Зеленського просять розблокувати будівництво наземного переходу біля метро «Університет» у Києві
Урбаністка та архітекторка Іванна Малій створила петицію до Президента України Володимира Зеленського із закликом посприяти в створенні наземного переходу навпроти метро «Університет» у Києві.
«Відсутність результату протягом років, недієздатність і відсутність ініціативи у відповідальних посадовців, шкода для прав громадян, зокрема для всіх маломобільних груп населення (МГН) вимагає уваги та втручання саме на рівні Президента України», — пише Іванна Малій.
Попри те, що проєкт підтримують представники громадськості, депутати Київради, міська влада й керівництво КМВА, Управління патрульної поліції в місті Києві відмовляється погоджувати схему організації дорожнього руху для цього переходу, зазначає авторка звернення. Водночас конкретних зауважень до виконаної схеми вони не зазначають. Станом на жовтень 2025-го року таких необґрунтованих відмов, висловлених представниками поліції, було щонайменше 9.
 
«Будь-які зусилля з боку представників громадянського суспільства, депутатів Київської міської ради (зокрема й від фракції «Слуга Народу»), міської влади й навіть очільника Київської міської військової адміністрації не мали успіху через позицію Управління патрульної поліції в місті Києві», — додає вона.
Наземний перехід на перетині вулиць Пирогова й бульвару Тараса Шевченка існував до 1985 року, поки в експлуатацію не ввели підземний перехід.
У 2017 році Київська міська рада прийняла рішення про стратегію Києва до 2025 року, підписане Київським міським головою Віталієм Кличком. Згідно з ним, Київ бере курс на створення безбарʼєрного, комфортного та безпечного пішохідного простору, доступного для всіх, і зобовʼязується збільшувати кількість регульованих наземних переходів.
У 2019 році проєкт створення наземного переходу став переможцем Громадського бюджету міста Києва 2020 року, а Київська міська рада виділила 402 тисячі гривень на облаштування цього переходу згідно з Бюджетом міста Києва на 2020 рік. Однак погодження проєкту досі блокується.
Як зазначає авторка, нині для переходу на інший бік вулиці треба подолати 79 сходинок, що дорівнює висоті 5-поверхового будинку. Така ситуація в самому центрі Києва свідчить про небажання органів влади розвивати інклюзивний і безбарʼєрний публічний простір, що фактично блокує реалізацію державної політики безбарʼєрності.
«Питання набуває актуальності не лише із загально-урбаністичних уявлень, а й цілком практичної потреби забезпечити права й комфорт тисяч киян і гостей столиці, що отримали інвалідність і стали маломобільними внаслідок російської агресії. Мова, зокрема, про поранених військовослужбовців, ветеранів бойових дій, цивільних жертв російських обстрілів тощо», — зауважує Іванна Малій.



 
  
                     
                     
                    