Сьогодні Львів активно впроваджує енергоощадні технології, щоб зробити міський транспорт зручним та надійним. Навіть під час відключень світла більша частина трамваїв і тролейбусів лишається на маршрутах завдяки адаптації інфраструктури й міжнародній співпраці.
У цій статті ми розглянемо, як Львів модернізує свій громадський транспорт, які рішення допомагають заощаджувати енергію та які переваги це приносить мешканцям і бюджету міста. Для цього ми поспілкувалися з Олегом Забарилом, директором департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міськради.
У Львові щодня курсують близько 70 трамваїв і стільки ж тролейбусів. Для забезпечення їхньої роботи під час відключень електроенергії місто використовує 25 тягових підстанцій, які перерозподіляють потужність між районами. Завдяки цьому електротранспорт продовжує роботу навіть у періоди нестабільного енергопостачання.
Також важливу роль відіграють тролейбуси з автономним ходом. Їх зараз у місті п’ять, і вони вже демонструють свою ефективність. До кінця року Львів планує збільшити кількість тролейбусів до одинадцяти. Це дасть змогу відкривати нові маршрути, які виходитимуть за межі наявної мережі.
“Автономні тролейбуси вирізняються гнучкістю: вони здатні об’їжджати перешкоди, працювати поза контактною мережею та значно економити кошти на пробігах до депо”, — зазначив Олег Забарило.
Вагомим внеском у розвиток міського транспорту стали 12 трамваїв Татра КТ4ДМ, які передала Львову компанія VVG з Берліна. У березні 2024 року Львівська міська рада повідомила, що Берлін передасть ці трамваї разом із запчастинами. Перший трамвай вийшов на маршрут 2 серпня, а ще один — 3 серпня. Вони почали курсувати на маршрутах № 3 та № 6. Наразі на маршрути вийшли всі 12 і обслуговують маршрути № 1, № 3, № 6 та № 7.
До травня 2024 року у місті вже експлуатувалися 30 трамвайних вагонів Татра КТ4ДМ, закуплених у Берліні ще у 2019 році, зазначає Олег Забарило.
Ці модернізовані трамваї вдвічі енергоефективніші, ніж попередні моделі, і споживають лише 1,78 кВт на кілометр.
“За підрахунками підприємства, лише ці 12 трамваїв, які ми отримали, дадуть можливість майже 1,5 млн грн щорічно економити тільки на електроенергії”, — говорить Забарило.
Окрім енергоощадності, трамваї Татра КТ4ДМ також відповідають сучасним вимогам комфорту. Зокрема вони мають:
Адаптація трамваїв до львівської інфраструктури включала заміну візків, установлення системи електронного квитка, камер відеоспостереження та іншого обладнання.
“Ми першочергово змінили візки із ширини 1435 мм на 1000 мм, аби вони могли по наших львівських коліях експлуатуватися. Також провели низку технічних допрацювань, замінили головки пантографів, те ж саме ліве дзеркало й облаштування системи електронного квитка, який функціонує в нашому місті, потрібно було впровадити. Також встановили камери відеоспостереження і аудіоінформування для того, щоб можна було озвучувати зупинки в громадському транспорті”, — пояснив Олег Забарило.
Окрім трамваїв Татра КТ4ДМ, у Львові також почали працювати 10 нових п’ятисекційних трамваїв “Електрон”. Їх виготовили й закупили в межах проєкту із Європейським інвестиційним банком. Трамваї “Електрон” відповідають сучасним європейським стандартам комфорту й енергоефективності.
Здебільшого основні джерела фінансування для впровадження енергоощадного транспорту — це міжнародні проєкти, пояснює Олег Забарило. Львів тісно співпрацює з Європейським інвестиційним банком, Європейським банком реконструкції та розвитку, а також із містами-партнерами. Завдяки цьому вдалося не лише оновити рухомий склад, але й зекономити кошти міського бюджету. Наприклад, вартість нового трамвая сягає 1,5–2 млн євро, тоді як вживані трамваї зі Швейцарії та Німеччини передаються безкоштовно.
“Однак навіть проєкти з міжнародними фінансовими організаціями передбачають суттєві капіталовкладення з міського бюджету, а також повернення тіла і відсотків кредиту в перспективі”, — пояснює Олег Забарило.
Наразі Львів уже отримав шість з одинадцяти трамваїв від швейцарського міста Берн, а також веде переговори про постачання ще 25 вагонів із Базеля.
У 2022 році у Львові провели велике опитування, яке підтвердило позитивні зміни в роботі міського транспорту.
"Комфорт покращився, тролейбуси з автономним ходом себе добре зарекомендували. Наприклад, під час ДТП під контактною мережею або у випадках відсутності струму вони можуть продовжувати рух. Це значно підвищує надійність транспортної системи", — зазначив Олег Забарило.
Також виправдали очікування й нові трамваї Татра КТ4ДМ.
“Вони енергоефективні, мають модернізовану тягову систему, менше ламаються і знижують ризики блокування руху у критичних ситуаціях", — пояснив Олег Забарило.
"Однозначно потрібно розвивати громадський транспорт, враховуючи тотальну автомобілізацію, яка спричиняє затори й унеможливлює рух міста. Майбутнє — за електротранспортом та виділеними смугами, які підвищують ефективність. Ми прагнемо зменшити інтервали руху, щоб пасажири обирали транспорт, керуючись вигодою у часі та вартості", — додає він.
Енергоощадний транспорт стає все популярнішим у різних куточках України.
У Вінниці в жовтні 2024 року вийшли на маршрут екологічні автобуси, незалежні від блекаутів.
Шість нових автобусів MAN A20 Lion's City почали курсувати за маршрутом №19. Вони екологічно чисті, безшумні, незалежні від блекаутів та доступні для маломобільних груп населення. Автобуси оснащені системою кліматичного контролю. Серед головних переваг – працюють на стисненому природному газі (CNG) та відповідають європейському екологічному стандарту Євро-6. До того ж у місті активно експлуатуються енергоощадні низькопідлогові тролейбуси VinLine.
Енергоощадні тролейбуси Solaris Trollino вже курсують у Вінниці, Чернівцях та Луцьку.
Нещодавно Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) оголосив про надання 16,5 млн євро фінансування під гарантії ЄС для оновлення міського громадського транспорту в Києві, Миколаєві, Івано-Франківську та Одесі. Завдяки цій інвестиції міста зможуть закупити автобуси, дуобуси та трамваї, що сприятиме розвитку стійкого, надійного та екологічно чистого громадського транспорту для мешканців і бізнесу.
Фото: Львівська міська рада; Володимир Караїм; Роман Балук; Alltransua; NE:Urban; Вінницька міська рада