У рубриці Bla Bla Bar відомі люди розповідають про свої стосунки з алкоголем, улюблені київські заклади та важливі міські локації. Наш новий співрозмовник – Діма Зезюлін, соліст гурту Latexfauna (розмовну мову героя збережено).

Про відносини з алкоголем

Моїм першим експірієнсом було пиво у шість чи вісім років. Я просто узяв свої купони, а тоді були саме вони, пішов у кіоск, де продавала моя сусідка тьотя Соня, і купив у неї пиво, збрехавши, що це для мого баті. Вона спокійно продала мені півас, не підозрюючи намірів.

Потім я сів під дерево на автовокзалі і випив 0,5 пива. Мені було не зрозуміло, чого мужики в заводській бані, куди мене водив батько, так його (пиво, не батю) хлещуть.

Але я усе зрозумів, коли мою голову почало приємно крутити.

Я сів на велик і поїхав кататися по району. Особливо мені сподобався ефект, коли різко крутиш головою, а картинка докручується вже після.

Про те, як змінювались алкогольні вподобання

Коли ми були малими, то пили усе, щоб краще почуватися на дискотеках. Зазвичай, змішували пиво і горілку, аби вставляло. Коли став студентом, то пив півасік. Був також період алкоенергетиків.

На одній з перших робіт мій шеф познайомив мене із сухим вином і прищепив любов до нього.

Раніше мені здавалося, що це кислятина, а ось кагорчик клас. Дякуючи шефу, я полюбив вино Нового світу з солонуватим відтінком та усякі приколи, як хамон, чіабата з оливковою олією і сіллю.

А через декілька років мене дуже поперла вся ця домашня і проста естетика під горілочку і закусь. Так я й розповнів.

Уся ця сільодочка, картопелька, келішок, генеральське сальце, мариновані корнішони, чорний хліб. Я сильно приохотитився до такого застілля і розповнів  на 15 кілограмів.

Добре, що я зрозумів, що у мене з алкоголем проблеми. Мій зовнішній вигляд мене засмучував, проблеми зі здоров’ям ставали все гострішими. Одного разу навіть приїжджала швидка. Рік тому я сильно збавив з алкоголем і скинув 12 кілограмів. А останні сім місяців я зовсім не пив алкоголь, чому дуже радий.

Про алкоголь та сцену

Перед виступами вже не п'ю. Раніше постійно це робив, щоб зняти хвилювання.

Одного разу у Харкові сильно перебрав, і ми таке там зробили на сцені, що досі соромно. Пам’ятаю лише, як грав другу пісню з плейлиста. І бац, прокидаюся в готелі посеред ночі. Було тривожно, але ми все відіграли, хоч і дуже погано.

Про улюблені напої

Найулюбленіший напій — горілка. Вона чесна. Вона не смачна. В неї є ціль. Вона не вигадує оцих односолодових казок. В правильній компанії і під правильну закусь вона перетворюється в священний напій, який створює внутрішній затишок, наче в грудях розпалили вінтажну буржуйку.

Оскільки я дуже досвідчений алкоголік, то я любив бухати будь-де.

Випити водочки з домашнім борщем біля тєліка, дивлячись якийсь фільм зі Шварцом клас. Влупить перцовки з колегою супер. Бахнуть нефільтрата в спеку на Подолі ідеально. Насинячитись в гримерці з незнайомцями – питань немає. Але найбільше полюбляв сімейне коло і душевне застілля.

Кльово випити зі старшими дядьками і послухати історії риболовлі та з полювань, а також жарти за 50. В цьому є таке тепло, як у старому светрі під горло, який уже не вдягнеш на парад, але носиш вдома, коли приїжджаєш до мами.

Про похмілля та угар

Похмілля буває від усього. Немає алкоголю, що не викликає його. Хіба тільки дозування. Від бодуна добре може допомогти лазня, легка фізкультура, а також транквілізатори.

Перший серйозний алко-тріп був в дев’ятому класі.

Ми з моїм однокласником Яриком прийшли до нього додому, а там вже сидів його гомосексуальний дядько, який приїхав з Німеччини зі своїм бойфрендом.

Дядько попросив, щоб ми його хлопцю показали природні красоти — річку Гірський Тікич, балку Макотерчик і танк. Прихопивши з собою пляшку "Пшеничної" й "Живчик" для запивона, ми швидко нагулялися і накидалися в мотлох, бойфренд дядька навіть намагався до мене позалицяти, але я дав йому зрозуміти, що я не по таким справам. Тоді навіть про себе відмітив, що я не гомофоб.

Ще в інституті мене забрали в міліцію, коли я був бухий.

Ні за що. Мене просто зупинили і спитали документи, а я почав гнати, що я син депутата. Один раз це пройшло, але не тоді. От мене й замели в каталажку. Потім за мною прийшла заступниця декана Юлія Миколаївна Нестеряк. Соромно було, але тоді не захотілося кинути пити. Це вже сталося, коли набралася критична маса незадоволення собою.

Про улюблені заклади

Мій найулюбленіший заклад — це Куренівські громадські лазні. Там найкрутіша парна, яку я зустрічав у своєму житті. У цій лазні є дух рівності, доброзичливості і приємного спілкування. Кажуть в "банє генєралов нєт". Це правда.

В лазні ніхто не понтується і не намагається показатися кращим, ніж він є насправді.

Також у бані мене веселять всякі життєві історії від мужиків в дусі Леся Подерв’янського. Там можна назбирати фольклорів і випити пиво з феноменальною рибкою.

Я не великий фанат конкретних закладів і їхніх напоїв, але, якщо говорити предметно, то люблю пшеничне пиво в Beer Online.

Колись в Living Room було домашнє вино, яке штирило "мама не горюй".

Про улюблені місця в Києві

Я собачник і постійно думаю про те, де б класно погуляти з собакою. Беру і везу її в хорошу погоду кудись, щоб їй було цікаво, щоб для неї це була нова локація, нові запахи, нові пригоди.

Їй, мені і моїй дівчині подобається Виноградарський ліс, Пуща-Водиця, Жуків острів, канал на Київському морі, Лиса гора на Новообухівській трасі.