Як повномасштабна війна вплинула на українське виноробство? 

Ми зустрілися з Анною-Євгенією Янченко, авторкою блогу "Сомельє в зелених штанях" та книги "Вино без правил", аби поговорити про очікування від врожаю 2022, українські вина в музеї вин у Бордо, нагороди та виклики, благодійні винні дегустації в усіх куточках світу та українських виноробів, які стали до лав ЗСУ.

Про українські виноробні та врожай 2022

На початку 2022 року в Україні було десь 180 виноробень. Скільки їх буде за рік або два – питання. Викликів, з якими стикаються українські винороби, дуже багато.

Ягоди на лозах достигнуть, а от що далі? Велика кількість виноробень розташовані на півдні. Миколаївська, Херсонська, Одеська області. Тож вони або на окупованих територіях, або під обстрілами. 

Як збирати врожай? Нещодавно на одному з виноградників прийшов час збирати Ркацителі. Щойно стали до роботи, почався обстріл. Довелося відкласти. Але для виноробства терміни, певний ступінь зрілості ягід критично важливі.

І навіть якщо врожай зібрано, залишається безліч питань. Як цей виноград переробити? В які пляшки розлити? 

В Гостомелі знищено завод, який виробляв пляшки для більшості виноробень. Можна знайти інші, але за кордоном і дорожчі. Логістичні ланцюжки розтрощено – багато виноробів закуповували виноград в Миколаївській та Херсонській області, зараз це складно.

Водночас не можна говорити, що "все втрачено"

Наприклад, всупереч ситуації на півдні України, агрономи та винороби "Бейкуш" (Миколаївська область) розпочали збір врожаю вчасно. Вони говорять про те, що якість винограду дуже добра. І навіть обсяг зібраного врожаю непоганий. Такий, як торік.

Складна ситуація з Prince Trubetskoi Winery на Херсонщині. Відомо, що виноробня знаходиться під окупацією з перших днів війни, доступ до виноградників було тривалий час заміновано.

Російські війська вивезли та частково знищили винну колекцію виноробні, понівечили обладнання лабораторії та інше майно. На щастя, сама будівля виноробні та виробнича частина залишилися неушкодженими. Зараз у працівників є доступ до виноградників, триває збір врожаю. Вони все ж таки сподіваються зробити вино.

Є й добрі новини. SHABO на Одещині продовжують працювати й звітують про те, що "врожай цього року має бути видатним". Розповідають, що вже зібрали приблизно 75% врожаю, хоча, звісно, через військові дії ситуація складна. Не дивлячись на це, сподіваються, що це буде "великий вінтаж", бо показники винограду дуже добрі.

Виноробня "Шато Чизай" на Закарпатті теж розповідає про те, що врожай виглядає на 5+. Хоча літо було засушливим, а сезон почався на два тижні раніше, ніж минулого року.

А ще команда говорить про те, що вони активніше почали працювати на експорт і продають вина в Китаї, Сінгапурі, Естонії та ведуть перемовини з іншими країнами. Власне, збут в інших країнах та налагодження експорту це ті питання, які зараз вирішують всі згадані виноробні.  

Збут в умовах війни – це теж виклик, і диверсифікація ринків – цілком зрозумілий крок у спробі українських виноробів знизити ризики. Будемо чекати на новини. Але, звісно, треба розуміти, скільки зараз за всього вкладено у кожну пляшку українського вина: праці, відданості, сміливості.

Про "винну дипломатію" та українське вино на світовій арені

Якщо чесно, рівень цікавості до українських вин був досить високий і до 24 лютого. Звісно, цей день багато чого змінив. 

З одного боку, наразі про Україну говорять всі, і ми можемо проводити дегустації та знайомити з українським вином людей і в Японії, і у Фінляндії, наприклад.

З іншого боку, деякі важливі події, на яких мали бути представлені українські вина, зірвалися: так, через війну просто не було можливості презентувати вина 11 виноробень на великій світовій винній виставці ProWein.

Це саме та подія, на якій байєри з усього світу відбирають вина, які вони будуть завозити у свої країни. У нас там мав бути величезний стенд на 45 квадратних метрів. Українські вина мали побачити всі. Але цього не сталося, бо відправка на виставки вин в умовах війни – ще той квест. Україна була представлена виноробнею Shabo, які змогли власними силами презентувати свій стенд.

Хороша новина полягає в тому, що російські вина також цього річ не були представлені на виставці: керівництво ProWein відмовило їм в участі 

Зважаючи на те, що виноробна галузь певною мірою консервативна і дуже обережна, таке рішення було справжнім ляпасом для росії.

В той час український стенд був на London wine fair. На конкурсі від Decanter в Лондоні багато українських вин отримали відзнаку, і це дуже важливо. Decanter, до речі, дав українським винам брати участь в конкурсі безплатно.

Але те, з якими пригодами ці вина туди доставляли – це окрема історія. Є перелік смішних історій про те, як українські вина потрапляють на міжнародні дегустації за сучасних логістичних умов і часто неможливості оформити транспортні папери. 

Найвідоміша історія про те, як вина Бейкуш потрапили в Лондон – спочатку пляшки вівдвезли в Угорщину і все мало б бути добре, але в умовах війни оформити всі необхідні документи було просто нереально. Тож, врешті, їх в Лондон відвозив родич відомого винороба Сергія Стаховського просто у валізах. 

Decanter потім навіть статті про це писав, вони жодного разу за своє життя не бачили, щоб пляшки-зразки на конкурс доставали з туристичної валізи. Виноробство це дуже консервативна галузь. 

В результаті 14 вин від 4 виноробень отримали медалі на Decanter World Wine Awards. І це круто

Про українські вина почали більше писати у пресі. Washington post, Tim Atkin, The Telegraph, Wine Enthusiast, The Guardian. На сайті британської журналістки та винного критика Дженсіс Робінсон з’явився окремий розділ Letters from Kyiv з історіями про те, як живе країна і зв’язані з винами фахівці в умовах війни.

І ще десятки інтерв’ю та сюжетів виходили в місцевих виданнях різних країн. В Канаді, Швеції, Фінляндії, Великобританії, США, Естонії, Грузії, Японії, Португалії, Польщі…

Дуже важлива новина полягає в тому, що українські вина віднині будуть представлені в музей вин La Cité du Vin в Бордо. В цей музей приїжджають тисячі туристів з усього світу. Щороку музей обирає, вина якої країни будуть представлені в його барі на верхньому поверсі. Наприклад, коли я там була, тривав рік, присвячений Грузії. І я тільки мріяти могла про те, що тут колись будуть вина з України.

Коли організовують дегустації за кордоном, то ми радіємо, що можемо познайомити з українським винами 20-50-100 людей. А тут йдеться про величезну кількість туристів та поціновувачів вина буквально з усього світу. І вони не просто щось дізнаються про українські вина, вони познайомляться з ними найкращим чином: вони їх спробують.

Про дегустації українських вин за кордоном

Здається, за 7 місяців повномасштабної війни відбулося щонайменше 60 таких дегустацій. Зокрема, в тих країнах, де точно не багато знали про українське виноробство. Японія, Ірландія, Швеція, Фінляндія, Великобританія та інші…

Зазвичай такі події комплексні: і дегустація, і аукціон. Звісно, кошти збираються на підтримку України. От нещодавно у Гельсінкі так вдалося зібрати гроші на купівлю машини для швидкої допомоги.

Цікаво, що зазвичай люди на такі події приходять без особливих очікувань щодо вина. Вони просто хочуть долучитися до "доброї справи". Я дуже полюбляю цей момент, коли вони роблять перший ковток… Потім пауза і таке питання: "Це точно українське вино? Та ні! Не може бути! Що, справді, в Україні роблять такі вина? Де?"

І в цей момент я про себе думаю щось по типу "Ну, я ж говорила. Звідки такі упередження?".

Але насправді радію, що от є ще одне місто і ще одна країна, в якій люди відтепер знають, що в України є класні вина.

Про грузинські вина на підтримку України

Дуже приємно, коли Україну підтримують винороби з інших країн. 

Наприклад, грузинська виноробня Giorgi Dakishvili створила вино на підтримку України: прибуток від продажу пляшок перерахували на закупівлю медичного обладнання для ЗСУ.

Про "вина, що вижили"

GoodWine – не єдина компанія, чиї винні складі було знищено. Але розмір їхнього зруйнованого авіаударом складу у Стоянці та нанесена шкода є просто колосальними. 1,6 мільйона пляшок! З них 15 000 – це колекційні вина, дорогі та важливі.

Коли вони почали розбирали завали, побачили, що деякі пляшки вціліли. Не можна сказати, що вони зовсім не пошкоджені, бо навіть просто підвищення температури погано впливає на вина. Але ж вціліли! І їх не просто продають, але й частину грошей перераховують на підтримку ЗСУ. Це така щира цілісна історія, дуже символічна.

Про українських виноробів та сомельє на війні

В Україні є винороби та сомельє, які наразі воюють, звісно, всіх ми не знаємо. Але точно відомо про Мар‘яна Шевченка (має сімейну виноробну у місті Біляївка), Сергія Рубеля, Григорія Чміля (сімейна виноробня "G. Chmil", Дніпро), Павла Магаляса (виноробня "Ольвія Нуво" Миколаївська область), Андрія Дембіцького (винороб з Львівщини), Антона Телятника з Good Wine, сомельє Івана Перчеклія, Анатолія Ходаковського, Анастасію Леонову…

Всі вони та багато інших людей з винного світу боронять Україну.

Наразі спільнота збирає гроші для закриття потреб їхніх підрозділів. Цим опікується Руслан Ковалевський (+380 95 188 19 57, карта: 4149629350828174).

Дуже раджу підтримати їх всім, кому не байдуже українське вино.

Винороб Сергій Злотар загинув, захищаючи Україну

На жаль, є й втрати серед виноробів. Чернігівський винороб Сергій Золотар, який став до лав територіальної оборони, загинув під час обстрілів.  

 

Фото: Арсен Федосенко, спеціально для БЖ