Громадська спілка «Українська видавнича асоціація» звернулася до президента Володимира Зеленського з проханням скликати засідання РНБО щодо стану та відновлення видавничої галузі й критичної інфраструктури книговидання. В асоціації заявляють, що після серії російських атак галузь зазнала значних втрат, а чинних механізмів компенсації недостатньо.
УВА об’єднує 97 видавництв, друкарень і книгарень, які, за даними самої організації, забезпечують близько 80% книжкового ринку України. Його річний оборот асоціація оцінює приблизно у 7–8 млрд грн.
За оцінкою УВА, лише за літо 2026 року внаслідок російських атак було знищено близько 13 млн книжок, а прямі збитки галузі становлять щонайменше 1,19 млрд грн. Для порівняння, загальний наклад книжок і брошур в Україні за 2025 рік становив 33,21 млн примірників.
Одним із найбільших ударів стала атака на склад у Харкові, де зберігалася продукція видавництва «Ранок» і мережі «КнигоЛенд». За даними асоціації, там було знищено близько 8 млн книжок, зокрема 620 тисяч підручників. Збитки від цієї атаки оцінили приблизно в 1 млрд грн.
Цього року ударів також зазнали друкарня «Конві», книжковий ринок «Почайна» в Києві, книгарня «Альпака», магазин мережі «Книгарня Є» на Подолі, логістика «Ранку» в столиці, а також видавництва «Наш Формат», «Лабораторія» та BookChef.
В асоціації нагадали й про попередні втрати галузі. 23 травня 2024 року внаслідок російського удару по харківській друкарні «Фактор-Друк» загинули семеро працівників. За даними УВА, на підприємстві друкували приблизно третину всіх книжок країни. Також були знищені виробничі потужності «Побутелектротехніки», яку в асоціації називають однією з найбільших друкарень України.
За галузевими оцінками, цього року падіння загального накладу може сягнути 15%, а продажів у примірниках — 25%. УВА також наводить дані Українського інституту книги: станом на серпень 2026 року сукупна площа всіх стаціонарних книгарень України становить трохи більше шести футбольних полів.
Найгострішою проблемою видавці називають відсутність робочого механізму компенсації вже завданих збитків і відновлення знищених накладів.
Програма часткової компенсації воєнних ризиків, яка діє з 1 січня 2026 року, за твердженням УВА, покриває майно, знищене лише після долучення підприємства до програми та на визначених «територіях підвищеного ризику». Водночас вона поширюється на нерухомість, але не охоплює товари в обороті й готову продукцію — зокрема книжкові наклади.
Тому асоціація просить через рішення РНБО зобов’язати уряд виділити кошти на компенсацію збитків видавництвам, друкарням і книгарням та відновлення знищених накладів, насамперед підручників. Також видавці пропонують поширити механізм страхування й компенсації воєнних ризиків на готову продукцію та передбачити компенсацію майна, знищеного ще до долучення до програми.
Серед інших пропозицій — поширити державні програми пільгового кредитування на відновлення виробничих потужностей і накладів та відновити прямі державні закупівлі книжок для бібліотек, які, за даними УВА, зупинили ще у 2022 році.
В асоціації зазначають, що на 2026 рік на видання книжок передбачено 26 млн грн, за які Український інститут книги має профінансувати до 75 видань. За наведеними у зверненні даними, щороку свої бібліотечні фонди оновлюють близько 21% громад, а частка російськомовних книжок у бібліотеках перевищує 40%.
УВА також просить запустити передбачену законом компенсацію оренди книгарням. За даними асоціації, програму планували впровадити з 1 липня 2026 року, однак вона досі не працює.
Серед інших запропонованих кроків — ухвалення проєкту «Культурний простір» про підтримку креативних індустрій, забезпечення передбаченого законом звільнення сфери від ПДВ та створення міжвідомчої робочої групи з питань розвитку видавничого ринку.
До неї пропонують залучити Міністерство культури, Міністерство освіти і науки, Міністерство економіки, Міністерство фінансів, Держкомтелерадіо, Український інститут книги та УВА. Асоціація також пропонує визначити єдину точку координації в Секретаріаті Кабміну та конкретні строки виконання рішень.
«Ми свідомі, що Раду національної безпеки і оборони збирають не за кожним приводом і що на тлі фронту книжка виглядає темою, яка може почекати; проблема лише в тому, що поки вона чекає, друкарні згоряють швидше, ніж відбудовуються», — йдеться у зверненні.
В УВА зазначають, що більшість необхідних документів уже підготовлено та передано уряду. Асоціація також готова представити президентові повний пакет напрацювань.
