Instagram дня: як активісти відновлюють дерев'яну архітектуру Чернігівщини
Проєкт «Дерев'яне мереживо Чернігова» самостійно займається відновленням дерев'яних будинків, їх тепломодернізацією зі збереженням оригінального вигляду та створенням інтерактивної мапи будинків для того, щоб зацікавити туристів Чернігівщини та показати дерев'яну архітектурну спадщину України у первозданному вигляді.
Проєкт «Дерев'яне мереживо Чернігова» розпочався у 2018 році, розповідає БЖ керівник проєкту Станіслав Іващенко. Починали зі створення інтерактивної мапи - онлайн-музею, присвяченого Чернігову та області, де викладали найцікавіші будинки та паралельно досліджували їхню історію. Одна із функцій такого онлайн-музею - туристична: щоб туристи, приїжджаючи до Чернігова, могли скористатись мапою, обрати цікаві для себе архітектурні споруди та відправитись до них.
Одна з найголовніших цілей команди - це зберегти та відновити якомога більше традиційних для Чернігівщини дерев'яних будинків з мереживним різьбленням.
«Ці будинки на фоні повального знесення в Україні старої архітектури і її перебудови зносяться й у Чернігові. Ними просто нехтують», - зазначає Станіслав Іщенко.
Тому у 2019 році після створення мапи розпочалося й фізичне відновлення мережива на старовинних будинках.
Усі будинки, які відновлює команда, понад сторічної давнини. Деякі з них є пам'ятками архітектури.
Окрім реставрації мережива та фасадів, проєкт, зокрема, утеплює дерев'яні будинки, повністю зберігаючи оригінальний фасад:
«Дерев'яний будинок складається з дошки-обшивки та зрубу - дерев'яних колод. Між ними зазвичай є така штука, яка називаються січка або дранка, це такі перехресні маленькі дощечки, які замазані або штукатуркою, або глиною. Так от ми знайшли спосіб, коли знімається сама дошка, а дранка прибирається взагалі. Всередину можна закласти мінеральну вату, вологозахисну плівку, тобто, сучасні матеріали, а потім на місце повертається дошка. Відповідно, будинок ззовні ніяк не змінюється, але він одразу отримує плюс кілька градусів утеплення, він не продувається, і зруб захищається», - розповідає Станіслав.
Уся робота відбувається на волонтерських засадах, виключно з ініціативи команди «Дерев'яного мережива Чернігова» та активістів-волонтерів, які підтримують проєкт. Влада міста не бере участі в проєкті.
«Міська влада повністю ігнорує цю проблему, і, на жаль, це стосується не лише дерев'яних будинків, але й цегляних. Історична спадщина у Чернігові не доглядається», - каже засновник проєкту.
Фінансування реставрацій та реконструкцій відбувається по-різному. Деякі власники будинків готові повністю профінансувати роботи. Як розповідає Станіслав, для цих робіт багато чого і не потрібно, якщо мова йде виключно про підтримку, заміну або оновлення дерев'яного мережива, то гроші потрібні лише на дошки, фарбу, деякі інструменти та антисептик.
Якщо мова йде про цікаву споруду, яку хотілося б зберегти, і це буде вартувати більших коштів, тоді це фінансується з бюджету проєкту, який наповнюється благодійними внесками.
Також команда у співпраці з місцевим телеканалом відзняла серію роликів про найцікавіші будинки Чернігівщини, які навіть не завжди мають охоронного статусу, але несуть естетичну цінність. Уже випустили 20 відео і продовжують створювати їх надалі.
Нагадаємо, що дім українського архітектора переміг на всесвітньому дизайн-конкурсі.
А в Пущі-Водиці руйнується дерев'яна дача початку XX століття, яка є пам'яткою архітектури.
