Онлайн-освіта чимось схожа на спортивні тренування вдома — якість виконаної роботи залежить лише від нас.

Поруч немає тренера-викладача, додаткових мотиваторів і штрафних санкцій. Для багатьох це обертається крахом: ентузіазму вистачає на перші кілька занять, а далі довгий список важливих відмазок на тему “чому не сьогодні”.

Ми поговорили з людьми, які успішно проходять онлайн-курси, і дізналися, як їм це вдається та чи використовують вони потім отримані знання.

Анастасія Голобородько, консультант зі здорового харчування

Перший досвід

Перший курс був на зорі появи платформи для онлайн-освіти Coursera. Щось пов'язане з гастрономією в одному з університетів Японії. Тоді від моменту анонса курсу, подачі заявки та до старту повинно було пройти близько 3-4 місяців. Довгоочікуване повідомлення прийшло, але ні до матеріалу, ні до подачі я виявилася не готова. Було не цікаво. Курс не закінчила. Але я зрозуміла, що це таке, зрозуміла, що є вибір і вже через місяць обрала перший курс, який закінчила достроково. Таким темпом і продовжую.

Прослухані курси

Уже прослухала сім або вісім курсів. Все стосується глобальних питань охорони здоров'я, спортивної нутріціології, виховання атлетів, харчування під час циклічних видів спорту, дитячої дієтології, скандинавської дієти та подібного. Всі пов'язані з моїм родом діяльності — я консультант з харчування. З окремим виділеним фокусом на спорт.

Отримані знання я використовую більше, частіше й успішніше, ніж навички з моєї першої, базової освіти.

Наука в наш час дуже динамічна. І не завжди методички в університеті здатні йти в ногу з часом. Онлайн-платформи ж це можуть.

Як не закинути курс

У складні й завантажені графіки на роботі, я заздалегідь виділяю для освіти 1-2 повних дні та прослуховую багато лекцій одразу, щось фіксуючи в блокноті ручкою, по пунктах, по-старому. Тези допомагають потім не втратити й не забути важливе, коли інформації відразу багато.

Не завжди формат "1-2 години на день" зручний для людей, які працюють, а спланувати й виділити два дні та по 5-7 годин у них — можна.

Здати екстерном. Почекати результат.

Звісно, можна слухати курс паралельно граючи в гру або дивлячись фільм, а самостійні роботи писати, озброївшись гуглом. Але це трата вашого ж власного часу. Коли є завдання і бажання стати краще, дізнатися нове і, можливо, навіть вибрати лектора, який кращий в обраній сфері — це ідеальний досвід і освіта на відстані витягнутої руки. Доступна кожному.

Найкращі платформи

Я думаю, Coursera — супер варіант. Платформа стала просто величезною, сотні університетів, є можливість обрати мову навчання, якщо хтось не впевнений у своїй англійській. І охоплено десятки сфер. Не обов'язково сідати відразу за конспекти або рости в професійному плані. Можна спробувати пройти курс, пов'язаний з вашим хобі й зрозуміти, чи підходить вам взагалі такий варіант подачі інформації.

Катерина Аврамчук, маркетолог

Перший досвід

Пам’ятаю, це було щось про мистецтво. Я тоді працювала редактором відділу “Арт” в одному з медіа. Курс був ідеальним, але лектори були настільки нудні, що я закинула навчання після третього заняття.

Прослухані курси

Мій перший досвід був мотивований цікавістю, а не усвідомленою потребою в знаннях. Але всі мої наступні курси вже були саме про знання. Коли я пішла в бізнес, то усвідомила, що мені не вистачало підготовки для розуміння бізнес-процесів. Тоді я почала систематизувати свій досвід онлайн-курсами.

Мої найкращі курси: стратегічний маркетинг, проектний менеджмент та корпоративний піар. Вони допомагають мені в роботі.

Як не закинути курс

Онлайн-освіта є абсолютно ефективною, якщо людина правильно змотивована. Ти маєш розуміти, що тобі ці знання потрібні значно більше, ніж роботодавцю. Інвестиція в знання — це інвестиція в себе. Таким чином людина мусить розвиватися завжди.

Раджу ніколи не здаватися. Вимкніть усі сповіщення і не намагайтеся займатися паралельно іншими речами — слухайте лектора і пишіть конспект.

А ще пройдіть онлайн-курс від Каліфорнійського університету на Coursera Learning How to Learn — це про методику ефективного навчання. Є українські субтитри.

Найкращі платформи

Залежно від освітнього майданчика онлайн-курси поєднують в собі відеолекції, текстові матеріали, домашні завдання і навіть підсумкові тести. За таким принципом працює Coursera. Це фантастична можливість пройти курси IBM, Стенфордського і Гарвардського університетів. У них є і безкоштовні, і платні курси.

Проходила також декілька курсів від Laba.

Перевага цього майданчика в тому, що лектори — спеціалісти, які працюють на українському, російському та білоруському ринках, тому їхні кейси більш адаптивні.

А ще люблю випадково відкрити якусь лекцію на Arzamas і послухати про мистецтво, історію чи антропологію.

Альона Вишницька, журналістка

12308424_957651714281056_4723808189262725610_n

Перший досвід

Мій перший онлайн-курс був про алгоритми та нерівності. Я була на другому курсі бакалаврату з філології в Могилянці. Засумувала за математикою, і на парах зі старослов’янської мови мені чомусь дуже захотілося порозв’язувати рівняння та пошукати квадратні корені чисел. Я швидко пройшла той курс і мені набридло.

Прослухані курси

Пізніше редакторка одного медіа запропонувала мені експеримент — я мусила проходити онлайн-курси, які можуть бути корисними для журналістів, а потім писати про це. Ну я й погодилася на таку авантюру. Далі я щомісяця обирала який-небудь курс на українській або іноземній платформі та аналізувала його корисність.

У рамках експерименту я пройшла курси з гендеру та фінансового менеджменту на українській платформі Prometheus. Ще я проходила курс сторітелінгу від анімаційної студії Pixar, а також курс створення мультимедійних історій на Coursera.

Я обирала курси, так би мовити, за покликом серця, а ще частіше — щоб перевірити, на що я здатна сама.

Очевидно, що одного онлайн-курсу мало, аби стати професійним сторітейлером чи ще кимось. Але це, як мінімум, дає розуміння того, як все влаштовано і як що працює. Це приносить ідеї.

Як не закинути курс

Раджу працювати над власним тайм-менеджментом та концентрацією. Я намагалася працювати за розкладом: годину вранці, годину ввечері. Але це виявилось реально складно.

Потім я встановила додаток Go Fucking Work для браузеру Google Chrome. Встановлюєш, прописуєш список сайтів, які заважають тобі працювати, а потім, коли заходиш на ці сайти — на весь екран з’являється фраза GET BACK TO FUCKING WORK NOW.

Плюс той факт, що я мала здавати матеріали про курси своїй редакторці, робив свою справу. А взагалі, якщо курс цікавий, то я могла і шість годин поспіль його проходити. До того ж, це просто і в межах зони комфорту. Таке навчання зовсім безболісне і деколи схоже на розумний серіал.

Найцінніше, що дає онлайн-освіта — це можливість потестити себе в різних сферах. Або зрозуміти, чим ти хочеш займатися в цьому житті, або перевірити, чим точно не хочеш. А якщо ти вже визначився, то різноманіття курсів дозволяє обрати купу напрямків для додаткових знань.

Найкращі платформи

Кілька курсів я пройшла на українській платформі Prometheus, один на Coursera, і ще — курс сторітелінгу від анімаційної студії Pixar.

Фото: Facebook-сторінки героїнь матеріалу, Beginogi.ruPatrick Fore, Dakota CorbinAutumn Goodman / Unsplash