“Британець купив три пожежні машини, щоб допомогти Україні”: Історія ініціативи “Добровоз”, яка доставляє десятки автомобілей на фронт
"Добровоз" – одна з важливих волонтерських ініціатив, яка купує і доставляє на фронт десятки машин з-за кордону. З початку війни 30 ентузіастів, які в мирному житті працюють в різних галузях – від IT до маркетингу і креативних індустрій – вже привезли на передову 30 реаномобілей та 100 пікапів.
Волонтерську групу заснував київський бізнесмен Дмитро Юрінов ще у 2014 році, на початку війни на Донбасі. А після повномасштабного вторгнення Росії до них приєдналися десятки волонтерів з усього світу.
Ми розпитали у засновників ініціативи про їхню роботу і допомогу людей зі всього світу.
Про підготовку до війни
Дмитро Юрінов мав великий досвід допомоги військовим ще з 2014 року – з гонщиком Олексієм Мочановим вони возили гуманітарну допомогу до 95-ї бригади «Батальйону Кульчицького» та 54-му окремому розвідувальному батальйону. Також Дмитро вивозив поранених із передової на реанімобілі.
Тому на початку лютого волонтери “Добровоза” почали обговорювати дії у разі вторгнення. Замовили паперові карти різних областей України, бо розуміли, що одразу ж «ляже» мобільний звʼязок та інтернет.
«Зранку 24 лютого до мене зателефонував Саша Гагаєв, який був моїм командиром під час однієї з ротацій. В обід ми вже виїхали до бійців, де нам передали два реанімобілі. Всі волонтерські медичні служби включилися миттєво. Парамедик Ольга Кроха сказала, що нам дають машину АСАП-2, і ми можемо йти на ротацію до ТрО. Памʼятаєте відому фотографію з Ірпеня, де люди стоять під мостом? Це була наша точка», – каже засновник ініціативи.
Про команду
Роботу координують Дмитро разом із Євгеном Бессоновим. Київським юнітом керує Вʼячеслав Коцюба, львівським – Влад Фісун, харьківским – Марія Алфьорова, європейським – Євген Бессонов, новозеландським – Володимир Роднянський.
«Загалом команда складається приблизно з 35 волонтерів. Хтось активний, хтось зараз рідко щось робить – це нормально, ми вже звикли що у кожного свій темп та свої справи. У квітні зареєстрували благодійний фонд, який став необхідним для великих донорів», – розповідає Дмитро.
Також «Добровоз» має друзів у Франції. Серед них – мер муніципалітету Орту-Серіньяк-Кільан Жан-Мішель Рок, який оголосив про збір гуманітарної допомоги; директор компанії ABL Рено Ланрі, який обладнав один зі своїх складів для збору вантажів, що відправляються в Україну; та президент Rotary club Nimes Жульєн Ларозе Серветті, який працює над тим, щоб збір гуманітарної допомоги не припинявся.
«А ще у нас є друг на імʼя Деніель, який проживає у британському Кембріджі. Він за власні кошти купив три пожежні машини, щоб допомогти Україні. Якимось суперчином вийшло, що ми знайшли один одного. Даніель своїм коштом відремонтував одну з машин, а ми допомогли з іншими», – зазначили в «Добровозі».
“Возимо по 12 – 18 машин на тиждень”
Розуміючи брак транспортних засобів, команда фонду почала шукати можливості завезти «швидкі» з-за кордону. Українська спільнота в Європі, переважно зі Швейцарії, дала їм на це перші кошти. Це дозволило у березні завезти в Україну 23 реанімобілі. На митниці членам «Добровозу» сказали, що вони нібито стали першими, хто з 24 лютого приїхав зі «швидкими».
«Коли ми побачили, що інші організації теж почали возити реанімобілі, зрозуміли, що цей запит буде хоч якось закритий. Виникло гостріше питання – не було пікапів. Всі такі автівки досить швидко закінчилися у Німеччині та Польщі, тому ми почали возити з Великої Британії. Напевно, британський вторинний ринок пікапів ніколи не відчував такого інтересу з боку покупців. А тут приїжджаємо ми й веземо в Україну інколи й по 12-18 машин на тиждень», – згадує Дмитро Юрінов.
30 реанімобілів та 100 пікапів за 3 місяці
Кожна військова частина в Україні має певну волонтерську групу, яка з ними працює. Ті, кому потрібні машини, можуть зібрані кошти передати «Добровозу», завданням яких стане знайти машину та організувати її довезення.
«Ми такі »байєри-логісти«. Маємо партнерські автохауси у Великій Британії, яким перераховуємо зібрані кошти. Там вони купують машини, після чого наймають автовоз, або волонтери-водії сідають за кермо та везуть транспорт до українського кордону. А тут ми вже їх забираємо», – пояснює Дмитро.
Наприклад, один із водіїв-волонтерів став Саймон Воллер, колишній військовослужбовець Королівського корпусу зв'язку Великої Британії.
«Наш друг Андреас Бош відправив зі своїм другом Семі бус всякого різного. Він доїхав з Лозани до Вроцлава, там ще щось докупили, і одного ранку перевантажили все до бусу з Миколою. А Микола того ж дня відправив до Києва, до Антона. А Антон – до Марії у Харків. Неочікувано до партії додалися кілька пляшок вина. А Марія відправляє це до лікарень та домівок. Кажуть, десь там була коробка з славетним швейцарським шоколадом», – розповіли в «Добровозі».
В Україні транспорт везуть туди, куди кажуть волонтери. Якщо потрібен пікап, орієнтований на їзду ґрунтами, то купують Mitsubishi L200 або Toyota Hilux. Якщо автівка буде їздити дорогами загального користування – Nissan Navara. За потреби, фарбують машину у камуфляж.
Загалом за три місяці команда «Добровозу» отримала понад 3,3 мільйона гривень, які витратила на реанімобілі, пікапи, дрони та хайтеки, тепловізори, каски та бронежилети. Найважче, кажуть, було шукати дрони, бо їх дуже мало. Загалом змогли ввезти в Україну 30 реаномобілей та 100 пікапів.
Про нові напрямки роботи
Дмитро Юрінов каже, що в «Добровозу» вдало виходить швидко довозити автівки та екіпірування туди, куди багато хто не може дістатися або не хоче ризикувати. А ще волонтери ініціативи допомагають людям, які опиняються у складних ситуаціях. Згадує, як після звільнення Бородянки у перший же день із Вʼячеславом Коцюбою вони приїхали автобусом з гуманітарною допомогою та роздавали її людям. Те ж саме було в Іванкові та Макарові.
Зараз починають співпрацю з польовими шпиталями для цивільних на звільнених територіях та тих, які межують зі звільненими. Нещодавно волонтери їздили до Сумської та Чернігівської областей – доставляли туди медичне спорядження. Останні доставлення військовим були у Покровськ, Бахмут, Святогірськ, Слов'янськ, Крам і Харків.
«Нині наш новий напрямок – опікування дітьми та матусями, що постраждали від війни. Це нова для нас і доволі незвична тема. Ставимося до неї особливо дбайливо. Дуже б хотілося, щоб українці перестали ділитися на тих, хто виїхав з країни, та тих, хто залишився; хто воював та волонтерив, а хто ні. Краще разом дбати про спільне майбутнє нашої країни», – каже Дмитро.
Фото: Добровоз
