Своїми руками: Як в Івано-Франківську облаштовують дворики і громадські простори
Івано-Франківськ відомий численними проектами, покликаними зробити місто більш комфортним. Тут вже працює громадський ресторан Urban Space 100, який віддає частину прибутку на розвиток міста. Минулого року місцеві активісти створили у Франківську перший в Україні парклет, а вже зараз облаштовують сквери та відроджують закинуті дворики власними силами.
Ми поговорили з ініціаторами двох нових урбаністичних проектів - простір “Шевченко Три” та Павільйон78 - про те, як їм вдається змінювати життя в місті на краще.
Простір для подій та відпочинку у дворику “Шевченко Три”
В одному з подвір’їв на пішохідній вулиці Шевченка, яка з'єднує центр з міським парком та озером, знаходяться будівлі колишнього промислового призначення. Вартість оренди приміщень в них дуже низька, тому традиційно там розміщуються склади та офіси. На початку року група ініціативних містян облаштувала даховий поверх одного з будинків і організували там “Арт-простір IF”, в якому проводили майстер-класи та мистецькі події за доступними цінами.
Василь Демків, один із ініціаторів “Арт-простір IF”, та інші активісти згодом вирішили створити простір для відпочинку на відкритому повітрі. На першому етапі до ініціативи доєднались архітекторка Анна Пашинська та урбаніст з платформи «Тепле Місто» Саша Шевченко.
Задній двір будівлі довгий час був місцем для складання непотрібних речей. За кілька тижнів ініціаторам вдалось розчистити простір та облаштувати його власноруч зробленими вуличними меблями. З’явився формат щовечірніх воркшопів, під час яких небайдужі люди своїми силами прибирали дворик, демонтували бруківку.
“Потреба в коштах з’явилась з ідеї проведення танців та йоги в дворику, для яких потрібна була дерев’яна платформа. Ми розуміли, що зробити це з ресайклінгу вже не вийде, тому що для такої платформи нам потрібна якісна деревина.Тому ми створили відкритий бюджет. Це Excel-файл, який доступний кожному на нашій сторінці в Facebook, куди люди можуть вносити свої ініціативи і давати на це гроші. Наприклад, один хлопець зацікавився ідеєю перефарбувати сходи і дав нам кошти на фарбу, - говорить Анна.
Сьогодні у дворику вже є дерев’яний настил, пісочниця, проектор, місце для виступів. За два місяці існування простору “Шевченка Три” було проведено десятки різноформатних подій: від сальса-вечорів і переглядів футбольних матчів до святкування днів народжень. Вхід на події безкоштовний, але діє система вільних внесків від охочих.
“Цей експеримент полягає в тому, чи зможемо ми підтримувати дворик на основі свідомих внесків відвідувачів. У нас є якісь речі, які можна вкрасти, але ми хочемо перевірити, як буде поводитись з ними спільнота. Можливо, настане момент, коли ми не зможемо заплатити за щось і тоді скажемо: “Люди, ви ще не готові до такого формату. Тепер всі події будуть по 20 гривень”. Але поки що все працює органічно і природно” - говорить Анна.
Крім грошової допомоги відвідувачів подій та приватних внесків містян, дворик “Шевченка Три” підтримали також платформа “Тепле Місто” та місцевий бізнес.
До простору “Шевченка Три” можна потрапити у будь-який час. Розташування дворика сприяє тому, що сюди приходять різні категорії населення: випадкові перехожі, працівники сусідніх офісів, відвідувачі спеціальних подій. За словами Анни, це місце має високий потенціал стати новим форматом публічного простору в Івано-Франківську. Головною особливістю залишається те, що “Шевченко Три” - це місце для всіх, яке створюється усіма.
Ініціатива Сквер перед друкарнею та Павільйон78
На вулиці Січових Стрільців в Івано-Франківську знаходиться стара закинута друкарня, перед якою є вільний простір, що поступово перетворюється в місце для паркування авто та ночівлі безхатченків. Люди, які поруч живуть та працюють, виявили бажання покращити цей простір та облаштувати там сквер. До громадської ініціативи франківчан Романа Рудого та Уляни Федик пізніше долучилась організація “Тепле Місто”. Куратором проекту став Олександр Шевченко, керівник відділу урбаністики.
Перш за все урбаністи порадили провести сучасне дослідження території, щоб зрозуміти, якими є актуальні проблеми у містян. Грант на проведення хакатону отримали від ресторану Urban Space. Заради вирішення долі маленького скверу до івано-франківських учасників долучились урбаністи, соціологи, економісти та журналісти з Києва та Львова.
“Хакатон надав нам розуміння того, що продовженням ініціативи має стати фаховий архітектурний проект, який зможуть зробити тільки професійні архітектори. У мене тоді в думках виникла аналогія з літньою школою, в рамках якої колись збирались архітектори в Карпатах і реалізовували свої рефлексії за мотивом твору Тараса Прохаська “Непрості”. Я подумав, що було б класно створити таку “точку зборки” біля самої друкарні, щоб архітектори збирались в самому контексті і розробляли майбутній проект” - говорить Олександр.
Так з’явилась ідея створення Павільйону78. Це дерев’яна розбірна конструкція, покликана стати місцем для зборів архітекторів, громади, активістів. Всі небайдужі можуть обговорювати актуальні проблеми скверу, знаходячись в ньому. Головна мета Павільйону78 - проведення архітектурної резиденції. З середини червня тривали системні обговорення з мешканцями Івано-Франківська, лекції від істориків та містознавців, були відвідини міського голови та представників департаментів.
Паралельно з цим Павільйон78 став неформальним місцем для проведення різних подій: ранкова йога, пряничний воркшоп, обмін зеленими ідеями, кіновечори.
“Ми пробували тестувати цей простір біля друкарні на перебування в ньому людей. І виходило так, що ми поставили павільйон, додали туди мінімальних умов, запросили вуличних музикантів, поставили проектор з кіно, і простір одразу наповнився 50-60 людьми, які органічно проводили свій час” - говорить Олександр.
За час резиденції Павільйон78 відвідували від 8 до 12 практикуючих архітекторів зі Львова, Харкова, Києва, які розробили кілька різних сценаріїв облаштування скверу перед друкарнею.
“Основна ідея всіх архітектурних проектів полягає в тому, щоб вирівняти різні масштаби просторів. В центрі є велика пішохідна вулиця, стометрівка, а простір перед друкарнею її продовжує, але він втратив свою функціональність. Тому одна з пропозицій - це “причепити” його назад, до центрального простору міста. Інша ідея - вписати сквер в контекст з друкарнею, синхронізувати його з формами друкарні та перенести їх на горизонтальну площину” - говорить Олександр.
Ініціативу облаштування скверу перед друкарнею та створення Павільйону78 фінансово підтримали міська адміністрація, Тепле Місто, німецьке товариство GIZ, Львівська Майстерня Міста та місцеві соціально відповідальні бізнеси. Також була запущена краудфандингова кампанія, яка допомагає збирати кошти на проведення різних подій.
Майбутнє самого Павільйону’78 залишається відкритим питанням, тому що ще не вирішені всі формальні проблеми з власністю та дозволами на облаштування скверу від міської влади. Однак до кінця літа Павільйон’78 працює як вільний подієвий майданчик, де кожен може провести свою суспільно корисну для міста подію.
“До нас навіть почали звертатись з інших міст, щоб використати ідею створення Павільйону і допомагати вирішувати проблеми в себе. Хочуть навіть орендувати цей павільйон на Майстерню Міста у Миколаїв. Для жителів Франківська такий спосіб вирішення проблеми - це певною мірою провокація, бо ми порушили якийсь баланс цього місця. Люди інколи підходять і запитують, чи ми не церква баптистів” - говорить Олександр.
Основні результати роботи архітектурної резиденції були презентовані в онлайн-буклеті. Спеціалісти розробили різні функціональні сценарії використання скверу, серед яких врахований буденний формат, а також мистецькі інтервенції, ігрові заходи, концерти та перформанси. Планується облаштувати сквер терасою, зупинкою, мобільними елементами та велопарковкою.
