Що в Європі працює краще, а що – гірше, ніж в Україні: досвід українських переселенців
Мільйони українців з початку повномасштабної війни були змушені виїхати за кордон у пошуку безпечного місця. Комусь вдалося адаптуватися, інші ж за кілька місяців так і не звикли до реалій нової країни.
Ми поспілкувалися з українськими переселенцями у трьох країнах Європи, аби зрозуміти, що там працює краще, а що – гірше, ніж на батьківщині.
Руслан Галабіцький
Студент першого курсу КПІ ім. Ігоря Сікорського. Евакуювався з Київщини до Швеції
Руслан розповідає, що шведи – люди значно простіші, ніж українці. Вони не дивляться зверхньо на інших, навіть якщо хтось йде центром міста у робочій формі. Там, каже, людей цінують.
Також хлопця потішило те, що для українців певний час проїзд в автобусах і поїздах був безкоштовний. З недоліків – погана ситуація з магазинами. Руслан каже, що у Швеції може бути один супермаркет на три села. А ще, мовляв, там немає терміналів і, відповідно, змоги поповнити карту. Однак в країні є багато робочих місць, але для цього треба знати державну мову.
«Дороги, звісно, всюди гарні. Хотів би бачити такі в Україні. Їжа тут гірша, ніж у нас, та ще й коштує втричі дорожче. В Україні люди працюють усе життя і виходять на пенсію, аби доживати свої останні роки. А у Швеції люди на пенсії починають подорожувати країною, оскільки виплати в них значно вищі, ніж у нас», – зазначив хлопець.
Він розповів, що спочатку справді думав залишитися у Швеції жити. Та його відштовхує потреба довго добиватися віз. Тому вже незабаром планує повертатися додому. Жити у Швеції, підсумовує, занадто дорого.
Леся Адамович
Мешканка Черкащини, з маленьким сином евакуювалася до Польщі
Про різницю в їжі та цінах
32-річна Леся зупинилася саме у Польщі, тому що ця країна найближча до кордону. Та й багато хто з її рідних і знайомих виїхали саме туди. Їй здавалися подібними мови та ритм життя, тож сподівалася комфортно там почуватися.Проживши у Польщі вже понад 4 місяці замість запланованих двох днів, українка помітила низку відмінностей.
«Наприклад, щодо харчування: у нас вони виразніші та смачніші. Я виявила, що тут додають до страв багато оцту та приправ. Вони приглушають справжній смак, і він вже сприймається інакше. Щодо цін, є продукти дешевші та дорожчі, ніж в Україні. Суттєвої різниці немає», – зазначила жінка.
«Не по-сучасному», на думку Лесі, відбувається розвʼязання банківських питань. Для отримання кредитної картки жінці довелося чекати її на пошті. Однак карта загубилася, і довелося перезамовляти.
Про дотримання законів
З головних плюсів Польщі, які відмітила Леся, – чітке дотримання норм і правил. Мовляв, якщо написано, що паркування заборонене чи «це місце для людей з інвалідністю», то цього всі дотримуються. Жінка хотіла б, аби так було і в Україні.
«Я заводжу дитину до дитсадочка щоразу однією вулицею. В один день я побачила, що там почали ремонтувати дорогу. Думаю, розрили, тепер зариють при першому дощі чи коли настане осінь. Але там висіла табличка з плановою датою закінчення робіт. І щойно вона настала, ремонт дійсно завершили», – пригадує жінка.
Загалом Леся вважає, що українці досить подібні з польським народом. Зокрема, ми маємо схожі свята та звичаї. І все ж адаптуватися до нових реалій їй так і не вдалося. Щоранку вона сподівається прочитати новину, що війна закінчилася перемогою, аби повернутися додому.
Андрій Гресько
Школяр, мешканець міста Христинівка Черкаської області. Евакуювався до Італії
Андрій відзначив для себе багато відмінностей між Україною та Італією, зокрема, в освіті. Андрій продовжив в Італії навчання в школі. Там, на відміну від України, урок триває дві години, і хлопцю бракувало відпочинку. Водночас у кожному шкільному класі є компʼютери та дошки з проєкторами.
«Люди в Італії в середньому отримують зарплати у дві тисячі євро. Але ціни в магазинах утричі вищі, ніж в Україні. Також у країні багато платних доріг, хоча хороші всі – й безкоштовні теж. А ще у вихідні в Італії не працюють магазини. Мешканці просто відпочивають у ці дні», – розповів Андрій.
Що стосується місцевої кухні, вона Андрію не сильно сподобалася. Українська йому подобається більше.
В Італії мешканці активно сортують сміття, і спершу хлопцю було важко це роботи. Та він звик і вже мріє, аби це було поширено й в Україні.
Місто, де опинилася родина, дуже красиве. Андрій зазначив, що з задоволенням приїхав би сюди ще раз, але вже як турист. Наразі дуже хоче повернутися додому, адже там залишилися його рідні та домашні тварини.
«Ці міста більше для туристів. Але наша країна красивіша. Я побував не в усій Україні, але коли ти тут народився та жив, хочеться тут і залишитися. Все залежить від нас: якою ми зробимо нашу країну», – додав хлопець.
Фото надані героями, а також swarzedzki.pl і nextbike/Unsplash
