Потріскана фарба на стінах, брудний ліфт, сміття на поверсі. Так, це типова картина в під'їздах багатьох київських висоток.

Ми знайшли двох киянок, які не захотіли з цим миритися. Одна з них зуміла переконати сусідів зробити ремонт спільно, друга — вирішила не витрачати на це час і сама привела під'їзд до ладу.

Розповідаємо, чи було це складно, у скільки обійшлося і як вплинуло на мешканців будинку.

Євгенія Пірог, письменниця

Де живе: Дорогожичі
Що зробила: відремонтувала під'їзд спільно з сусідами

З чого почали

Все почалося напередодні Дня незалежності минулого року. Ми з сусідкою вирішили, що треба б щось поправити в під'їзді нашої вже не нової п'ятиповерхівки. До цього подавали заяви в ЖЕК з проханнями щось зробити, але ніхто не відреагував. Тому ми самі почали ремонт на поверсі.

Реакція мешканців

Сусіди стали питати, мовляв, а що відбувається, а може, і нам треба. Ми пояснили, що якщо є бажання, то можна обговорити, що конкретно потрібно будинку, скинутися і почати робити. Розклеїли оголошення на поверхах, провели збори й почали.

Співпраця з сусідами

Конфліктних ситуацій не було. Навпаки, ремонт змінив людей на краще.

Один сусід, який до того постійно курив у трусах на поверсі та плювався на підлогу, включився в справу і дуже допоміг.

Він виявився працьовитим, поклав плитку на підвіконні, з іншими роботами допоміг.

Буквально за тиждень впоралися з ремонтом: кожен робив, що міг, ми не залучали жодних будівельників і майстрів з боку. Хтось скинув грошима, хтось активно вкладався в ремонтні роботи, приносив матеріали.

Вийшло, що з кожної з 25 квартир (а всього їх 30) зібрали по 200 грн. Вийшло близько 5 тис. грн.

Що зробили

Розфарбували стіни, залишили на стінах написи на кшталт: "Ласкаво просимо додому!" на вході, або "Роби світ кращим". Намалювали пташок, котиків, собачок. Мешканці поверху самі вирішували, що писати у себе. Вийшло дуже красиво. Також замінили плитку на підвіконнях і встановили поручні на першому поверсі.

Чи боюся я, що нашу роботу хтось зіпсує? Не знаю, ні, напевно. У нас є домофон, тому сторонні, в принципі, не заходять. Ну, і всіляко краще, ніж якби нічого не робили.

Що це дало

Ця ініціативність чомусь пішла нам на користь у контакті з ЖЕКом: тепер наші заяви вже не залишаються непоміченими. Наприклад, ми просили зробити біля ґанку поручень, тому що там вже не впоралися б самі — адже потрібні були більш серйозні роботи, зварювання. Вони зробили.

Леся Вакулюк, телеведуча

Де живе: Оболонь
Що зробила: пофарбувала двері ліфтів у 9-поверховому будинку

З чого почала

Моя історія почалася ще в 2012-му: тоді я пофарбувала у себе на поверсі двері ліфта. До цього неодноразово зверталася в ЖЕК, щоб вони допомогли, але співробітниця називала десятки причин, чому не можна це зробити: то нікому, то якесь розпорядження КМДА, то ще щось. У мене після ремонту залишалася фарба і я вирішила витратити її на під'їзд.

Що зробила

Потім ходила й розмальовувала ліфти на інших поверхах, одному сусідові пофарбувала двері вхідні — вони були коричневі й тьмяні, а ще допомагала друзям робити їхні під'їзди красивішими.

У 2015-му один виробник фарби подарував мені кілька банок різнокольорової фарби, щоб підтримати ініціативу. Потім вони надсилали мені фарби знову і знову. Я просто попросила друга піарника написати їм з такою пропозицією — мовляв, вони мені висилають фарбу під соціальний проект, а я згадую назву фірми в своїх постах.

Реакція мешканців

Реакція була дуже різною. Були ті, хто хвалили, були — які лаялися і говорили, мовляв, попередній колір дверей ліфта був краще. У відповідь на це я запропонувала купити фарбу того кольору, який їм подобається, і пофарбувати самостійно. Тоді риторика різко змінилася.

Хтось питав, від якої я політичної партії, деякі сприймали мене як нового двірника.

Особливо кумедно було, коли маленькі діти, побачивши мене, раптом вигукували: "О! Так ось хто це все зробив!" Так, ніби до цього думали, що воно саме собою виникає. Одна дівчинка сказала мамі, що коли виросте, теж буде робити так красиво.

Співпраця з сусідами

Підключати сусідів до свого наміру я особливо й не хотіла ніколи — там або пенсіонери, або ось один сусід розповів, що в цьому районі "дужче, ніж на Борщагівці". Навколо, мовляв, одні алкаші та наркомани. Питав, чи не растаманша я — все у мене таке різнобарвне.

До того ж, у мене складний робочий графік, тому просто коли була вільна хвилина, я йшла і фарбувала. Це була особиста ініціатива, сама захотіла, сама зробила. Я в цьому плані більше одинак.

Що це дало

У своєму будинку я пофарбувала ліфти вже на семи поверхах. У під'їзді їх усього дев'ять, але дев'ятий вже хтось пофарбував за мене.

На моєму поверсі сусіди, побачивши результат, почали пропонувати скинутися грошима, щоб "відбити" хоча б частину моїх витрат на матеріали. Один хлопець приніс банку фарби після ремонту і сказав, що мені знадобиться більше. Хтось також самостійно пофарбував одну стіну.

Фото: герої матеріалу, RhondaK Native Florida Folk Artist / Unsplash