Як активісти відновлюють старовинні будинки з унікальним дерев'яним “мереживом” у Чернігові
“Мережива” – один з головних символів Чернігова. Будинки із специфічними дерев’яними візерунками створювали у місті у другій половині 19 – на початку 20 століття. Вони вціліли після місяця безперервних російських обстрілів у лютому-березні 2022 року.
Чернігівські волонтери з проєкту “Дерев’яне мереживо Чернігова” не просто відновлюють старовинні будинки міста, даючи їм друге життя, а й популяризують цю унікальну архітектуру.
Руками волонтерів повністю відновлено вже десять будинків з мереживом, і робота триває. Про неї та її особливості розповідає автор ідеї та керівник “Дерев’яного мережива Чернігова” Станіслав Іващенко.
Про ідею
Ідея “Мережива” виникла у мене давно. Я – чернігівець, як і більшість людей з нашої команди, і мені завжди хотілося зберегти якомога більше цих будинків. Вони з дитинства мали якесь особливе значення, саме вони для мене формували Чернігів.
І потім, коли я жив в інших місцях, щоразу повертаючись додому, я помічав що їх стає все менше. Їх або зносили, або часто мереживо з них просто зривали, а будинок утеплювали якимось пенопластом чи сайдингом.
Приміщення, які раніше були окрасою вулиці і міста, перетворювалися на абсолютно безликі, пластикові коробочки ні про що. З цим треба було якось боротися.
На початку я не мав жодного уявлення, як дійти до етапу відновлення фасадів цих будинків, тому я зібрав команду, і ми створили онлайн-музей Дерев’яного Мережива Чернігова. Досить швидко ми його розширили, додавши понад десяток населених пунктів області.
Під час роботи над нашим першим будинком ми робили все вручну. Тобто брали шматок мережива, прикладали його до ватмана, обмальовували, утворюючи тим самим паперовий трафарет, потім наносили на дошки і випилювали електролобзиком. Тоді ми ще не займалися зачисткою та фарбуванням фасаду, додатковими супутніми роботами, наша діяльність була досить обмежена.
Сьогодні цей процес автоматизовано. Ми малюємо мереживо в ілюстраторі, робимо вектори, які нам допомагає вирізати кафедра технології машинобудування та деревообробки Національного університету “Чернігівська політехніка”, з якою ми працюємо з 2019 року. І завдяки їхньому залученню маємо можливість відновлювати значно більше та якісніше оскільки тепер все це робиться за допомогою машин.
Про мету проєкту
Головна мета – фізично відновити якомога більше будинків, але вона не кінцева. Дерев’яних будинків багато, у Чернігові їх сотні, у області – тисячі. Так само у Сумській області вони є, у Києві трапляються досі.
Але нам не вистачить наших життів, щоб відновити усі ці будинки, тому наша основна задача – підштовхнути людей переосмислити ставлення до цієї архітектури, почати знову її цінувати і берегти.
Іншими словами – заразити людей, власників будинків і владу любов’ю до дерев’яної архітектури. Щоб надалі ми виконували роль суто консультантів, а люди все частіше бралися за це самостійно.
Про команду
Точну кількість людей у нашій команді назвати важко, оскільки усі ми волонтери, і це не можна назвати якимось штатом.
Кістяк “Мережива” – це близько тридцяти людей, є люди, які з нами вже довгий період часу. Вони беруть участь в усіх наших ініціативах. Є ті, хто долучається до толок іноді.
У нас в команді є лікарі і держслужбовці, військові та айтішники, спектр професій дуже широкий.
Щодо вікових категорій, то це люди від студентського до пенсійного віку. У нас немає професійних будівельників, чи майстрів по дереву. До нас приєднуються ті, хто горить цією справою. Ми всьому вчимося по ходу, а також вчимо людей, головне – бажання і мотивація.
Про фінансування
Здебільшого проєкт фінансується за рахунок благодійних внесків на Patreon, але над кожним об’єктом ми працюємо по-різному: є будинки, де роботи повністю проплачують власники, десь ми фінансуємо їх навпіл. А є об’єкти, де наш проєкт повністю покриває всі витрати.
Наприклад, коли літні люди люблять свій будинок, розуміють його цінність, хочуть зберегти історичний вигляд, але не мають фінансової можливості. У таких випадках ми вигрібаємо гроші з власного бюджету і фінансуємо такі роботи.
Навесні ми виграли наш перший грант – тисячу доларів – від польської фундації EID. Ми використали ці гроші на реставрацію двох будинків – на вулиці Земській, 1 та на Музейній, 2-б. Нещодавно завершили роботи.
Нам допомагають й інші партнери – Національний університет “Чернігівська політехніка”, яка безкоштовно вирізає нам дерев’яне мереживо, спеціалісти з проєкту “Толокар”. Вони вирізали лазерним верстатом маленькі копії так званих «полОтенець» (це центральний елемент у фронтоні будинку), і у день презентації одного з наших об’єктів влаштували розпродаж маленьких сувенірів за донати на підтримку нашої подальшої діяльності.
Про напрямки діяльності
Ми займаємося не лише заміною мережива, а й широким спектром робіт з косметичного ремонту фасадів. Наприклад, ми завжди зачищаємо будинок від старої фарби і підбираємо нову кольорову схему. Вона не завжди збігається з тією, яка присутня на об’єкті на момент нашої інтервенції, тому що часто ці будинки фарбувалися ЖЕКами в один колір – або все зелене, або все бордове.
Тепер ми вписуємо будинок в контекст вулиці, щоб він гармонійно виглядав поряд із сусідніми.
Кольори обирають в першу чергу власники, а ми виконуємо дорадчу функцію – робимо акценти на декоративних елементах. Наші будинки зазвичай виходять значно яскравішими і мають трохи більше кольорів ніж було на початку.
Також ми замінюємо елементи типу віконниць, віконних сандриків, можемо брати участь у більш складних роботах. Було й таке, що ми допомагали відновлювати фундамент, і міняти колони на верандах, і вікна утеплювали, і навіть замінювали скло. Але наш фокус зберігається на дерев’яному оздобленні, фарбуванні будинків, для того, щоб усе виглядало гармонійно.
Загалом у нас три напрямки діяльності. Перший – музейний, дослідницький, де ми збираємо інформацію про будинки, фотографуємо їх, наносимо на карту з геолокацією. А вони тим часом, на жаль, зникають. Велика кількість будинків на нашому сайті – ті, що вже втрачені, від них залишилися наші фото.
Другий напрямок – фізичне відновлення фасадів, він основний на сьогодні. І третій – популяризація архітектури, має під собою широкий спектр задач: плідна робота зі ЗМІ, власна самостійна зйомка, проведення екскурсій, участь у різних заходах.
Про особливості роботи
Дуже часто чернігівські будинки належать кільком власникам, і вони між собою не спілкуються. Ми беремося за роботу виключно тоді, коли всі господарі дали згоду, а над частинами будинків не працюємо.
Одна з вимог нашого залучення – ми обираємо єдину кольорову схему, на яку погоджуються всі власники, і надаємо будинку цілісного вигляду.
Трапляється й таке, що є об’єкти, де один господар ліпить на будинок цеглу, інший – пінопласт, третій – пластик, хтось залишає дерево, і все при цьому пофарбовано у різні кольори. За такі будинки ми не беремося, тому що вони безперспективні. Якщо вони вже спаскуджені, то ніхто з них цеглу здирати не буде.
Часто ми даємо будинкам власні назви, таким чином звертаємо увагу людей на цікаві деталі.
Наприклад, будинок на Музейній, 2-б ми охрестили «Будинок з крабами», тому що один з різьблених елементів там нагадує крабів. Будинок на вулиці Зеленій, 15 назвали «Шоколадним» за рахунок поєднання кольорів, які нагадують молочний та білий шоколад. Є “Будинок з кажанами” на вулиці Успенській, 34. А ще - «Будинок з мальвами», на вулиці Земській, 1. Вперше в історії проєкту ми вирішили прикрасити його не лише відновленим мереживом, а й розмалювати віконниці мальвами. Для цього запросили професійну художницю й іконописицю з Києва Катерину Вільховецьку.
Про плани
У наступному році продовжимо роботу над нашими одинадцятим та дванадцятим будинками – на вулицях Шевченка, 54 і Хлібопекарській,5. Обидва будинки з об’ємним різьбленням, і це значно складніша робота, бо вимагає залучення тих, хто вміє працювати зі стамесками, вирізати об’ємні квіти і тому подібне.
А ще ми працюємо над нашим новим сайтом, де значно буде розширена база для людей що цікавляться цією тематикою. З’явиться інформація для власників будинків як це робити самотужки, будуть представлені 3D моделі та всі вектори створених нами різьблених елементів стануть доступні для вільного завантаження.
Фото: Дерев'яне мереживо Чернігова
