Наталія Кармачова та Надія Борденюк – дві подруги, які вже 5 років розвивають дуже незвичний бізнес: вони готують різноманітні олії холодного віджиму. 

В лінійці їхнього бренду Only Oil – лляна, конопляна, гарбузова, мигдалева, кунжутна олія, олія з гірчиці та навіть з чорного кмину.

За місяці повномасштабної війни вони встигли перевести виробництво з Київщини на захід України та повернути назад, думали над тим, аби закрити бізнес, але врешті-решт не тільки зберегли справу, але й випустили кілька новинок.

Ми поговорили про те, чому Наталя та Надія обрали саме олію, які інвестиції потрібні, аби втілити мрію, та з якими викликами вони стикнулися в ході повномасштабної війни. 

Робили олію вдома на кухні: як все починалося

Історія Only Oil почалася після того, як Наталія, одна з подруг, переїхала до Києва з окупованого Криму. В Києві на неї чекала Надія, яка теж народилася в Криму.

Наталія мала досвід роботи шеф-кухарем, Надія працювала в будівельній компанії.

Часто вони говорили про те, що було б добре разом відкрити якийсь бізнес. Наприклад, кав’ярню або простір для приготування корисних страв.

Але життя склалося інакше. Спочатку Наталія почала готувати олії для себе. Лікарі рекомендували їй дієту та корисне харчування, а ті олії, які вона могла знайти в магазинах, не відповідали її вимогам та очікуванням.

Наталія згадує: "Все почалося на домашній кухні. Технологія приготування олії дуже проста: я беру насіння, за допомогою шнекового преса вичавлюю олію та розливаю по пляшках. Все!"

І додає, що смак та якість олії залежить саме від вихідного матеріалу: "Я працювала шефом, в мене дуже чутливі смакові рецептори. Я можу довго, нескінченно довго обирати найкращий продукт. Зараз, звісно, ми визначаємо якість продукту методом лабораторного аналізу, а раніше я все просто обирала на смак. І не помилялася".

Спочатку подруги робили домашню олію для себе, потім – для друзів.

Хтось сказав: "Якби така олія десь продавалася, я б купив. Це смачніше, ніж все, що є в магазинах". Вчасно почуті слова підтримки спрацювали: подруги вирішили перетворити хобі на бізнес.

За келихом вина придумала назву Only Oil, попросили друга розробити дизайн етикеток та вирушили на першу виставку, аби представити свій товар незнайомцям. 

Гарні відгуки на виставці остаточно переконали їх  в тому, що варто спробувати.

 "Взагалі люди дуже скептично ставилися до ідеї продегустувати олію. Не розуміли, нащо такі дегустації. Це ж просто олія! Але ми всіх переконували дати нам шанс. І це був wow-ефект. Вони не могли повірити, що, наприклад, олія з льону може зовсім не гірчити, а мати свіжий рибний приємний присмак" - згадує Наталія. 

Про трансформацію бізнесу і вихід в ритейл

Початкові інвестиції в бізнес склали близько 3000 доларів. За ці гроші орендували невеличке приміщення, купили обладнання, запустили виробництво.

Протягом першого року головним майданчиком для продажу став Instagram, багато замовлень приходили саме звідки. 

Цьому посприяли блогери: їм так подобалася олія, що вони рекламували її безплатно або на умовах бартеру.

Крім того, подруги брали участь у різноманітних виставках та фестивалях. За рік вони вийшли на 4000 постійних клієнтів, які регулярно замовляли для себе олію раз на місяць або частіше.

Наталія відповідала за відбір сировини та смак, Надія – за фінанси та звітність.

У 2019-му вони вирішили перейти на новий рівень: хотіли, аби їхня олія продавалася в популярних магазинах, а не тільки онлайн. 

Пройшли курс "ФудПросвіта" від "Лавки традицій". За результатами їм запропонували співпрацю, діяти треба було швидко.

Надія згадує: "Щойно у нас завершилося навчання, нас запросили на фестиваль крафтових продуктів від "Лавки традицій". У нас був лише місяць, аби повністю змінитися: переїхати в інший простір і збільшити виробництво, пройти всю необхідну сертифікацію, перейти на стандарт НАССР. Спочатку це здавалося нереальним, але ми все встигли".

Звісно, не все було легко. Іноді траплялися несподівані виклики. Наприклад, одного разу, щойно подруги перевезли виробництво у нове приміщення в центрі міста і завершили ремонт, їм вимкнули світло: "2020-й рік. Ми ледь вигрібаємо з COVID19. Відвозимо працівників та роботу на машині, аби вони зайвий раз не наражалися на ризик. Робимо ремонт. І ось за день до чергового відвантаження товару нам просто вимикають світло. Орендодавець говорить, що, можливо, це назавжди. Це був шок".

Але Наталія і Надія впоралися: замовлення відвантажили, а врешті вкотре перевезли виробництво – до Коцюбинського на Київщині.

Про бізнес в умовах війни

23 лютого Наталія та Надія відправляли олію в різні міста. Зараз з болем згадують про  Херсон (наразі тимчасово окупований) та Стоянку (магазин там був зруйнований під час обстрілів) в списку.

24 лютого вони вже не думали про бізнес: головним завданням було вижити.

Надія залишалася в Києві, на Лівому березі. Майже весь березень провела у підвалах.

Наталія виїхала – спочатку до Івано-Франківська, а потім до Франції, але згодом повернулася додому.

На початку березня, коли точилися бої за Київ, ані Надія, ані Наталія не знали, що з їхнім виробництвом у Коцюбинському і чи можна до нього дістатися. Після двох перших "прильотів" зовсім поряд, вирішили на свій ризик дістатися цеху і вивезти обладнання. Це вдалося.

Навіть після звільнення Київщини в цеху не було електрики. Наталія і Надія не знали, чи повернуться колись до своєї справи. Але головним мотиватором стали клієнти. Вони ще у квітні почали писати з запитами щодо відновлення виробництва.

Наталія розповідає: "Ми не розуміли до кінця, що буде далі. Чи є у нас бізнес? Чим ми займаємося?Але все вирішили люди. Їхні питання: "Як ви, дівчата?" Їхні розповіді про те, що всі запаси олії закінчилися і вони вже скучили за нашим продуктом, змусили нас знову стати до роботи".

Надія додає: "Є клієнти, які купляють нашу олію з першої виставки. 5 років поспіль кілька разів на місяць. В умовах, коли весь світ руйнується, такі прості речі, як звичні смаки можуть стати доброю опорою. І якщо ми могли підтримати людей хоча б у такий спосіб, просто роблячи нашу олію, ми мали це зробити".

В травні подруги знову почали виробництво олій в Києві. Викликів вистачало: проблеми з паливом, продуктами та навіть з пляшками. 

Склозавод у Гостомелі, який виробляв пляшки для олії, розбомбили. Надія встигла викупити останню партію плашок, що залишалися на складах, тепер під нові пляшки потрібні нові етикетки.

"З продуктами теж питання. На імпортні продукти – кокос, мигдаль – зростають ціни через курс валют. Гарбузи ми завжди замовляли на одній фермі в Запорізькій області. Наразі вона в окупації. Ми дуже серйозно ставимося до якості продукції: якщо не знайдемо саме таке насіння, яке нам потрібно, краще поставимо виробництво якоїсь олії на паузу. Але поки шукаємо нових партнерів".

Наталія і Надія не тільки зберегли влітку виробництво, але й запустили новий продукт: хлібці-суперснеки, в основі яких клітковина з насіння льону та різне насіння.

Наталія говорить, що за останні місяці у бренду сформувався цілий фан-клуб в Європі: люди, які евакуювалися в інші країни, шукають шляхи, як замовити улюблену олію з України.

"От нещодавно відправили кілька видів олії до Лондона. Ще одна наша постійна клієнтка – амбасадорка на Мальті. Здається, там в неї є доступ до найкращої оливкової олії світу, до будь-яких продуктів, але вона все одно пише, що наші олії – найкращі", - говорить Наталія.

Надія додає: "Ми по-хорошому "підсіли" на наш власний продукт. Ми не можемо без нього. І знаємо купу людей, які закохані в нього так само. Це наш головний мотиватор. А ще працює бачення перспектив. Бізнес існує доти, доки є куди зростати. Зараз ми чітко бачимо нові цілі: вихід на європейські ринки".

Фото: Only Oil