коли я з ними познайомився, то у мене склалося враження, що українці – законодавці кемперової культури. З того часу остаточно вирішив, що купуватиму тільки українські будинки і підтримуватиму вітчизняного виробника”.
Третій будинок на колесах, який замовив Максим, зараз будується.
Проєкт, що допомагає у реабілітації ветеранів
Як розповідає автор ідеї, цей проєкт – не лише про унікальний формат подорожей країною, а й про допомогу у реабілітації ветеранів. Чинні та колишні військові мають змогу отримати комфортний відпочинок під час відпустки, побути з сім’єю та насолодитися затишком природи.
Максим зазначає, що це його особистий досвід, яким він ділиться з іншими:
“Це час, який ви можете проводити з рідними, піклуватися про сім’ю, готувати на природі, якісно відпочивати.
Особливо такий формат має бути близький активним та мобільним людям, бо локацію можна змінювати хоч кілька разів на день”, - розповідає підприємець.
Втім, потреба відпочити є не лише у військових, зазначає він. Після стількох днів жахливої війни надмірний стрес фіксується у багатьох цивільних.
Крім того, це загальносвітовий тренд – втеча від цивілізації до живої природи, своєрідна інтеграція з нею. Та найголовніша ціль підприємця – розвивати новий напрямок туризму в Україні.
“У багатьох існує подив і легка недовіра до ідеї, – каже Максим, – можливо через те, що вона нова для України. Ми маємо багато ресурсів для її розвитку, а налаштованої інфраструктури немає, але будемо лупати ту скелю. Тому й наше гасло звучить так: Open your Ukraine with Mandry in UA (“Відкрий свою Україну разом з “Mandry in UA”)”.
Як усе працює
З чого складається бізнес ветерана-підприємця? Це – кемпервени (з англійської – campervan, або camper van – фургон для подорожей). Кемпер – це причіп, який чіпляється за будь-яку автівку категорії B (легкові, вантажівки з невеликою грузопідйомністю, мікроавтобуси), за умови, що вона обладнана фаркопом.
До системи електрозабезпечення автівки встановлюється спеціальна розетка, причіп обладнаний системою піднімання та опускання, за його допомогою його можна під’єднати до будь-якої автівки.
Сам кемпер, по суті, є готовим зручний житлом, оснащеним усіма необхідними потребами: опаленням, водою, електрикою, сонячними панелями, постіллю, посудом, біотуалетом, і навіть розкладною душовою кабіною. У будиночку на колесах є другий поверх, який обладнано автоматичною палаткою. На збирання-розбирання кемперу йдуть лічені хвилини, бо все досить зрозуміло й зручно.
“Кемпери бувають кількох типів, – розповідає Максим, – зроблені на базі вже готових мікроавтобусів та на базі причепів, які чіпляються за машиною. Можуть бути різних розмірів, наприклад, двоповерхові, залежить від потреб”.
Підприємець обрав невеликий мобільний будиночок-причіп X-Line з біотуалетами, Starlink, Ecoflow, сонячними панелями та незалежною підвіскою для будь-якого бездоріжжя, що робить його унікальним.
Великий новий кемпер – це повністю перероблений сучасний мікроавтобус, він коштує 30-40 тисяч доларів. У США його називають трейлер.
Аби зрозуміти та засвоїти усі плюси та мінуси свого задуму, чоловік разом з сім’єю взялися особисто тестувати будинок, подорожуючи Україною. У першій промо-експедиції вони подолали понад 5 тисяч кілометрів, побувавши у різних регіонах країни – від Києва до Закарпаття, на Волині й у Запоріжжі.
Цікаво, що реакція на будинок на колесах не скрізь траплялася однозначна:
“У одному із сіл бабуся побачивши мене у військовій формі та будинок почала хреститися. Я запитав, чому вона це робить, виявилося, що це реакція на карниз у вигляді труби, “Воно ж мабуть стріляє?”, – запитує. Коли я пояснив справжнє призначення конструкції та її цілі, то бабуся вже хрестила будиночок, ніби благославляючи”.
Про особливості інфраструктури
Наразі підприємець – у процесі втілення двох основних опцій власного бізнесу: створення тимчасових кемпінгів, де можна зупинитися на власний вибір клієнта, та облаштування постійного кемпінгу в курортній зоні на Закарпатті.
Щодо реалізації першого пункту, то ситуація поки що очевидна: в Україні практично не існує для неї необхідної інфраструктури.
“Є поодинокі приватні кемпінги куди можна приїхати, – пояснює Максим, – але ж будинок необхідно заправити усім необхідним, треба щоб електрика була, і бажано було б поєднати якісь цікавинки – історичний бекграунд та природу навколо.
У пошуках партнерів ветеран зараз співпрацює з державним підприємством “Ліси України”:
“У них є “лісовички” – оригінальні рекреаційні комплекси поряд з автомобільними трасами. Плануємо створити колаборацію з декількох таких комплексів. У країнах Європи це коштує 50 євро на добу: будиночок приїхав на вказане місце, до нього одразу підключили усі комунікації. Для України це дорого, плануємо, аби ціна була у межах 10-12 доларів на добу з усім наявним: охорона, бесідки, природа навколо”.
У глобальних планах – влаштувати такі кемпінги по всій Україні на відстані кожних 300 кілометрів. Щодо другої опції – постійного табору у Карпатах, то тут ситуація набагато складніша.
“Перш за все, мені необхідно купити землю, – пояснює Максим, – земля на Закарпатті з “правильним” призначенням у гарному місці, як ви розумієте, коштує значних грошей. Місце має бути цікавим не лише з точки зору природи чи наявності поблизу гір та краєвидів. Важливо, щоб був якийсь історичний бекграунд. Необхідно, щоб була гарно облаштована дорога, до кемпінгу має бути гарний під’їзд, тому що по грунтовій дорозі будинок не доставити. Кемпінг також має бути облаштований необхідними комунікаціями: електрика, вода, каналізація. За своєю суттю, це як облаштування великої турбази, але без бетонних будинків, туди можна приїхати зі своїм”.
Бізнесмен розповідає, що зараз має домовленість про купівлю непоганої земельної ділянки у Закарпатті. Має перевагу у тому, що призначення землі вказано, як не сільськогосподарське:
“Я там нічого будувати не планую, потрібні лише комунікації. Планую зробити ставочок, зручний під’їзд до території, розташування поруч з головною дорогою. Чому у нас особливо не бажають займатися подібним? Бо вже є прокладений шлях туристичного бізнесу – збудовані будинки, глемпінги тощо. Але ніша відкрита, і я можу стати у ній першопроходцем”.
Перезавантаження для військових і відпочинок для цивільних
Як зазначає Максим, автомобільний туризм з будинками на колесах в першу чергу приваблює людей, які люблять свободу, і тих, хто не шукає дешевий відпочинок. Адже будинки самі по собі дорого коштують.
“Моя цільова аудиторія – це військові, що перебувають у звільненні та мають короткий відпочинок у 7-14 днів, – пояснює ветеран, – їм необхідно перезавантажитися, побути на природі, що дуже добре впливає на стан і самопочуття.
До речі, у Штатах автокемпінговий рух дуже допоміг реабілітуватися ветеранам після війни у В’єтнамі.
У той час навіть видавався спеціалізований журнал з рекомендаціями, як створити власний будинок на колесах. У його основі були запчастини з літаків використаної військової техніки”, – каже Максим.
Інша цільова аудиторія для проєкту Максима – цивільні з рівнем достатку, що дозволяє витрачати на відпочинок від 3 тисяч гривень на добу. Це люди, які хочуть отримати досвід так званого Escape-відпочинку – тієї самої втечі від цивілізації.
До речі, перевага вітчизняного туристичного ринку полягає у тому, що Україна – одна з небагатьох країн Європи, де законом дозволено мандрівникам залишатися на ніч у власному транспорті, тобто у будинку на колесах теж. У більшості європейських країн це заборонено, і поліція у таких випадках вас може оштрафувати.
“У нас є попередня умова: ми обов’язково погоджуємо маршрут будинку, – розповідає Стукало, – вони облаштовані gps-навігатором та застраховані, таким чином я позбуваюся можливих ризиків. Для серйозності намірів прошу сплачувати наперед, також для військових та побратимів діє знижка.
Щороку десять ветеранів можуть відпочивати у наших кемперах безкоштовно.
Зараз ми розробляємо опцію доставки будинку: приміром, ви з Києва плануєте поїхати на Закарпаття, і ми можемо доставити вам кемпер у Київ, а після того, як ви відпочинете, можете залишити його там. Також дозволяємо брати з собою хатніх тварин, головне, щоб були усі необхідні документи. Зараз будинки заброньовані аж до грудня наступного року”, – каже Максим.
У перервах між розвитком та удосконаленням свого бізнесу Максим Стукало регулярно займається волонтерством, провідує побратимів на фронті, доставляючи їм все необхідне – від елементарних побутових речей до більш глобальних.
Також ветеран проводить тренінги у Школі професійної та неперервної освіти на базі Києво-Могилянській академії для керівників соціальних служб, голів громад з тимчасово окупованих територій. Серед тем – особливості спілкування з ветеранами, створення власної справи та участь у грантових програмах, або цикл Military for non-military, де розповідає, як бути френдлі до ветеранів, спілкуватися з ними, брати на роботу, керувати. Використовує досвід тренера бізнес-компаній, у яких працював.
Фото надані героєм
